Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

Н.СІРОГОЗИ
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвитязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЩорсЯворівЯготинЯмпільЯремча
23 лютого
6:34
10:44
17:18
Поточна погода
-1.8 °
Вітер
4 м/c
Волог.
81 %
Тиск
761 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
23.02 Пт 24.02 Сб 25.02 Нд 26.02 Пн 27.02 Вт
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C -2..-4 0..2 -3..-5 -1..1 -8..-10 -2..-4 -10..-12 -4..-6 -8..-10 -2..-4
Вітер, м/c 7-12 7-12 7-12 7-12 7-12 7-12 5-10 7-12 7-12 7-12
Напрям вітру

Гідрометеорологічні  умови,  що склались  в басейнах річок України станом на 20 лютого

та очікувані характеристики  весняного водопілля 2018 р.

 

          Характер та параметри гідрологічного режиму водних об’єктів України поточної зими визначаються попереднім тривалим періодом аномально теплої погоди першої половини зими, яка утримувалася до кінця першої декади січня; пізніми строками (до 1,5 місяця пізніше середніх) переходу температури повітря через 0°С у бік від’ємних значень (стійкий перехід відбувся 8 -10 січня одночасно по всій території країни); значною мінливістю атмосферних процесів (зимовий режим погоди перервався 28 січня-2 лютого короткою інтенсивною відлигою); достатньою кількістю опадів за листопад – грудень (яка була близькою та вищою за середні показники, більша частина їх випала у вигляді дощу), що разом із таненням снігового покриву в кінці грудня обумовило загальне підвищення водності більшості річок після періоду пониженої літньо-осінньої межені.

Такі погодні умови визначили нестабільне і нерівномірне снігонакопичення, неглибоке промерзання ґрунту, збільшення запасів вологи у ньому, порівняно з осіннім періодом, формування підвищеної водності річок, пізні строки льодоутворення, яке супроводжувалося заторно-зажорними явищами.

Снігонакопичення відбувалося двома періодами – в кінці другої – на початку третьої декади грудня та з середини січня. Перший грудневий сніговий покрив до кінця 2017 р. розтанув повністю (крім високогір’я Карпат). Основне снігонакопичення розпочалося з середини січня, внаслідок виходу кількох південних циклонів. За даними снігомірних зйомок 20 і 25 січня сніговий покрив висотою переважно від 5 до 20 см залягав на всій території держави (у басейні Десни та Сіверського Дінця до 20-40 см). Відлига наприкінці січня зумовила сніготанення й до кінця січня сніговий покрив майже повністю станув на рівнині Правобережжя України, а до 5 лютого – у басейнах приток Середнього Дніпра (Псел, Ворскла, Оріль, Самара) і Приазов’ї. Внаслідок проходження атмосферних фронтів із заходу в середині першої декади лютого у басейнах Західного Бугу, Прип’яті і річок карпатського регіону відбулося повторне снігоутворення.

Станом на 20 лютого сніговий покрив висотою від 1 до 25 см спостерігався на всій території України (крім півдня і рівнини Закарпаття) та 10-40 см у басейнах Дніпра і Сіверського Дінця за межами нашої країни.

Середні по басейнах річок запаси води у сніговому покриві станом на 20 лютого дорівнювали  (у мм і відсотках норми на цю дату):

  • Дніпра до Києва 36 (92);
  • правих приток Прип’яті 24-27 (86-104), лише Стиру 28 (122), у басейні Прип’яті загалом 21 (78);
  • Десни до Чернігова 50 (104);
  • правих приток Середнього Дніпра у Київській, Житомирській, Черкаській обл.: Уж, Рось 22-28 (76-88), Тетерів, Ірпінь, Ірша 10-15 (29-52); 
  • лівих приток Середнього Дніпра у Сумській, Полтавській, Харківській обл.: Сула, Ворскла, Псел 25-36 (100-120);
  • Сіверського Дінця до Лисичанська 23 (79), Осколу 39 (93), лівих приток Сіверського Дінця у Луганській області 41 (178);
  • Південного Бугу до Вознесенська 15 (56);
  • Західного Бугу 25 (114);
  • Дністра до Заліщиків, Прута 35-39 (125-130); приток Дністра, що формують боковий приплив до Дністровського водосховища 20 (74);
  • в басейні Тиси (Закарпатська обл.): на низовині сніговий покрив відсутній, у гірських районах – 14-59 (20-50), на високогір’ї – 310-450 (120-170).

