Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

БОРИСПІЛЬ
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвитязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЩорсЯворівЯготинЯмпільЯремча
21 жовтня
7:28
10:26
17:54
Поточна погода
10 °
Вітер
2 м/c
Волог.
81 %
Тиск
751 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
22.10 Нд 23.10 Пн 24.10 Вт 25.10 Ср 26.10 Чт
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C 3..5 6..8 0..-2 5..7 0..-2 5..7 -1..1 4..6 -1..1 4..6
Вітер, м/c 5-10 5-10 3-5 5-10 3-5 5-10 5-10 7-12 7-12 7-12
Напрям вітру

Кліматична система і фактори, що зумовлюють формування клімату      

Клімат-характерний для даної території багаторічний режим погоди, зумовлений сонячною радіацією, її перетворенням у діяльному шарі земної поверхні та пов’язаною з нею циркуляцією атмосфери та океанів.

Кліматоутворювальні фактори - сонячна радіація, циркуляція атмосфери і океану мають глобальний масштаб.

У кліматичну систему об’єднують атмосферу, гідросферу, літосферу, кріосферу та біосферу.

Складові кліматичної системи перебувають у взаємозв’язку і складній взаємодії, яка характеризується прими мі та зворотними зв’язками. Океанічні течії здійснюють між широтний обмін тепла в океані: зокрема із тропічних  у високі широти переносяться маси теплої води, з поверхні якої, особливо у холодну пору року, тепло переходить до атмосфери. Тим самим океан відіграє значну роль у формуванні поля температури в атмосфері і, як наслідок, особливостей її циркуляційних процесів. Атмосфера, у свою чергу, впливає на температуру поверхні океану.

Стан біосфери зумовлюється ресурсами тепла і вологи, які формуються внаслідок перетворення сонячної радіації у процесі взаємодії між складовими системи. З іншого боку, біосфера істотно впливає на стан кліматичної системи: рослинний світ значною мірою визначає відбивальну здатність планети, бере участь у процесах волого обміну, є основним джерелом кисню, регулює разом з океаном вміст вуглекислоти в атмосфері, формуючи її температурний режим. Особлива роль належить антропогенній діяльності у результаті якої змінюються властивості окремих складових і, як наслідок, кліматичної системи у цілому.

Складність і неоднозначність зв’язків у кліматичній системі, постійна еволюція її компонентів з різною інерційністю є причиною багатьох кліматичних змін на планеті. Оскільки за одних і тих же зовнішніх умов на Землі може існувати кілька типів клімату, стан кліматичної системи визначається не тільки зовнішнім впливом, але й взаємодією між її складовими.

Фізичні механізми, що впливають на кліматичну систему, а також основні взаємодії між її складовими називають кліматоутворювальними факторами. Їх поділяють на: зовнішні, які зумовлюють енергетичний вплив на кліматичну систему, та внутрішні, що характеризують властивості самої кліматичної системи.

До зовнішніх кліматоутворювальних факторів належать астрономічні та геофізичні. До астрономічних відносяться: світність Сонця, положення орбіти Землі у Сонячній системі і характеристики орбітального руху Землі, нахил її осі до площини орбіти і швидкість обертання навколо осі. Від цих факторів залежить, по-перше, розподіл сонячної енергії, яка надходить на верхню межу атмосфери, по-друге, гравітаційні впливи Сонця та планет Сонячної системи. Останні, змінюючись за часом, спричинюють припливи і відпливи, коливання характеристик орбітального руху й власного обертання Землі, що призводить до зміни енергії, яка надходить від Сонця до верхньої межі атмосфери. Геофізичні фактори – це розмір, маса Землі, власне гравітаційне й магнітне поля, внутрішнє тепло за рахунок геотермічних джерел і вулканізму.

До внутрішніх кліматоутворювальних факторів належать: фізіко-хімічна структура атмосфери, маса атмосфери, маса й склад океану, особливості розподілу суходолу й океану, структура їх діяльного шару, рельєф поверхні суходолу.

 Кліматологічні дослідження та перспективи їх розвитку

Кліматологічні дослідження в Україні мають давні традиції, які складалися ще наприкінці ХІХ- початку ХХ ст. під впливом наукових досліджень відомих кліматологів: О.І.Воєйкова, П.І Броунова, О.В.Клосовського та ін.

