Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

ГАЙВОРОН
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвитязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЩорсЯворівЯготинЯмпільЯремча
24 лютого
6:53
10:43
17:36
Поточна погода
13.8 °
Вітер
3 м/c
Волог.
48 %
Тиск
735 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
25.02 Сб 26.02 Нд 27.02 Пн 28.02 Вт 1.03 Ср
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C 2..4 4..6 -4..-6 4..6 -1..1 4..6 1..3 6..8 1..3 6..8
Вітер, м/c 7-12 7-12 3-5 5-10 3-5 5-10 5-10 7-12 7-12 7-12
Напрям вітру

ПРОГНОЗ

НАЙВИЩИХ РІВНІВ ВЕСНЯНОГО ВОДОПІЛЛЯ НА РIЧКАХ ТА ВОДОСХОВИЩАХ УКРАЇНИ  У 2017  РОЦІ

Гідрометеорологічні  умови,  що склались  в басейнах річок України станом на 20 лютого та очікувані характеристики весняного водопілля 2017 р.

       Погодні умови зими 2016-2017 рр. у басейнах річок України істотно відрізнялися від минулорічних:

- холодний період розпочався раніше, ніж у попередні роки, – переважно в середині листопада; в цей же час на півночі та заході держави утворився перший сніговий покрив, який на початку третьої декади листопада станув; на сході держави перший сніг відмічався в кінці листопада;

- середня за холодний період температура повітря (до кінця другої декади лютого) у басейнах річок була на 0,2-0,9°С (на Закарпатті на 1,2-1,8, у басейні Сіверського Дінця на 2,2°С) нижчою за норму; загальна кількість опадів була в межах норми (80-110 %), що зумовило стабільне снігонакопичення і формування порівняно стабільної зимової межені;

- у першій половині грудня було кілька періодів утворення та розтавання невисокого снігового покриву; стабільне снігонакопичення у басейнах річок розпочалося з середини грудня і станом на 20 лютого 2017 р. сніговий покрив відмічається по всіх річкових басейнах висотою 10-30 см (на Прикарпатті, верхній частині басейну Прип’яті, центральних районах правобережжя та Приазов’ї 1-15 см), лише на півдні країни та низинних районах Закарпаття він відсутній;

- потепління наприкінці другої декади лютого спричинило ущільнення та танення снігу. За даними снігомірної зйомки 20 лютого у басейнах майже усіх річок снігозапаси перевищують середні багаторічні значення на цю дату. Найбільші, порівняно з нормою та іншими водозборами, снігозапаси відмічаються у басейнах лівих приток Середнього Дніпра Псла, Ворскли і Орелі (перевищують норму у 2,7-3,4 рази), найменші – у Приазов’ї та у басейнах Західного Бугу і Стирі (менше половини норми). У середньому по водозборах запаси води у сніговому покриві дорівнюють (у міліметрах та відсотках норми на 20 лютого):

  • Дніпра до Києва 45 (115);
  • правих приток Прип’яті 35-46 (120-164), Стир до Луцька 9 (39), по всьому басейну до гирла 29 (107);
  • Десни до Чернігова 64 (133);
  • правих приток Середнього Дніпра у Київській, Житомирській, Черкаській обл.: Уж, Тетерів, Ірпінь, Рось 30-42 (103-135); 
  • лівих приток Середнього Дніпра у Сумській, Полтавській обл.: Сула 48 (160), Псел 70 (270) Ворскла 84 (340); у Дніпропетровській обл. Орель 61 (300), Самара 19 (106);
  • Інгульця 21 (95);
  • Сіверського Дінця 67-75 (210-230), Осколу 89 (210);
  • Приазов’я 4 (29);
  • Південного Бугу 36-50 (130-190), Синюхи 25 (90), Інгулу 12 (60);
  • Західного Бугу 11 (50)
  • Дністра, Прута, Сірета 14-17 (50-57);
  • річок Закарпаття: Ужа 79 (81), Латориці 49 (65), Тиси 38-148 (42-98).