    У басейнах річок Оріль, Самара, Вовча (притоки Середнього Дніпра у Дніпропетровській обл.), Інгулець, Інгул та на річках Приазов’я сніговий покрив відсутній.

Підстильна поверхня характеризується промерзанням ґрунту у північній (крім Волинської і Рівненської областей) та центральній частині країни  до глибини 10-35 см (менше за середні показники), на решті території – менше 10 см. На багатьох ділянках у басейнах Західного Бугу, Дністра, річок Закарпаття промерзання відсутнє. Запаси вологи у метровому шарі ґрунту на кінець осені 2017 р. в басейнах річок Десни, Прип’яті, Ужа, Тетерева, Західного Бугу, річок Карпат, у верхів’ї Південного Бугу становили 100-190 мм, місцями 200-250 мм, що близько та вище середніх багаторічних значень, на решті водозборів – 50-100 мм (менше норми). Внаслідок  опадів у листопаді-грудні і відлиг відбулося їх поповнення. За визначеннями 8 лютого запаси вологи у ґрунті стали переважно більшими за середні показники, особливо суттєво вони збільшилися у південних, центральних областях та на Лівобережжі країни.

Льодоутворення. Перші льодові явища у вигляді заберегів, шуги та тонкого льоду відмічалися 19-25 грудня на притоках Прип’яті, Середнього Дніпра та мілководді Київського водосховища. В середині січня 2018 р. на цих водних об’єктах відновилося, а на решті (крім української ділянки Дунаю) - відбувалось льодоутворення (на 40-50 діб пізніше середніх багаторічних строків). Льодоутворення супроводжувалося активним формуванням зажорів льоду на ділянках вклинювання підпору від водосховищ: у нижніх течіях Верхнього Дніпра (з виходом води на заплаву), Прип’яті, Десни, Сули, у верхів’ї Дністровського водосховища.

Відлига 28 січня - 2 лютого зумовила послаблення льодового покриву, а на річках басейнів Прип’яті, Західного Бугу, річках Карпат – його руйнування та очищення від льоду. Проте повторне зниження температури повітря у другій половині першої декади лютого зупинило процес руйнації льодових явищ, а на річках басейнів Прип’яті, Західного Бугу, річках Карпат відновилися льодові явища (забереги, шуга, неповний льодостав).

Станом на  20 лютого льодостав, льодостав з ополонками відмічався на річках Лівобережжя країни та Київському, Канівському і Кременчуцькому водосховищах з товщиною криги 12-26 см, на Печенізькому і Краснооскільському водосховищах – 25-30 см, у гірських течіях річок карпатського регіону до 13 см, що значно менше за норму на цю дату. Висота снігу на льоду переважно становить 5-10 см. На річках Правобережжя, Кам’янському і Дніпровському водосховищах ділянки льодоставу чергуються з ділянками заберегів, шуги і чистої води.

Льодові явища не спостерігаються: на Каховському водосховищі, річках Приазов’я (температура води становить 0,6-2,0оС),  українській ділянці Дунаю (температура води 4,7-4,9оС).

 

Зимова межень більшості річок держави характеризується більш високою водністю, порівняно з осінньою (внаслідок достатньої кількості опадів). Середні за 20 днів лютого витрати води (у відсотках від місячної норми):  

  • менші за норму - на Південному Бузі, його притоках (30-80), Інгулі (40-90); притоках Середнього Дніпра (Псел, Рось, Оріль, Самара, Ворскла) та малих річках Київської і Житомирської областей (40-60); річках Донбасу і Приазов’я (25-85); на Пруті, Сіреті (86-97);
  • у межах норми – на Дністрі та його притоках (85-120), притоці Середнього Дніпра (Сула), Ужі, Тетереві (73-100), притоках Десни (100-130), на українській ділянці Дунаю (100-134), Сіверському Дінці та його притоках у Харківській області (80-130);
  • більші та  значно  більші  за норму – на українській ділянці Дунаю (120); річках Закарпаття: Тисі до Вилока (120-135), Ужі, Латориці (180-190);  Десні,  Верхньому Дніпрі (160-180), Західному Бузі, Прип’яті та її притоках  (120-220).

