Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

БЕРЕГОВО
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвитязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЩорсЯворівЯготинЯмпільЯремча
19 січня
8:13
08:55
17:08
Поточна погода
5.3 °
Вітер
0 м/c
Волог.
69 %
Тиск
746 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
20.01 Сб 21.01 Нд 22.01 Пн 23.01 Вт 24.01 Ср
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C 0..-2 0..2 -2..-4 -1..1 -2..-4 -1..1 -6..-8 -1..-3 -4..-6 -1..1
Вітер, м/c 5-10 5-10 7-12 7-12 7-12 7-12 3-8 3-8 3-8 3-8
Напрям вітру

Загальна характеристика гідрологічного режиму річок України

у 2017 році

Відмічалася стійка зимова межінь з близькими до норми витратами води (на річках Карпат - меншими за неї), порівняно стабільним льодовим режимом упродовж усієї зими 2016-17 рр. (на відміну від більшості останніх років). Поступове скресання (25 лютого – 15 березня) рівнинних річок і руйнування льоду на водосховищах проходило поступово, без негативних наслідків. Швидке скресання на річках Карпат під час тало-дощового паводку 3 – 8 лютого, що супроводжувалося негативними наслідками на річках Закарпаття.

Ранній й одночасний початок водопілля (18-20 лютого), проходження його максимумів в кінці лютого - першій декаді березня (на В.Дніпрі, Десні, пониззі Прип’яті – в середині квітня). Водопілля розвивалося переважно у межах русел, без негативних наслідків; незначне перевищення відміток заплави зафіксовано у створах 44 постів. Максимальні рівні / витратами водопілля були нижчими (меншими) за середні багаторічні, але вищими за маловодне водопілля минулого року.

Як і минулого року формування низької водності більшості річок у період літньо-осінньої межені із середніми місячними витратами води спостерігалося переважно у межах 50-80% норми та поступове підвищенням рівнів і витрат води з жовтня.

У період межені, як і в минулі роки, на окремих річках рівні води були близькими до найнижчих багаторічних меженних відміток, досягали їх, а у  створах 11 гідрологічних постів знижувалися нижче за них. У меженний період на ряді річок сформувалося маловоддя, витрати води в критеріях маловоддя (20% місячної норми і менше) зберігалися нижче та близько до них упродовж кількох місяців на Росі, Південному Бузі, Синюсі, Сулі, Орелі та по бічному  припливу води до Кременчуцького водосховища. Найтриваліше було маловоддя на Росі і Південному Бузі (липень-жовтень).

Паводки на річках Карпат влітку – восени проходили на фоні пониженої водності, в межах русел річок, без негативних наслідків і істотно не вплинули на загальну водність. Рівні води в цей період загалом зберігалися низькими, на багатьох річках – близькими до мінімальних меженних за багаторіччя.

Утримання аномально теплої погоди у грудні обумовило відсутність льодових явищ та продовження збільшення водності річок до кінця року. Формування у грудні тало-дощових паводків на річках басейну Дністра к межах русел річок) та річках Закарпаття (в критеріях СГЯ, з досягненням і перевищенням небезпечних відміток та перевищенням у створах 2 постів (Чоп-Латориця і В.Ремети -Боржава) історичних максимумів рівнів води. Середні за 2017 рік витрати води більшості річок держави були в межах 60-95% річної норми, лише водність річок басейну Південного Бугу і приток Середнього Дніпра - 33-55% (Сули 26%), а річок Закарпаття - близькими до норми.

Обсяги припливу води до водосховищ за 2017 р. були більшими, порівняно з минулим роком, і дорівнювали (м3/с і відсотках норми): до Київського водосховища 942 (87% норми), до Канівського (стік Десни) 197 (56%), до Дністровського 196 (68%).

 Гідрологічні процеси у період зимової межені та весняного водопілля 2017 р. не мали негативного впливу на сектори економіки, об’єкти господарювання, життєдіяльність населення. Навпаки, проходження після двох минулих маловодних років вираженого й більш високого водопілля сприяло промиванню річкових русел, поповненню запасів ґрунтових вод, що уповільнило (можливо тимчасово спинило) загострення екологічної ситуації. Більш сприятливою була гідрометситуація й у басейнах Дніпра та Дністра, що дозволило наповнити дніпровський каскад до проектних позначок в строки у відповідності до правил його експлуатації, забезпечити найбільш оптимальний режим роботи Дністровського водосховища для виконання екологічного паводку і максимально необхідного його наповнення до початку літньої межені. 

 Серед небезпечних для територій, об’єктів, населення слід відмітити формування інтенсивних заторів льоду з різкими підйомами рівнів води на річках Закарпаття у першій декаді лютого та високий, в критеріях СГЯ, тало-дощовий паводок у грудні на річках Закарпаття, що супроводжувався значними негативними наслідками.

 Утримання упродовж літньо-осіннього періоду низької водності (в критеріях маловоддя та близько до них) на Південному Бузі, Росі, Сулі негативно впливало на нормальну експлуатацію (режимах роботи) водогосподарських та енергетичних комплексів, на стан водного середовища.  А формування на Південному Бузі третій рік підряд маловоддя негативно впливає на загальну екологічну ситуація в цілому басейні та сектори економіки, залежні від водного фактору.

 Незважаючи на понижену водність весняного і літньо-осіннього періоду в басейні Дніпра раціональне планування режимів роботи дніпровських водосховищ на основі достатньо точних прогнозів і фактичної інформації та дотримання встановлених режимів усіма секторами економіки дозволило забезпечити потреби усіх споживачів і користувачів водних ресурсів Дніпра.   

Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Гідрологічні попередження
Сніголавинна ситуація
Супутникова інформація
Радарна інформація
Транскордонне співробітництво в басейні р. Дністер