Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

ЩОРС
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвитязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЩорсЯворівЯготинЯмпільЯремча
20 лютого
6:58
10:17
17:15
Поточна погода
-3.5 °
Вітер
0 м/c
Волог.
74 %
Тиск
756 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
21.02 Ср 22.02 Чт 23.02 Пт 24.02 Сб 25.02 Нд
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C -9..-11 -1..-3 -10..-12 -5..-7 -10..-12 -5..-7 -10..-12 -7..-9 -14..-16 -9..-11
Вітер, м/c 3-8 3-8 3-8 3-8 3-8 3-8 5-10 7-12 7-12 7-12
Напрям вітру
Температура повітря Комфортність
 Температура повітря Комфортність

Температура повітря є однією з головних метеорологічних величин. Всі явища та процеси, що відбуваються в органічному та неорганічному світі, безпосередньо пов'язані з термічними умовами навколишнього середовища. Крім того, температура повітря визначає характер і режим погоди. Всі ми інтуїтивно відчуваємо, що таке температура. Рукою можна грубо відрізнити холодне від гарячого, однак ми знаємо, що при цьому неважко припуститись і помилки.Всім відомий дослід, коли одну руку опускають в холодну, а іншу - в гарячу воду. Якщо через деякий час опустити одночасно обидві руки в посудину з теплою водою, то рука, що була до цього у гарячій воді, відчує холод, а рука, що була до цього у холодній воді - відчує жар.Цей дослід показує, що наші надійні відчуття можуть бути помилковими. Тому бажано мати такий спосіб вимірювання температури, який не залежав би від наших відчуттів і від нашого настрою. Якщо хворі відчувають жар, то це характеризує їх самопочуття. Коли лікарі зрозуміли це, вони спробували при обстеженні пацієнтів якось вимірювати їх температуру. При цьому використовувались скляні трубки, заповнені до якогось рівня водою, ртуттю, вином або ж підфарбованою рідиною. При цьому лікарі вважали, що чим вище піднімається рідина у трубці, тим вище температура. Оскільки на термометрах не було однакових шкал, лікар порівнював температуру хворого із своєю власною, яка мала постійну позначку у нижній частині шкали. Історики науки розповідають, що Галілео Галілей (1564-1642 рр.) виготовлені ним термометри теж наповнював вином. Один з таких приладів він якось надіслав своєму другу - вченому в Англію. Додав і записку, в якій повідомляв про призначення термометра. Але чи то в дорозі записка загубилася, чи то адресат не зрозумів її змісту … Бо через деякий час Галілей одержав таку відповідь: "Вино було справді чудове. Будь ласка, надішліть мені ще один такий прилад". Німецький фізик Даніель Габріель Фаренгейт (D. G. Fahrenheit, 1686 - 1736), який працював у Великій Британії та Нідерландах, у якості двох фіксованих точок вибрав рівні, один з яких відповідав температурі тіла його дружини (якби ми використовували зараз його термометр, він показав би 100° F), а другий, 0° F, відповідав найнижчому рівню, до якого опускався ртутний стовпчик в одну із зим у Північній Ірландії. Можливо, що Фаренгейт хотів уникнути від’ємних температур, вважаючи, що Північна Ірландія у середині зими являється найбільш холодним місцем на земній кулі. Свій перший спиртовий термометр він виготовив у 1709 році, а ртутний - у 1714 році. Відстань між цими двома точками він розділив на 100 рівних частин, кожну з яких він назвав градусом (сучасна назва - 1° F). Так у 1714 р. з'явилась шкала, названа його ім'ям.