 

В результаті проходження тало-дощових паводків у грудні, формування і утримання зажорів льоду поточні рівні води на Верхньому Дніпрі, Десні, Прип’яті та багатьох ділянках її приток утримуються на підвищених відмітках і перевищують найнижчі максимуми водопілля за період спостереження.

 

Виходячи з гідрометеорологічної ситуації, що склалася у басейнах річок України упродовж осінньо-зимового періоду 2017-2018 рр. та за нормального розвитку гідрометпроцесів у березні-травні, можна очікувати, що на більшості річок України весняне водопілля 2018 р. буде переважно близьке і вище за минулорічне та за максимальними рівнями:

вище та близьке до норми:

  • на українській ділянці Дунаю;
  • на Західному Бузі та його притоках; на р.Вишня (басейн р.Сян);
  • на Прип’яті та її притоках у Волинській обл.;

близьке до норми:

  • на Верхньому Дніпрі; на пригирловій ділянці Прип’яті;
  • у нижніх течіях Боржави, Латориці, Ужі і його притоках.

близьке й нижче за норму:

    -  на Сіверському Дінці та його притоках;

    -  на притоках Прип’яті у Рівненській, Житомирській обл.;

    -  на р. Снов (притока Десни).

нижче за норму:

  • Дніпрі у Києві; на Десні;
  • на Пруті та його притоках, Сіреті; Дністрі, його гірських притоках;
  • притоках Середнього Дніпра, малих річках Київської, Житомирської обл.;
  • річках Закарпаття (крім нижніх течій Латориці, Боржави, у басейні Ужа), на лівих притоках Дністра, річках басейну Південного Бугу.

 

Для річок карпатського регіону очікувані рівні води порівнюються з середніми з найвищих за багаторіччя рівнями води.

 

     Загальна амплітуда підвищення рівнів води над поточними відмітками може становити: на ділянці Дніпра Неданчичі-Дніпровське 0,7-0,9 м; на Ужі, Тетереві, Росі 0,5-0,9 м; Десні та її притоках 0,5-1,6 м, притоках Середнього Дніпра 0,8-1,1 м, річках басейну Західного Бугу 0,5-1,7 м (лише на р.Рата 1,4-2,1, р.Західний Буг – с.Литовеж 1,8-2,3 м); на р.Вишня (басейн р.Сян) 2,1-2,6 м; на Прип'яті, її притоках 0,5-1,5 м; на Сіверському Дінці, Осколі 0,6-1,5 м, малих річках Харківської обл. 0,5-1,3 м, лівобережних притоках Сіверського Дінця в Донецькій та Луганській обл. 0,7-1,4 м, на Південному Бузі 0,5-1,2 м, на  його притоках 0,4-0,8 м; на українській ділянці Дунаю 0,3-1,4 м.

На річках Карпатського регіону можна очікувати підйоми: на верхніх ділянках Тиси, її притоках на 0,8-1,8 м, на ділянці Тиси Великий Бичків-Хуст, р. Ужі, Боржаві, Латориці (Чоп) 2,1-3,5 м, Тисі (Вилок), нижній течії Боржави 4,0-4,2 м; річках басейну Прута та Сіреті 0,5-1,0 м (р.Прут–м.Чернівці 1,5 м); на Дністрі 1,2-2,9 м, його притоках (Львівська, Івано-Франківська обл.) 0,6-2,1 м, (р.Стрв’яж-с.Луки, р.Стрий–м.Стрий 2,2-3,4 м); на лівих притоках Дністра (Тернопільська, Хмельницька, Вінницька обл.) 0,3-1,4 м.

На річках Приазов’я, Донбасу (Донецька  область), Інгулі, Інгульці, Орелі, Самарі, де нині відсутній основний чинник водопілля – снігозапаси, підйоми рівнів води можливі лише за рахунок випадіння дощів.   

 

       Руйнування льодового покриву на річках і водосховищах країни весною 2018 р. очікується в строки близькі до середніх багаторічних значень.

 

Враховуючи синоптичний прогноз, у найближчі 10-15 діб в Україні утримуватиметься зимовий режим погоди, тому різких змін гідрологічного режиму річок до кінця лютого і в першій декаді березня не очікується. Весняне водопілля може розпочатися у другій половині березня.