Вже у перші роки існування Української метеорологічної служби (УкрМЕТу) було опубліковано ряд робіт, присвячених вивченню клімату окремих міст, губерній, регіонів та всієї України. Саме у цей час, у 1925 році був створений перший режимний кліматологічний підрозділ (Бюро опадів). З цього року й почалась історія режимної кліматології – систематичний друк результатів спостережень, їх узагальнень та кліматичних досліджень. Першим керівником «Бюро опадів» був один з видатних вчених-кліматологів України -М.І.Гук. Йому належать  наукові праці з вивчення режиму атмосферних опадів. Ним опубліковано фундаментальні кліматичні карти, які були складені прогресивним на той час методом.

У передвоєнні роки одне з головних завдань у вивченні клімату полягало у зборі та систематизації кліматологічної інформації. У ці роки  було розпочато складання кліматологічного довідника, яке було перервано війною. Однак і під час окупації на багатьох метеорологічних станціях у визначений час на метеорологічний майданчик виходили спостережники, це дозволило не переривати кліматологічні ряди, які відразу після війни лягли в основу «Климатологического Справочника СССР вып.10. по Украинской ССР и Молдавской ССР»(1950). У 40 таблицях довідника вміщено результати багаторічних спостережень із основних метеорологічних величин за період 1891-1935рр. У роботі по підготовці «Справочника» брали участь  М.І.Гук, М.М.Акимович, І.О.Бучинський, К.С.Розова та ін.

У 50-х роках кліматологи під керівництвом М.І.Гука виконали ряд кліматологічних розробок для проекту будівництва каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі, Південно-Українського каналу та інших гідротехнічних споруд України.

Кліматологами було багато зроблено для забезпечення потреб сільського господарства: друкувалися кліматологічні характеристики основних фізико-географічних зон України, наукові монографії.

У 1962 році було видано «Атлас Украинской ССР и Молдавской ССР». Кліматичні карти цього атласу були підготовлені науковими співробітниками УкрНДГМІ М.І.Гуком, К.С.Розовою, В.М.Бабиченко і М.І.Гойсою. У 1964 році було видано перший «Агроклиматический атлас Украины».

Найповнішу характеристику клімату України наведено у монографії «Климат Украины» (1967) за редакцією Г.Ф.Прихотька, А.В.Ткаченка та В.М.Бабиченко.

У 1966-69рр. у Київський гідрометеорологічній обсерваторії (Київська ГМО) був підготовлений новий випуск «Справочника по климату СССР», вип.10. У його підготовці брали участь Одеська ГМО та гідрометеорологічна обсерваторія Чорного та Азовського морів. Довідник складається з 5 частин (сонячна радіація та сонячне сяйво;  вітер; температура повітря та грунту; вологість повітря, атмосферні опади та сніговий покрив; хмарність та атмосферні явища), які вміщують середні багаторічні значення різних метеорологічних величин.

У 90-х роках створено «Научно-прикладной справочник СССР». Вып.10 (1990), у якому систематизовано і узагальнено кліматологічну інформацію у розрізі часу (місяця,року, п’ятиріччя, багато річчя) і простору (для станцій, адміністративних і економічних районів). Для території України дані для Довідника підготовлено у Гідрометеорологічній обсерваторії (нині Центральна геофізична обсерваторія – ЦГО) під керівництвом І.І.Трусова.

Кліматологи України приділяли велику увагу питанню вивчення коливання і зміни клімату. Ще у 50-70-х роках М.І.Гук і І.О.Бучинський виявили короткочасні та незначні його коливання. На початку 80-х років в Україні відновились дослідження з проблем зміни клімату під впливом природних та антропогенних факторів. Висновком цих робіт стала констатація  зміни режиму опадів та клімату в Україні  на фоні глобальної зміни клімату.

У 90-х роках в УкрНДГМІ під керівництвом  В.М.Волощука на основі досягнень сучасної науки були розроблені нові підходи і методи вивчення зміни та коливання клімату. Одержано неспростовні докази глобального потепління планети, яке згладжує просторово-часовий розподіл її температурного поля. Ефект потепління найбільш чітко простежується у полярних та помірних широтах виразніше у зимовий сезон, ніж у літній.