За допомогою такого термометра, що показував 212° F і 32° F при кипінні та замерзанні води, йому вдалося встановити, що різні рідини киплять при різних, але “фіксованих ступенях (лат. - градус) теплоти”. Андерс Цельсій (A. Celsius 1701 - 1744) запропонував використовувати два стани речовини для визначення двох точок на шкалі термометра. В якості нульової відмітки він узяв рівень ртуті, що відповідає температурі такого льоду, що тане. Через позначку 100 він помітив рівень, що відповідає температурі води, яка кипить. Поділивши цей інтервал на 100 рівних частин, Цельсій отримав стоградусну шкалу, яка й досі називається його ім’ям. Щоб перейти від шкали Цельсія до шкали Фаренгейта і навпаки, слід врахувати, що ділення на шкалі Фаренгейта йдуть частіше, ніж по шкалі Цельсія (5/9 ° С = 1° F) і що 0° С відповідає 32° F. Тоді 5/9 (t° F - 32)=t° С. Шкала Цельсія не менш довільна, ніж шкала Фаренгейта, однак у науковій роботі нею користуються частіше. Повітря, як і всяке тіло, завжди має температуру, відмінну від абсолютного нуля. Температура повітря в кожній точці атмосфери безупинно змінюється; у різних місцях Землі в той самий час вона також різна. У земної поверхні температура повітря варіює в досить широких межах: крайні її значення, що спостерігалися дотепер, трохи нижче значення 60 °С (у тропічних пустелях, наприклад, 58 °С в Аль-Азізі (Лівія) 15.09. 1922 р.) і біля -90°С (на материку Антарктиди, -88,3 °С на ст. "Восток" 24.08.1960 р.). З висотою температура повітря змінюється в різних шарах і в різних випадках по-різному. У середньому вона спочатку знижується до висоти 10-15 км, потім зростає до 50-60 км, потім знову падає і т.д.
2. Температура повітря, а також землі і води в системі СІ виражається в градусах міжнародної температурної шкали, або шкали Цельсія (°С), загальноприйнятої у фізичних вимірах. Нуль цієї шкали припадає на температуру, при якій тане лід, а 100 °С - на температуру кипіння води (те й інше при тиску 1013 гПа). Поряд із шкалою Цельсія широко поширена (особливо в теорії) абсолютна шкала температури (шкала Кельвіна). Нуль цієї шкали відповідає повному припиненню теплового руху молекул, тобто найнижчій можливій температурі. По шкалі Цельсія це буде -273,15 °С (на практиці за абсолютний нуль нерідко приймається -273 °С). Одиниця абсолютної шкали, називана Кельвіном (К), дорівнює одиниці шкали Цельсія: 1 К = 1°С. По абсолютній шкалі температура може бути тільки додатною, тобто вище абсолютного нуля.
У формулах температура по абсолютній шкалі позначається через Т, а температура по Цельсію - через t. Для переходу від температури по Цельсію до температури по абсолютній шкалі служить формула Т = t+273,15.
Комфортность. Естественно, что влажность воздуха, оказывая влияние на ограждение зданий, влияет и на микроклимат поме¬щений. По сочетанию температуры и влажности воздуха опреде¬ляют комфортность условий в жилищах и рабочих помещениях, т. е. суммарный эффект воздействия на организм человека темпе-ратурно-влажностных условий. Это сочетание обычно выражают одним показателем, называемым эффективной температурой.
Эффективная температура в природных условиях обычно опре¬деляется с учетом скорости ветра. Микроклимат помещений тоже • определяют с учетом  скорости движения  воздуха  в  помещении. Кроме того, принимается во внимание температура внутренней по¬верхности стены (температура излучающей поверхности).
Требования к условиям комфортности внутри помещений отра¬жены в санитарно-гигиенических нормах, разработанных гигиени¬стами, в частности Институтом общей и коммунальной гигиены им. Сысина.
Индексы комфортности — условные единицы, характеризующие оптимальный микроклиматический режим, обусловленный сочета¬нием температуры и влажности воздуха, скорости его перемеще¬ния и температуры поверхностей в помещениях, — определены для каждого климатического района и для теплого и холодного сезо¬нов отдельно. Это значит, что при выработке норм учтена зависи¬мость состояния комфортности (оптимальных условий для тепло-н влагообмена человеческого организма) от акклиматизации чело¬века, живущего в определенном • районе. Существенную роль играет также адаптация человеческого организма зимой и летом. В табл. 4.2 приводятся эти нормы. Римскими цифрами в таблице обозначены номера районов в соответствии с картой строительно-климатического районирования в СНиП П-А.б — 72.