 - підстильна поверхня характеризується близьким до середнього зволоженням метрового шару ґрунту та переважно неглибоким його промерзанням (меншим за 30 см). Більш глибоке промерзання - до глибини 40-68 см - відмічається у центрі та на півдні держави (басейни Росі, Південного Бугу, Сіверського Дінця, річок Приазов’я, нижні частини басейнів Інгульця, Сули, Псла), що в разі дружнього танення наявних снігозапасів може сприяти небезпечним наслідкам;

- водність рівнинних річок на початок зимового періоду була близькою до норми, завдяки достатній кількості дощів у жовтні - листопаді 2016р., упродовж зими утримувався стабільний режим зимової межені, що істотно відрізняє поточку гідрологічну ситуацію від 2015 та 2016 рр. Водність річок за дві декади лютого була близькою та нижчою за середньомісячні значення.

- у першій декаді лютого на річках Закарпаття сформувався тало-дощовий паводок, відбулося руйнування льодового покриву, яке проходило з інтенсивним формуванням заторів льоду з різким ростом рівнів води і досягненням відміток заплави та небезпечних; найбільш небезпечні затори відмічалися на Тисі у створі поста Чоп, Боржаві - Верхні Ремети, на притоці Ужа річці Тур’я;

- відлига в кінці другої декади лютого (з 18-19 лютого переважали позитивні середні добові значення температури повітря) зумовила виражений ріст рівнів води на річках басейнів Західного Бугу з добовою інтенсивністю до 17-40 см та Прип’яті – 1-16 см. На решті рівнинних річок та річках карпатського регіону станом на 21 лютого відмічаються коливання рівнів у межах 1-10 см з переважанням росту.

- на річках карпатського регіону, танення снігу та опади, призвели з 22 лютого до початку розвитку весняних процесів і формування хвилі водопілля (можливо першої) з очікуваними підйомами рівнів води 23-24 лютого на 0,5 - 1,5 м, а на одамбованих ділянках Тиси та Боржави – на 1,5-2,5 м з виходом води на заплаву р.Боржава у нижній течії;

- льодоутворення на водних об’єктах України відбулося у третій декаді листопада і, на відміну від попередніх років, льодостав (неповний, з ополонками) спостерігався упродовж усієї зими з поступовим наростання товщини криги. Лише у першій декаді лютого на річках Карпат відбулося руйнування льоду, але на кінець декади на річках басейну Дністра, Прута льодові явища відновилися у вигляді заберегів, шуги, на гірських притоках встановився льодостав. Станом на 20 лютого товщина льодового покриву дорівнює 10-30 см, на окремих ділянках приток Середнього Дніпра у Полтавській і Дніпропетровській обл. до 41 см; на дніпровських та Печенізькому водосховищах 20-48 см, що на дніпровських і Печенізькому водосховищах, річках Дніпропетровщини близько та більше норми на 20 лютого, на решті водних об’єктів – дещо менше за неї. На льодовому покриві відмічається сніг висотою переважно 5-10 см, на річках Правобережжя та Приазов’я – менше 5 см. Відлига сприяла поступовому таненню снігу на льоду, послабленню та руйнуванню льодового покриву  на окремих ділянках річок Лівобережжя до заберегів, льодоходу.

     Гідрометеорологічна обстановка, що склалася на території річкових водозборів України упродовж зимового періоду 2016-2017 рр. та виконані за гідропрогностичними моделями розрахунки показують, що на більшості річок, на відміну від кількох останніх років, весною 2017 р., формуватиметься виражене водопілля, за рівнями води вище за минулорічне і переважно близьке та нижче за норму:

   вищими за норму:

  • на 1,3-2,5 м на притоках Сіверського Дінця (Уди, Вовча);
  • на 0,2-0,8 м на  річці Псел;