Наприкінці 90-х – початку 2000рр. у відділі кліматології ЦГО під керівництвом О.Є.Пахалюк був підготовлений «Кліматичний кадастр України». Макет «Кадастру» був розроблений кліматологами УкрНДГМІ. Методичний супровід та експертиза були проведені фахівцями УкрНДГМІ під керівництвом В.М.Бабіченко. У «Кадастрі» враховано пропозиції  фахівців різних галузей економіки, а також рекомендації Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО).

«Кліматичний кадастр України» складається з 6 частин:

1. Сонячна радіація та сонячне сяйво;

2. Атмосферний тиск і вітер;

3. Температура повітря та грунту;

4. Вологість повітря, атмосферні опади та сніговий покрив;

5. Хмарність;

6.  Атмосферні явища та ожеледно-паморозеві утворення.

У Кадастрі наводяться багаторічні показники метеорологічних величин за окрему годину, добу, місяць, а також за рік. Метеорологічні величин представлені основними статистичними параметрами: середніми, крайніми( найбільші і найменші) їх значення з вказівкою року, коли вони спостерігалися, мірою мінливості (середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації), для окремих характеристик-частотою      ( повторюваністю) або ймовірністю.

До складання Кадастру залучено і опрацьовано величезний фактичний матеріал метеорологічних спостережень на 187 станціях метеорологічної мережі Держгідромету України за період 1961-90рр. Цей період ВМО визначила за стандартний, що відображає сучасні кліматичні умови. Екстремальні значення представлено за весь період спостережень. У Кадастрі оновлено кліматологічні показники і представлено нові, які доповнюють і розширюють інформацію з режиму клімату України. Такі стандартні кліматологічні норми підготовлено вперше і рекомендовано використовувати для об’єктивної характеристики сучасного клімату. Кадастр є фундаментальною працею з клімату України, який знаходить широке застосування в оперативному обслуговуванні різних галузей економіки, для побудови кліматологічних карт, що надає можливість порівнювати норми у часі і просторі.  

У 2003 році інформація, яку вміщено у Кадастрі, була покладена в основу підготовки фундаментальної праці великого колективу кліматологів України – монографії «Клімат України». У монографії викладено теоретичне обґрунтування кліматичної системи, особливості формування клімату та кліматоутворювальних факторів (радіаційних, циркуляційних та впливу підстильної поверхні).

На основі кліматологічної інформації за останні 30 років ХХ ст., використання сучасних технологій, апарату математичної статистики, у монографії докладно проаналізовано просторово-часовий  розподіл метеорологічних величин та атмосферних, у тому числі стихійних явищ.

У монографії глибоко досліджується проблема регіонального  та локального масштабів фактичних змін і коливання клімату, що призводять до його потепління у результаті антропогенного внеску до посилення природного парникового ефекту. Розроблено декілька сценаріїв зміни регіонального клімату у майбутньому.

У 80-ті роки було підготовлено 9 монографій серії „Климат больших городов”: «Климат Києва», «Климат Днепропетровска», «Климат Харькова», «Климат Полтавы», «Климат Луцка», «Клімат Львова», «Клімат Вінниці», «Климат Одессы» та «Климат Черновцов». У підготовці монографій брали участь фахівці-кліматологі УкрНДГМІ, ЦГО, Одеського гідрометеорологічного інституту,  Вінницького педагогічного інституту, Чернівецького державного університету. Після розпаду СРСР ця робота була припинена. Глобальні зміни клімату та зміни регіонального клімату України викликають велику зацікавленість споживачів кліматологічної інформаціі в отриманні такої інформації по окремих великих містах України.  У 2008 році було прийняте рішення про поновлення робіт з видання монографій цієї серії. Робота колективів УкрНДГМІ та ЦГО розпочалась з перевидання  монографії „Клімату Києва”. У 2010 році нова монографія з клімату нашої столиці вийшла у світ.