Индекс комфорта Н (в условных единицах) вычисляется по формуле





Указанные в табл. 4.2 гигиенические нормы изменяются при переходе от одного климатического района к другому и в зависи¬мости от сезона. Это обусловлено особенностями влияния климата на организм человека в различных условиях. Так, например, в районах с очень холодной зимой для быстрой нормализации теплового состояния человека в жилище требуется более высокая температура, чем в теплых районах.
В гигиенических нормах микроклимата помещений отражены оптимальные требования к жилищу. В СНиП указываются мини


мальные  требования,  которые должны  гарантироваться  во  всей строящихся зданиях. Так, согласно СНиП (жилые здания), основ¬ной   параметр   микроклимата   жилых   помещений — температура воздуха — нормируется   следующим образом:   20° С — в северных районах и 18° С во всех остальных районах СССР.
С ростом благосостояния советских людей повышаются требо¬вания к комфортности жилищ. Вместе с тем осуществляется по¬степенный переход от минимальных требований СНиП к опти¬муму, который устанавливается гигиенистами. В настоящее время при проектировании жилых зданий учитывается, какие из сущест¬вующих мероприятий дают наибольший гигиенический эффект при наименьшей затрате средств.
В табл. 4.3 приводятся параметры, характеризующие микро¬климат жилых помещений в нескольких городах Советского Союза. Они определены с помощью натурных наблюдений летом, проведенных А. А. Гербуртом-Гейбовичем и В. К. Лицкевичем.


Из таблицы видно, что, согласно принятым гигиеническим нор-доам, летом условия, близкие к комфортным, наблюдаются только в Москве. В зонах сухого климата (Ашхабад) летом в помеще¬ниях создается излишняя сухость. Это возможно и в период холо¬дов в районах, где абсолютная влажность наружного воздуха мала. Такой воздух, попадая в помещение, нагревается и его от¬носительная влажность понижается. Она может понизиться до 5— 10%, при этом создаются неблагоприятные условия для человека. При дыхании в сухом воздухе человек теряет много влаги. Кроме того, влага испаряется через поры кожи. В результате повышен¬ной потери влаги чувствуется сухость во рту, жажда, усталость. При повышенной влажности воздуха, наоборот, испарение влаги из человеческого организма затрудняется и создается ощущение, которое определяется термином «душно».
Для того чтобы смягчить влияние этих факторов климата на здания и микроклимат в них, при проектировании предусматри¬вают специальные мероприятия.
В зависимости от особенностей климата, от соотношения тем¬ператур и влагосодержания воздуха наружного и внутри помеще¬ния, перемещение водяного пара через ограждение может проис¬ходить в ту или другую сторону. В одних физико-географических районах преобладает перемещение водяного пара зимнее, т. е. из помещения наружу, в других — наоборот. Поэтому при проектиро¬вании зданий учитывают годовой ход температурно-влажностного режима. Так, например, в Москве в течение года температура на¬ружного воздуха редко превышает температуру внутри помещения (18°С), т. е. преобладает направление теплового потока наружу. Абсолютная влажность воздуха только-в течение 5'/2 декад сна¬ружи выше заданного значения     влажности внутри помещения. В остальное время года внутри   помещения она выше,   чем сна¬ружи.   Следовательно,   большую часть года   происходит   перенос пара из. помещелия наружу. В городах на побережье Балтийского моря, наоборот, большую часть года   (кроме зимы)   преобладает движение водяного пара внутрь помещений.
В соответствии с этим принимаются меры, предупреждающие конденсационное увлажнение ограждений. Гидроизоляционный слой располагается ближе к наиболее влажной зоне ограждения: в Москве, Харькове, Киеве — ближе к внутренней стороне стены, в Прибалтике — ближе к наружной поверхности ограждения.
Очевидно, что автоматическое перенесение профилактических мер против сырости в помещениях из одного района в другой, без учета особенностей климата данного района, может привести не к повышению, а к уменьшению долговечности сооружения и к ухудшению комфортности.


<Повернутись до списку статей
Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Гідрологічні попередження
Сніголавинна ситуація
Супутникова інформація
Радарна інформація
Транскордонне співробітництво в басейні р. Дністер