Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

РОМНИ
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвитязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЩорсЯворівЯготинЯмпільЯремча
18 лютого
6:54
10:14
17:08
Поточна погода
-4.6 °
Вітер
1 м/c
Волог.
98 %
Тиск
751 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
18.02 Нд 19.02 Пн 20.02 Вт 21.02 Ср 22.02 Чт
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C -2..-4 0..-2 -4..-6 -2..-4 -7..-9 -2..-4 -9..-11 -3..-5 -11..-13 -3..-5
Вітер, м/c 3-8 3-8 3-8 3-8 3-8 3-8 1-3 3-5 3-8 5-10
Напрям вітру

Гідрометеорологічна ситуація в басейнах річок України станом

на 10-13 лютого 2018 р. та попередня оцінка весняного водопілля у 2018 р. 

Аналіз гідрометеорологічної ситуації на території річкових водозборів України упродовж осінньо-зимового періоду 2017-2018 рр. (станом на 10.02.2018)  та розрахунки за гідрологічними прогностичними моделями, дозволяють зробити попередні висновки, що весняне водопілля 2018 р. формуватиметься на фоні підвищеної поточної водності і за максимальними рівнями / витратами води буде переважно вищим за минулі роки.  

Гідрометеорологічна ситуація у басейнах річок України станом на 10-13 лютого 2018 р. характеризується наступним чином:

  1. Перша половина зими 2017-18 рр. була аномально-теплою. Середня за грудень температура повітря була позитивною (1-3оС тепла) і на 3-7оС вищою норму. 17-23 грудня спостерігалося короткочасне похолодання до 2-6оС морозу, встановися невисокий сніговий (переважно до 20 см), який, внаслідок наступного потепління, швидко розтанув і на кінець грудня сніговий покрив зберігався лише у високогір’ї та середньогір’ї Карпат.
  2. Стійкий перехід температури повітря через 0оС в сторону від’ємних значень відбувся лише 8 січня (на 1,5 місяця пізніше середніх строків) одночасно по усій території країни. Зимовий режим погоди перервався 28 січня - 2 лютого короткою інтенсивною відлигою (температура повітря підвищувалася до 3-6оС, в західному регіоні до 10оС тепла).
  3. Кількість опадів за листопад – грудень була близькою та вищою за середні показники. На більшості водозборів випало 100-160 мм, в Карпатах 300-390 мм, на півдні та південному сході 40-90 мм. Більша частка опадів була у вигляді дощу, що (разом із таненням снігового покриву в кінці грудня) обумовило загальне підвищення водності більшості річок після періоду пониженої літньо-осінньої межені.
  4. Такі погодні умови визначили нестабільне і нерівномірне снігонакопичення, неглибоке промерзання ґрунту, збільшення запасів вологи у ньому, порівняно з осіннім періодом, формування підвищеної водності річок, пізні строки льодоутворення, яке супроводжувалося заторно-зажорними явищами.

 Снігонакопичення відбувалося двома періодами – в кінці другої – на початку третьої декади грудня та з середини січня. Перший грудневий сніговий покрив до кінця 2017 р. розтанув повністю (крім високогір’я Карпат). Основне снігонакопичення розпочалося з середини січня, внаслідок виходу кількох південних циклонів. За даними снігомірних зйомок 20 і 25 січня сніговий покрив висотою переважно від 5 до 20 см залягав на всій території держави (у басейні Десни та Сіверського Дінця до 20-40 см). Відлига наприкінці січня зумовила сніготанення й до кінця січня сніговий покрив майже повністю станув на рівнині Правобережжя України, а до 5 лютого – у басейнах приток Середнього Дніпра (Псел, Ворскла, Орель, Самара) і Приазов’ї. Внаслідок проходження атмосферних фронтів із заходу в середині першої декади лютого у басейнах Західного Бугу, Прип’яті і річок карпатського регіону відбулося повторне снігоутворення. Станом на 10 лютого сніговий покрив висотою від 1 до 30 см спостерігається на всій території України (крім півдня і рівнини Закарпаття) та у басейнах Дніпра і Сів. Дінця за межами нашої країни.