В процесі багаторічних досліджень протягом ХІХ-ХХ ст. було виконано значний обсяг робіт у вивченні клімату України. В тому числі:

  1. Систематизовано кліматологічну інформацію та вивчено загальні  закономірності формування клімату України;
  2. Виявлено умови та досліджено основні процеси, що зумовлюють формування стихійних гідрометеорологічних явищ та розроблено методи кліматологічного прогнозування окремих явищ;
  3. Детально розглянуто складові теплового та водного балансу території України;
  4. Визначено загальні закономірності формування радіаційного режиму України і його роль як кліматоутворювального фактору;
  5. Виявлено особливості мікроклімату окремих територій, розроблено методику розрахунків характеристик мікроклімату за даними найближчих станцій;
  6. Досліджено клімат гірських (Українські Карпати, Кримські гори) та деяких рівнинних зон і районів України;
  7. Вивчено клімат і мікроклімат окремих міст;
  8. Розпочато цикл робіт з дослідження статистичної просторово-часової структури полів окремих метеорологічних величин.

Результати більшості виконаних робіт з кліматології мають практичну спрямованість.

Розвиток кліматологічних досліджень у майбутньому передбачається проводити за такими напрямами: вивчення динаміки клімату України під впливом природних і антропогенних факторів; оцінка соціально-економічних і соціально-екологічних наслідків зміни клімату; розроблення сценаріїв можливих змін регіонального клімату України під впливом глобального потепління, пов’язаного з антропогенним посиленням атмосферного парникового ефекту; прогностична оцінка можливих змін інтенсивності і повторюваності екстремальних явищ погоди, пов’язаних з глобальним потеплінням та ін.

Реалізація перелічених завдань дозволить удосконалити, зробити більш інформативним і мобільним обслуговування науки і практики з питань кліматології.

Діяльність ВМО у питаннях змін клімату

Клімат – це природний ресурс, життєво важливий для нашого добробуту, здоров’я та процвітання. Інформація, яка збирається, керується та аналізується Національними метеорологічними та гідрологічними службами (НМГС) , координується ВМО у співробітництві з іншими регіональними, міжнародними організаціями та програмами, допомогає особам, які приймають рішення, та користувачам планувати та адаптувати свою діяльність та проекти з урахуванням кліматичних умов, які прогнозуються.,

Клімат впливає на умови існування  та саме життя людей повсюди. Глобальне потепління є загрозою для суспільства в різних аспектах. Більш інтенсивні та тривалі посухи зумовлюють безпосередню загрозу для мільйонів людей. Ще для мільйонів це відбивається на зменшенні врожаю сільськогосподарських культур та рибного промислу. Хвилі тепла, особливо в умовах великих міст, нещодавно призвели до загибелі тисяч людей, у більшості похилого віку та слабких фізично. Економіка багатьох країн, особливо невеликих острівних держав, залежить від туризму та саме вони особливо залежать від підйому рівня моря, ерозії прибережних зон, вторгнення соленої води, недостачі прісної води та погіршення стану природного середовища. Все це відбувається внаслідок загрозливого впливу зміни клімату та призводить до зменшення  потоку туристів. Взимку 2006-2007рр. багато основних курортів у Європейських Альпах постраждали від зниження фінансових надходжень, яке було обумовлено зменшенням потоку туристів через відсутність снігу підчас теплої зими.

Клімат також надає можливості для використання поновлюваних та не забруднюючих навколишнє середовище джерел енергії: сонячної та вітрової енергії. Розуміння кліматичної системи може допомогти фермерам, рибакам та лісоводам  збільшити врожай, улов та запаси готової продукції. ВМО підтримує регіональні форуми, де обговорюються орієнтовні прогнози клімату, які збирають разом з кліматологами, для прийняття  єдиної думки про сезонні кліматичні прогнози та, окрім того, об’єднують різноманітні групи користувачів в області попередження  небезпечності стихійних лих, охорони здоров’я, сільського господарства, лісового господарства та риболовлі, туризму та енергетики для обговорення потенційного впливу змін клімату. Існує багато глобальних кліматичних прогнозів, і найбільш  успішними з них  є ті, що підчас розробки прогнозу враховують прогнози Єль-Ніньо.

ВМО координує діяльність, яка направлена на задоволення потреб у кліматичній інформації, такої як моніторинг клімату, керування кліматичними даними, виявлення змін клімату, сезонні – міжрічні прогнози клімату та оцінки впливу змін клімату.

