Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

В.ОЛЕКСАНДР.
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвитязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЩорсЯворівЯготинЯмпільЯремча
22 лютого
6:41
10:40
17:21
Поточна погода
2.4 °
Вітер
4 м/c
Волог.
98 %
Тиск
748 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
22.02 Ср 23.02 Чт 24.02 Пт 25.02 Сб 26.02 Нд
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C 0..2 4..6 0..2 8..10 2..4 12..14 3..5 8..10 0..2 5..7
Вітер, м/c 7-12 7-12 5-10 15-20 5-10 7-12 7-12 7-12 7-12 7-12
Напрям вітру

Попередня оцінка розмірів весняного водопілля 2017 р. та можливих наслідків у період його проходження на річках України

(станом на 10-14 лютого)

 Гідрометеорологічна обстановка, що склалася на території річкових водозборів України станом на 10-14 лютого,  дає підстави очікувати на формування на всіх річках держави весною 2017 р. вираженого і вищого за попередні роки весняного водопілля. За величиною максимальних рівнів і витрат води водопілля на рівнинних річках може бути переважно близьким до середніх багаторічних значень (чого не спостерігалося останніми роками), а в разі інтенсивного й дружнього сніготанення не слід виключати можливість дещо вищого за норму водопілля, особливо на малих річках та річках Дніпропетровської, частково Сумської, Полтавської та Харківської областей, де зараз відмічаються найбільші снігозапаси.

Станом на 10-14 лютого 2017 р. гідрометеорологічна ситуація у басейнах річок України характеризується наступним чином:

  • холодний період 2016-2017 рр. розпочався раніше за попередні роки – переважно в середині листопада, в цей же час на півночі та заході держави утворився перший сніговий покрив, який швидко (на початку третьої декади листопада) станув; на сході держави перший сніг відмічався 26-27 листопада;
  • середня за холодний період температура повітря (до кінця першої декади лютого) у басейнах річок була на 0,2-0,9°С (на Закарпаття на 1,2-1,8, у басейні Сіверського Дінця на 2,2°С) нижчою за норму; загальна кількість опадів відповідала нормі (80-110 %), що зумовило стабільне снігонакопичення і формування порівняно стабільної зимової межені;
  • у першій половині грудня було кілька періодів утворення та розтавання невисокого снігового покриву; стабільне снігонакопичення у басейнах річок розпочалося з середини грудня і станом на 10 лютого 2017 р. сніговий покрив відмічається по всіх річкових басейнах висотою 15-40 см (на півдні та в окремих районах Прикарпаття 1-15 см), лише на рівнині Закарпаття він відсутній;
  • за даними снігомірної зйомки 10 лютого у басейнах майже усіх річок снігозапаси перевищують середні багаторічні значення на цю дату. Найбільші, порівняно з нормою та іншими водозборами, снігозапаси сформувалися у басейнах лівих приток Середнього Дніпра Псла, Ворскли і Орелі (перевищують норму у 2,7-3,9 рази), найменші – у Приазов’ї (половина норми). У середньому по водозборах запаси води у сніговому покриві дорівнюють (у міліметрах та відсотках норми на 10 лютого):
  • Верхнього Дніпра 51 (125);
  • правих приток Прип’яті 35-53 (175-210), по всьому басейну до гирла 42 (180);
  • Десни 72 (165);
  • правих приток Середнього Дніпра у Київській, Житомирській, Черкаській обл.: Уж, Тетерів, Рось 45-55 (170-190);  
  • лівих приток Середнього Дніпра у Сумській, Полтавській, Харківській обл.: Сула 50 (170) Псел 70 (270) Ворскла 85 (390); у Дніпропетровській обл.: Орель 69 (310), Самара 24 (110);
  • Сіверського Дінця 62 – 88 (210-230);
  • Приазов’я 7 (50);
  • Південного Бугу 30-60 (130-230);
  • Західного Бугу 25 (130)
  • Дністра, Прута, Сірета 25-35 (105-130);
  • річок Закарпаття 50-85 (130-160).

 Підстильна поверхня характеризується близьким до середнього зволоженням метрового шару ґрунту та переважно неглибоким його промерзанням (меншим за 30 см). Більш глибоке промерзання - до глибини 45-65 см - відмічається у центрі та на півдні держави (басейни Росі, Південного Бугу, річок Приазов’я, нижні частини басейнів Інгульця, Сули, Псла), що в разі дружнього танення наявних снігозапасів може сприяти небезпечним наслідкам; 