   близькими до норми: на Дніпрі на ділянці Неданчичі – Дніпровське, у верхів’ї Прип’яті та її притоках  Стоході, Тур’ї, Стирі, Сеймі (притока Десни), притоках Середнього Дніпра (крім р. Псел),  на верхній і середній ділянках Західного Бугу, на Сіверському Дінці, притоках Південного Бугу (Згар, Іква, Савранка, Кодима,Чорний Ташлик);  

   нижчими за норму:

- на 0,3-1,0 м на Західному Бузі біля поста Литовеж та його притоках; річках Приазов’я; на річках Київської, Житомирської і Черкаської областей Уж, Тетерів, Рось;

 - на 0,2-1,1 м на річках басейну Дністра;

- на 0,4-1,7 м на Десні, Сеймі, Стирі (біля м.Луцьк), Горині, Случі, Уборті (праві притоки  Прип’яті), на річках басейну Прута, Сіреті, Тисі та його притоках, (на Тисі біля поста Вилок на 2,6 м), Південному Бузі та окремих його притоках (на ділянці Південного Бугу Олександрівка-Прибужани на 2,1-3,6 м).

 Загальна амплітуда підвищення рівнів води над поточними відмітками може становити: на ділянці Дніпра Неданчичі-Дніпровське 1,3-2,5 м, на Ужі, Тетереві, Росі 1,2-1,5 м, Десні та її притоках 1,5-2,5 м, притоках Середнього Дніпра 1,8-3,7 м, річках басейну Західного Бугу 0,3-1,5 м (біля Литовежа 2,0), на Прип'яті, її правих притоках 0,5-1,5 м,  на Сіверському Дінці, Осколі 1,4-3,0 м; малих річках Харківської області 0,8-1,9 м; лівобережних притоках Сіверського Дінця в Донецькій та Луганській областях 1,5-3,5м; правобережних притоках Сіверського Дінця в Донецькій області та  річках Приазов’я  0,5-1,0 м, на Південному Бузі та  його притоках 0,5-1,6 м.

На річках Карпатського регіону можна очікувати підйоми: на верхніх ділянках Тиси і її притоках на 0,5-2,0 м, на ділянці Тиси Тячів-Вилок і нижніх ділянках Боржави на 2,2-3,4 м, річках басейну Прута та Сіреті на 0,2-0,9 м, річках басейну Дністра 1,2-2,5 м (Львівська, Івано-Франківська обл. 0,5-1,5м, (р.Стрв’яж - с. Луки 2-2,5 м); на лівих притоках Дністра (Тернопільська, Хмельницька, Вінницька обл.) 0,3-1,0 м, на ділянці Дністра Роздол-Галич- Заліщики 1,5-2 м.

 Руйнування льодового покриву на річках басейну Дніпра, Сіверського Дінця  весною 2017 р. очікуються в строки близькі та на 3-7 діб раніше середніх багаторічних значень; на дніпровських водосховищах – близькими та на 3-6 діб пізніше норми, на Печенізькому і Червонооскільському водосховищах на 4-5 діб раніше  її.

   Негативні наслідки, які можливі під час весняного водопілля 2017 р.