Середні по басейнах річок запаси води у сніговому покриві станом на 10 лютого дорівнюють (у мм і відсотках норми на цю дату):

  • Верхнього Дніпра 42 (102); Десни 36 (84);
  • правих приток Прип’яті 23-26 (92-113), лише Стиру 28 (156), у басейні Прип’яті загалом 22 (96);
  • правих приток Середнього Дніпра у Київській, Житомирській, Черкаській обл..: Уж, Тетерів, Рось 14-25 (54-96), Ірпінь, Ірша 11-13 (37-54); 
  • лівих приток Середнього Дніпра у Сумській, Полтавській, Харківській обл..: Сула Ворскла 12-17 (55-59), Псел 5 (19);
  • Сіверського Дінця 12 -18 (40-57), Осколу 31 (52), лівих приток Сів.Дінця у Луганській області 35 (167);
  • Південного Бугу 16-22 (62-96);
  • Західного Бугу 23 (121)
  • Дністра до Заліщиків, Прута 36-38 (144-146);
  • Тиси до Вилока 124-142 (82-94), Боржави, Латориці, Ужа 33-47 (44-54).

      У басейнах річок Оріль,  Самара, Вовча (притоки Середнього Дніпра у Дніпропетровській обл.), Інгулець, Інгул та Приазов’я сніговий покрив відсутній.

Підстильна поверхня Підстильна поверхня характеризується промерзанням до глибини 5-30 см (менше за середні показники); на півдні, на багатьох ділянках у басейнах Західного Бугу, Дністра, річок Закарпаття промерзання відсутнє. Запаси вологи у метровому шарі ґрунту на кінець осені були в басейнах річок Десни, Прип’яті, Ужа, Тетерева, Західного Бугу, річок Карпат, у верхів’ї Південного Бугу становили 100-190 мм, місцями 200-250 мм, що близько та вище середніх багаторічних значень, на решті водозборів 50-100 мм (менше норми). За рахунок опадів у листопаді-грудні і відлиг відбулося їх поповнення до значень, більших за середні показники.

Перші льодові явища у вигляді заберегів, шуги та тонкого льоду відмічалася 19-25 грудня на  притоках Прип’яті, Середнього Дніпра та мілководді Київського водосховища. Всередині січня 2018 р. на цих водних об’єктах відновилося, а на решті  (крім української ділянки Дунаю) - відбувалось льодоутворення (на 40-50 діб пізніше середніх багаторічних строків); станом на 25 січня товщина криги досягла переважно 5-17 см, що значно менше за середні значення на цю дату. Льодоутворення супроводжувалося активним формуванням зажорів льоду на ділянках вклинювання підпору від водосховищ: у нижніх течіях Верхнього Дніпра (з виходом води на заплаву), Прип’яті, Десни, Сули, у верхів’ї Дністровського водосховища.

За вимірами  10 лютого товщина криги на річках та водосховищах становила  5 -22 см, на Печенізькому водосховищі – 28 см, що значно менше за норму на цю дату. Висота снігу на льоду переважно становить 5-10 см.

Зимова межінь на більшості річок держави характеризується більш високою водністю, порівняно з осінньою (внаслідок достатньої кількості опадів у листопаді – грудні та відлиг).

Середні за січень витрати води були :  

  • меншими за норму - на Південному Бузі, його притоках, Інгулі, Інгульці, притоках Середнього Дніпра річках Оріль, Самара, річках Донбасу і Приазов’я;
  • у межах норми – на Пруті, Сіреті, притоках Прип’яті у Рівненській і Житомирській обл., малих річках Київської області, притоках Середнього Дніпра  Сула,  Псел, Ворскла , на українській ділянці Дунаю, Сіверському Дінці та його притоках у Харківській області;
  • більшими та  значно  більшими  за норму – на річках Закарпаття, Дністрі та його притоках,  Десні,  Верхньому Дніпрі, Західному Бузі, Прип’яті та її притоках у Волинській області.

В результаті проходження тало-дощових паводків у грудні, формування і утримання зажорів льоду поточні рівні води на Верхньому Дніпрі, Десні, Прип’яті та багатьох ділянках її приток утримуються на підвищених відмітках і перевищують найнижчі максимуми водопілля за період спостереження.

Виходячи з гідрометеорологічної ситуації, що склалася у басейнах річок України упродовж осінньо-зимового періоду 2017-2018 рр. та за нормального розвитку гідрометпроцесів у другій половині лютого - травні, можна очікувати, що на більшості річок України весняне водопілля 2018 р. буде переважно близьке і вище за минулорічне. Масового затоплення річкових заплав та досягнення небезпечних відміток за попередніми оцінками не передбачається.  