  • водність рівнинних річок на початок зимового періоду була близькою до норми, завдяки достатній кількості дощів у жовтні - листопаді 2016 р., упродовж зими утримувався стабільний режим зимової межені, що істотно відрізняє поточку гідрологічну ситуацію від 2015 та 2016 рр. Водність річок карпатського регіону переважно менша за середні багаторічні значення. Станом на 14 лютого рівні води на річках знаходяться у малозмінному стані;
  • у першій декаді лютого на річках Закарпаття сформувався тало-дощовий паводок, відбулося руйнування льодового покриву, яке проходило з інтенсивним формуванням заторів льоду з різким ростом рівнів води і досягненням відміток заплави та небезпечних; найбільш небезпечні затори відмічалися на Тисі у створі поста Чоп, Боржаві - Верхні Ремети, на притоці Ужа річці Тур»я;
  • льодоутворення на водних об’єктах України відбулося у третій декаді листопада і, на відміну від попередніх років, льодостав (неповний, з ополонками) відмічався упродовж усієї зими з поступовим наростання товщини криги. Лише у першій декаді лютого на річках Карпат відбулося руйнування льоду, але на кінець декади на річках басейну Дністра, Прута льодові явища відновилися
  • станом на 10 лютого товщина льодового покриву дорівнює 15-30 см, на дніпровських водосховищах 25-45 см, що на дніпровських і Печенізькому водосховищах, річках Дніпропетровщини близько до норми на 10.02 та більше за неї, на решті водних об’єктів – дещо менше. На льодовому покриві відмічається сніг висотою переважно 5-15 см, що істотно не впливатиме на руйнування льоду.

 Виходячи з гідрометеорологічної ситуації, що склалася у басейнах річок України упродовж осінньо-зимового періоду 2016-2017 рр. та за нормального розвитку гідрометпроцесів у другій половині лютого – травні, можна очікувати, що, на відміну від кількох останніх років, на більшості річок України весною 2017 р., формуватиметься виражене водопілля, за рівнями і витратами води вище (більше) за минулорічне.  

За розрахунками гідропрогностичних організацій за даними на 10 лютого максимальні рівні і витрати води водопілля передбачаються:

  • на рівнинних річках правобережної України і Десні переважно близькими та нижчими (меншими) за норму; на нижніх ділянках Верхнього Дніпра і Прип’яті – близькими до норми;
  • на річках лівобережжя (крім Десни) – близькими і дещо вищими (більшими) за неї;
  • на річках Приазов’я, де зараз фактично відсутній основний чинник його формування водопілля – снігозапаси, підвищення рівні води можливе тільки в разі істотних дощів та внаслідок водогосподарської діяльності;
  • на річках карпатського регіону переважно близькими і нижчими за норму;
  • на українській ділянці Дунаю – вищими за середні багаторічні.

 Розраховані за прогностичною системою Слой коефіцієнти тало-дощового стоку переважно дорівнюють 0,45-0,65, що вказує на можливість незначної втрати талих вод на просочування, особливо на ділянках з промерзанням ґрунту до глибини 50 см і більше та в разі інтенсивного сніготанення. 

Проходження водопілля та руйнування льодового покриву весною 2017 р. може мати негативні наслідки: затоплення заплавних територій та об’єктів розташованих на них, формування льодових заторів і зажорів з різкими коливаннями рівнів та додатковими затопленнями, можливі локальні підтоплення місцевим та схиловим стоком під час сніготанення. Масового досягнення небезпечних відміток не очікується.

Рівнинні річки. Можна очікувати затоплення понижених ділянок заплав більшості річок басейнів Сіверського Дінця, Південного Бугу, приток Середнього Дніпра у Сумській, Полтавській, Дніпропетровській областях, окремих ділянок річок басейну Західного Бугу, у нижній течії Прип’яті,

Не виключається можливість затоплення заплави Дніпра, Сожу і Десни  у Чернігівській, Сумській обл., що зумовить обтоплення (відрізання від шляхів сполучення) сільських населених пунктів, розташованих у заплаві цих річок.

Найбільш висока ймовірність досягнення й перевищення небезпечних відміток (при сніготаненні, що супроводжуватиметься дощами) у басейнах річок, де сформувалися найбільші снігозапаси: притоках Середнього Дніпра у Сумській, Полтавській і Дніпропетровській обл., Сіверському Дінці і його притоках Харків, Оскіл, Красна, Айдар (Харківська, Луганська обл.), Сейм (Сумська обл.). При проходженні максимумів водопілля можливе короткочасне досягнення небезпечних позначок на малих притоках Південного Бугу - Кодима, Згар, Чорний Ташлик

Ймовірність формування більш високого за попередні роки водопілля, з одного боку, сприятиме заповненню малих і середніх водосховищ різних форм власності, з іншого - вимагає додаткового контролю за пропуском тало-дощових вод з метою недопущення різких скидів води і додаткових небезпечних наслідків.

Обсяги весняного припливу води до водосховищ Дніпровського каскаду попередньо оцінюються як близькі до норми, що дозволить заповнити каскад в планові строки. Станом на 13 лютого вільний об’єм каскаду дорівнює 7,27 км3, що відповідає Правилам експлуатації дніпровських водосховищ. За умови раціонального планування і дотримання режимів роботи водосховищ каскаду пропуск водопілля не повинен мати ускладнень і негативних наслідків, але можливі короткочасні часткові затоплення понижених заплавних територій вздовж Канівського, Кременчуцького та у нижньому б’єфі  Каховського водосховищ.