 

Негативні наслідки, які можливі під час весняного водопілля 2018 р.

 

  1. Проходження водопілля та руйнування льодового покриву весною  2018 р.  може  супроводжуватися  виходом  води  на  заплаву  та утриманням води на ній, що є природнім процесом. Найбільш ймовірно це відмічатиметься на Верхньому Дніпрі, Прип’яті та її притоках у Волинській обл.; Десні (пост Новгород-Сіверський), її притоці Снов; Ужі (в межах Житомирської обл.), притоках Південного Бугу, на Сіверському Дінці, Осколі, малих річках Харківської області, Айдарі та Деркулі (Луганська обл.), окремих ділянках приток Середнього Дніпра.
  2. На карпатських річках вихід води на заплаву за нормального розвитку водопілля можна очікувати на ряді річок Закарпаття (Тиса - Тячів, Боржава – Верхні Ремети, Латориця-Чоп, Уж-Ужгород, Тур’я-Сімер). Але оскільки річки карпатського регіону знаходяться в зоні високого ступеня паводкової небезпеки, тут гідрометеорологічна ситуація може різко змінюватися в короткий проміжок часу і може значно ускладнюватися при різкому потеплінні та випадінні сильних дощів на сніговий покрив у період танення. Це може бути враховано тільки у короткостроковому порядку. В разі інтенсивного розвитку водопілля не виключений негативний вплив високих вод на стан дамб, підтоплення окремих населених пунктів, господарських об’єктів, автодоріг в басейнах Дністра, Тиси, Боржави, Латориці.
  3. Досягнення і перевищення небезпечних відміток часткового затоплення територій, прирічкових населених пунктів, господарських об’єктів та інфраструктури можливі:

- у верхів’ї Прип’яті та її притоках у Волинській обл. (Ратнівський,  Любешівський райони), Рівненській обл. ( Зарічнянський  район);

-  в басейні Західного Бугу у Львівській обл. (Сокальський район) ;

- у нижній течії р.Боржава   (Закарпатська обл.);

-  притоці Південного Бугу р.Кодима (Миколаївська обл.).

  1. Очікується обтоплення водами Дніпра, Сожу, Десни (оточення водою), відрізання від основних шляхів сполучень та часткове підтоплення територій, присадибних ділянок і об’єктів населених пунктів, розташованих у заплаві річок у Чернігівській області (Ріпкинський, Чернігівський, Новгород-Сіверський райони);
  2. На Прип’яті в зоні ЧАЕС при проходженні його максимумів можна очікувати затоплення прируслових ємкостей.
  3. На р.Дунай–м.Вилкове при сильних нагонних вітрах можливе перевищення небезпечних відміток підтоплення.
  4. Відсутність водопілля на річках з антропогенним навантаженням (Інгулець, річки Приазов'я і Донбасу) може негативно позначитися на екологічній та водогосподарській ситуації.

8. Враховуючи можливість подальшого наростання товщини криги та в разі інтенсивного розвитку водопілля, існує загроза часткових затоплень для прирічкових населених пунктів, об’єктів і споруд під час руйнування льодового покриву, утворення та руйнування заторів льоду з додатковими різкими і підйоми рівнів води.

  1. Пропуск льодоходу і максимумів весняного водопілля через каскад дніпровських водосховищ не несе загрози негативних наслідків (за умови раціонального планування і дотримання режимів роботи водосховищ). Лише є ймовірність короткочасного затоплення понижених прируслових ділянок у верхів’ях Кременчуцького та у нижньому б’єфі Каховського водосховищ.

 

При проведенні гідрометзабезпечення рекомендуємо звертати увагу відповідних органів на необхідність перевірки стану малих водосховищ і гідротехнічних споруд на них, зливової каналізації, стану русел малих водотоків у населених пунктах, на необхідність розчистки русел річок тощо.

 

В разі різких змін гідрометеорологічної ситуації та по мірі розвитку весняного водопілля наведені у випуску прогнози будуть уточнюватися в короткостроковому порядку, про хід водопілля УкрГМЦ інформуватиме попередженнями та оперативними інформаціями. 

 

Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Гідрологічні попередження
Сніголавинна ситуація
Супутникова інформація
Радарна інформація
Транскордонне співробітництво в басейні р. Дністер