За максимальними рівнями водопілля 2018 р. можна очікувати:

  • вищим за норму на українській ділянці Дунаю, Західному Бузі та його притоках;
  • близьким і дещо вищим за норму на Прип’яті та її притоках у Волинській обл.;
  • близьким і нижчим за норму на Сіверському Дінці та його притоках, на притоках Прип’яті у Рівненській і Житомирській обл., на р. Снов (притока Десни);
  • у межах норми на Верхньому Дніпрі, Дністрі, його гірських притоках, р. Вишня (басейн р.Сян), у нижніх течіях Латориці, Боржави, на Сіреті, Пруті та його притоках;
  • нижчим за норму на Десні, її притоках, притоках Середнього Дніпра, малих річках Київської, Житомирської обл., річках Закарпаття (крім нижніх течій Латориці, Боржави), на лівих притоках Дністра, річках басейну Південного Бугу.

 На річках Приазов’я, Інгулі, Інгульці, Орелі, Самарі, де нині відсутній основний чинник водопілля – снігозапаси, підйоми рівнів води можливі лише за рахунок випадіння дощів.    

Проходження водопілля та руйнування льодового покриву весною 2018 р. може супроводжуватися виходом води на заплаву та утримання води на ній, що є природнім процесом. Найбільш ймовірно це відмічатиметься на Прип’яті, її притоках у Волинській і Рівненській обл.; Десні (пост Новгород-Сіверський), її притоці Снов, на Верхньому Дніпрі; притоках Південного Бугу; ряді річок Закарпаття (Тиса у створі поста Тячів, Боржава, Латориця, Уж, Тур’я), на Сіверському Дінці, його малих притоках,  Осколі (Харківська обл.) та Айдарі (Луганська обл.). В разі інтенсивного сніготанення, що супроводжуватиметься дощами, можливе також короткочасне затоплення річкових заплав Прута, Сірета, Дністра та їх приток.

Руйнування льодового покриву, в разі інтенсивного наростання тепла, може супроводжуватися утворенням заторів льоду, особливо на ділянках річок з порушеною пропускною здатністю та в зонах виклинювання підпору водосховищ, що може бути небезпечним для опор мостів, інших гідротехнічних споруд тощо.

Не виключається можливість досягнення і перевищення небезпечних відміток часткового затоплення територій, об’єктів господарювання та  інфраструктури:

  • у верхів’ї Прип’яті та її притоках у Волинській обл. (Ратнівський, Любешівський р-ни);
  • в басейні Західного Бугу у Львівській обл.(Сокальський р-н) ;
  • у нижній течії р.Боржава (Закарпатська обл.);
  • притоці Південного Бугу р.Кодима.

На Латориці (пост Чоп) очікується довготермінове утримання води на заплаві міждамбового простору, що негативно впливатиме на дамби обвалування.

У період розвитку водопілля не виключається можливість обтоплення (відрізання від шляхів сполучення) територій сільських населених пунктів, розташованих у заплаві Верхнього Дніпра, Сожу і Десни  у Чернігівській обл.

Весняний приплив води до водосховищ Дніпровського каскаду формуватиметься на фоні високої поточної водності. Обсяги сумарного весняного припливу води до нього попередньо оцінюються дещо меншими за норму (норма 28,9 км3). Станом на 12 лютого вільний об’єм каскаду відповідає Правилам його експлуатації і дорівнює 6,329 км3 (минулого року в цей час 7,271). За умови раціонального планування і дотримання режимів роботи водосховищ каскаду він може бути заповнений у планові строки. Пропуск водопілля та льодоходу через дніпровські водосховища не повинен супроводжуватися значними негативними наслідками, проте можливе короткочасне затоплення понижених прируслових ділянок у верхів’ях Кременчуцького та у нижньому б’єфі Каховського водосховищ.

Більш сприятливі, порівняно з минулими роками, складаються умови для проведення екологічного попуску з Дністровського водосховища у пониззя Дністра. Рівень води Дністровського водосховища 13 лютого 2018 р. дорівнює 119,16 м БС при проектному 121,00 м БС.

Враховуючи синоптичний прогноз в найближчі 10-15 діб в Україні утримуватиметься зимовий режим погоди, тому різких змін гідрологічного режиму річок до кінця лютого не очікується. За попередніми оцінками весняне водопілля може розпочатися у першій – другій  декадах березня.

Прогнози характеристик весняного водопілля будуть складені у планові строки: 22 лютого - довгострокові прогнози найвищих рівнів водопілля на річках України, 27 лютого - довгострокові прогнози  максимальних витрат та об’ємів  весняного стоку на річках України; 6 березня - довгострокові прогнози елементів весняного водопілля по Дніпру та Десні. У Випусках прогнозів очікувані негативні наслідки можуть бути уточнені й конкретизовані.

Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Гідрологічні попередження
Сніголавинна ситуація
Супутникова інформація
Радарна інформація
Транскордонне співробітництво в басейні р. Дністер