Українська ділянка Дунаю. В першій декаді січня  2017 р.  витрати води  на українській ділянці Дунаю у вершині його дельти складали біля 3200 м³/c и були близькі до  мінімальних  значень для цього  періоду.  Така  гідрологічна  ситуація при    різкому  настанні морозів  призвела до швидкого утворення  льодоставу на украинскій ділянці  Дунаю и сприяла його утриманню до середини першої  декади  лютого.

Внаслідок інтенсивної відлиги на початку лютого в басейні Дунаю, що супроводжувалась рясними дощами,  сформувався зимовий паводок, що призвів до значного збільшення припливу води на Нижньому Дунаї. З 9  лютого на українській ділянці Дунаю розпочалось інтенсивне формування паводкової хвилі висотою  (станом на 8 год. 14 лютого)  0,8-2,0 м (ділянка Кілія- Рені); витрати води по водпосту Рені досягали 6710 м³/c. Льодові явища на українській ділянці Дунаю утримуються у вигляді плавучих форм льоду, повне очищення річки від льоду  очікується на  початку третьої декади  лютого.

На початку другої декади лютого сніговий покрив на рівнині і в передгірських ділянках басейну Дунаю залягає повсемісно, висотою місцями  50- 60 см. Снігозапаси  в більшості гірських районів басейну також  значні.

Виходячи з багаторічних закономірностей, фактичного стану та очікуваного розвитку гідрометеорологічних процесів в басейні Дунаю можна передбачити, що максимальні рівні води на українській  ділянці  Дунаю в 2017 р. будуть вищими за середні багаторічні значення із можливим перевищенням  небезпечних відміток.  

На річках Карпат, у басейнах яких відмічається нерівномірний розподіл снігозапасів, вирішальним фактором висоти водопілля буде інтенсивність наростання тепла та кількість рідких опадів в період сніготанення. Фактична ситуація в басейнах річок цього регіону поки що не дає підстав очікувати високого весняного стоку з негативними наслідками. Максимальні рівні на річках Закарпаття очікуються дещо нижчими за середні, лише у нижніх течіях  Боржави та Латориці – близькими до них; на Дністрі та його гірських притоках, Сіреті, Пруті та його притоках – близькими до середніх. За середніх умов сніготанення можливий вихід води на заплаву Тиси (водпост Тячів), Латориці, пониззя Боржави, Ужа. Негативні наслідки під час проходження максимальних рівнів водопілля слід очікувати в нижніх течіях Латориці (від тривалого утримання води на заплаві міждамбового простору), Боржави. В разі інтенсивного розвитку весняних процесів не виключаються часткові затоплення територій і об’єктів у прирічкових населених пунктах у басейні Дністра і Західного Бугу  (Львівська, Івано-Франківська обл.) а також небезпечний вплив високих вод на дамби обвалування на Дністрі.

Очікуваний дещо менший за середній обсяг весняного припливу води до Дністровського водосховища дозволить виконати у квітні мінімально необхідний екологічний попуск у пониззя Дністра за умови завчасної акумуляції тало-дощових вод, що надходитимуть до водосховища у лютому-березні.

 Додаткові затоплення прирічкових територій та об’єктів можуть спричинити льодові затори і зажори, які можуть сформуватися у верхніх частинах дніпровських і Дністровського водосховищ, на нижніх ділянках річок в зонах виклинювання підпору дніпровських водосховищ, на гірських притоках Дністра, а також в місцях природних звужень річкових русел та на їх ділянках з порушеною пропускною здатністю, в районах мостових переходів тощо.  

Підвищення температури повітря до позитивних значень, яке очікується у третій декаді лютого, сприятиме підтаванню снігового покриву, його ущільненню, ослабленню льодового покриву, що призведе до підвищення  поточних рівнів води  та збільшенню водності  річок. 

 Прогнози характеристик весняного водопілля буде складені у планові строки і оформлені у окремі текстові Випуски: 22 лютого - довгострокові прогнози найвищих рівнів водопілля на річках України, 27 лютого - довгострокові прогнози  максимальних витрат та об’ємів  весняного стоку на річках України; 6 березня - довгострокові прогнози елементів весняного водопілля по Дніпру та Десні. У Випусках прогнозів очікувані негативні наслідки бути уточнені й конкретизовані.

 При проведенні гідрометзабезпечення на обласному та місцевому рівнях рекомендуємо звертати увагу відповідних органів на необхідність перевірки стану малих водосховищ і гідротехнічних споруд на них, зливової каналізації, стану русел малих водотоків у населених пунктах, на необхідність розчистки русел річок тощо.

Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Гідрологічні попередження
Сніголавинна ситуація
Супутникова інформація
Радарна інформація
Наша колега потребує допомоги!