У рамках Всесвітньої кліматичної програми (ВКП)  Всесвітня програма кліматичних застосувань та обслуговування (ВПКЗО)  сприяє ефективному використанню знань та інформації про клімат на благо суспільства та для надання кліматичного обслуговування, у тому числі для прогнозування значних коливань клімату як природного, так і антропогенного характеру.

У рамках проекту по обслуговуванню кліматичною інформацією та прогнозами (КЛІПС) розглядаються питання пов’язані з проведенням кліматичного обслуговування по всьому світу. Проект виконується з метою використання сучасних баз даних, підвищення рівня знань про клімат та можливостей попередження для зменшення негативного впливу мінливості клімату та поліпшення діяльності по плануванню на основі розвитку потенціалу науки про клімат.

Моніторинг клімату є життєво важливим для подальшого поглиблення нашого розуміння складності кліматичної системи та  можливості  прогнозування її змін. Дані та пов’язана з ними кліматична інформація, яка збирається та розповсюджується серед користувачів, забезпечують інформованість всіх зацікавлених сторін про стан клімату та навколишнього середовища.  Програми спостережень, такі як Глобальна система спостережень за кліматом (ГССК) та Глобальна система спостережень за океаном (ГССО), відіграють важливу роль у поліпшенні збору даних, необхідних для підготовки кліматичних прогнозів та вивчення змін клімату.

За допомогою Всесвітньої програми дослідження клімату (ВПДК) ВМО разом із своїми партнерами сприяє дослідженням клімату для фундаментального наукового розуміння фізичної системи та процесів, необхідного для визначення ступеню можливості прогнозування клімату та впливу на нього людської діяльності. Затверджена у 1988 році Міжурядова група експертів із змін клімату (МГЕЗК)  підтримується ВМО та проводить оцінку науково-технічної та соціально-економічної інформації, яка відноситься до питань розуміння риску змін клімату, що зумовлені антропогенним фактором, його потенційного впливу та варіантів адаптації до клімату та пом’якшення його наслідків. ВМО щорічно готує заяву про стан клімату на планеті.

Діяльність по врятуванню та збереженню даних  допомогає національним гідрометслужбам, особливо у країнах, які розвиваються, отримати доступ до історичних даних.

Шляхи послаблення змін клімату

Прогнозується, що до 2030 року об’єми викидів шості основних парникових газів без додаткових зусиль збільшаться на 25-90% у порівнянні з показниками 2000 року. При використанні правильної стратегії можна уповільнити та стабілізувати підвищення кількості викидів парникових газів до атмосфери.

До цього часу розвинуті країни оприлюднили свої цільові показники зниження викидів до 2020р., але більшість з цих значень далеко відстають від позначеного МГЕЗК діапазону, який встановив зниження у 2020р. об’єму викидів на 25-40% нижче рівня 1990р.. Це необхідно для обмеження підвищення температури до 2ºC.

Жодне рішення, яке можна економічно та технічно виконати, само по собі не зможе вирішити проблему скорочення об’ємів викидів парникових газів у різних секторах економіки. У той же час стає зрозумілим, що для досягнення повного ефекту екологічно чистих технологій та раціонального використання енергії необхідні скеровані дії на міжнародному рівні.

Широке використання технологій, які не спричиняють  змін клімату, є критично необхідним.  Нагальним є широке впровадження чистих технологій у приватному секторі, а також їх широке використання. Це можливо досягнути за допомогою технологічного співробітництва між промислово розвинутими країнами та країнами, що розвиваються.

Ефективне управління лісами, що є природними поглиначами вуглецю та здатні абсорбувати одну десяту частину світових викидів вуглецю, є дуже важливим у збільшенні біомаси, грунтів та лісової продукції.

Якщо не робити ніяких дій або якщо всі будуть продовжувати «замовчувати проблему», то протягом кількох  десятиліть викиди парникових газів на планеті будуть рости та глобальна температура може підвищитись у цьому столітті більш ніж на 6 ºC.

Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Гідрологічні попередження
Супутникова інформація
Радарна інформація
Транскордонне співробітництво в басейні р. Дністер