  1. Водопілля на річках рівнинної території України супроводжуватиметься виходом води на понижені ділянки заплав та її затопленням; найбільш ймовірне – у верхів’ї Прип'яті та її правих притоках (Волинська, Львівська, Рівненська області), на Західному  Бузі  і його притоках (Львівська область), Верхньому Дніпрі (Чернігівська область), пригирловій ділянці Прип’яті (Київська область), Десні, Сеймі (Чернігівська, Сумська  області), річках басейну Південного Бугу (Вінницька, Миколаївська, Черкаська, Одеська області),   на  річці   Уж  у Київській  області, притоках   Середнього    Дніпра (Сумська, Полтавська, Дніпропетровська області), у басейні Сіверського Дінця (Харківська, Луганська області).
  2. На карпатських річках вихід води на заплаву при нормальному розвитку водопілля можна очікувати місцями. Але оскільки ці річки знаходяться в зоні високого ступеня паводкової небезпеки, тут гідрометеорологічна ситуація може різко змінюватися в короткий проміжок часу і може значно ускладнюватися при різкому потеплінні та випадінні сильних дощів на сніговий покрив у період танення. Це може бути враховано тільки у короткостроковому порядку. При інтенсивному розвитку водопілля не виключений негативний вплив високих вод на стан дамб, підтоплення окремих населених пунктів, господарських об’єктів в басейнах Дністра, Тиси, Боржави, Латориці.
  3. Ймовірність затоплення заплав зменшується на одамбованих та зарегульованих ділянках річок, проте ймовірні високі рівні можуть негативно впливати на стан гідротехнічних споруд, а різкі чи аварійні скиди води зі ставків і водосховищ можуть посилити негативні наслідки, особливо в областях, де малі водосховища перед початком водопілля наповнені майже повністю. Активна забудова заплав, особливо в районах крупних населених пунктів, її звуження через намиви піску та інші роботи зменшує можливість вільного проходу повеневих вод, може збільшити амплітуди підйомів рівнів води.
  4. Складні умови проходження водопілля з досягненням та перевищенням небезпечних відміток підтоплення річковими водами прирічкових населених пунктів та господарських об’єктів можливі на річках басейнів:
  • притоках Середнього Дніпра у Сумській області (Недригайлівський район, садово-дачна забудова у передмісті  м.Суми), Полтавській області (Кременчуцький район), Дніпропетровській області (Павлоградський район);
  • Західного Бугу у Львівській області (Сокальський район);
  • Сейму у Сумській області (Кролевецький район);
  • Сіверського Дінця у Харківській області (Чугуївський, Харьківський райони), Луганській області (Кремінський, Сватівський, Троїцький, Старобільський, Попаснянський райони);  
  1. Можливі підтоплення річковими водами понижених прилеглих до річок територій в межах наступних крупних населених пунктів:  Ромни, передмістя м. Полтави,  Ізюм, Куп’янськ, Сєвєродонецьк;
  2. Очікується обтоплення водами Дніпра, Сожу, Десни (оточення водою), відрізання від основних шляхів сполучень та часткове підтоплення територій, присадибних ділянок і об’єктів населених пунктів, розташованих у заплаві річок у Чернігівській області ( Ріпкинський, Чернігівський, Новгород-Сіверський райони);
  3. На Прип’яті в зоні ЧАЕС, де передбачається близьке до норми водопілля, при проходженні його максимумів можна очікувати затоплення прируслових ємкостей. 
  4. Загрозу для прирічкових населених пунктів, об’єктів і споруд можуть становити процеси руйнування льодового покриву, утворення та руйнування заторів льоду, що може викликати додаткові різкі підйоми рівнів води, особливо в разі інтенсивного розвитку весняного водопілля.
  1. Під час пропуску льодоходу та максимумів водопілля через дніпровський каскад можливі підтоплення заплавних територій, в тому числі й понижених ділянок прирічкових населених пунктів у верхів'ї Кременчуцького (Черкаська обл.) водосховища та на пригирлових ділянках річок, що впадають безпосередньо у водосховища (в разі підпору води), на Дніпрі нижче Каховської ГЕС (в разі значних холостих скидів води).
  2. У межах м. Києва при пропуску водопілля через Київське і Канівське водосховища (без урахування можливого регулювання стоку ГЕС) відсутня загроза негативних наслідків для територій житлової забудови, споруд і госпоб'єктів міста. Можливий (за даними попередніх років) вихід води на прируслові території (пляжі) у межах міської території, а також на понижені прирічкові ділянки садово-дачної забудови у приміській зоні.

 В разі різких змін гідрометеорологічної ситуації та по мірі розвитку весняного водопілля наведені у випуску прогнози будуть уточнюватися в короткостроковому порядку, про хід водопілля УкрГМЦ інформуватиме попередженнями та оперативними інформаціями. 

Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Гідрологічні попередження
Сніголавинна ситуація
Супутникова інформація
Радарна інформація
Наша колега потребує допомоги!