Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

ГЛУХІВ
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвитязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЩорсЯворівЯготинЯмпільЯремча
25 березня
5:37
12:28
18:05
Поточна погода
6.8 °
Вітер
0 м/c
Волог.
60 %
Тиск
741 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
26.03 Вт 27.03 Ср 28.03 Чт 29.03 Пт 30.03 Сб
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C 1..3 6..8 -1..1 4..6 -1..-3 4..6 -1..-3 6..8 -1..1 8..10
Вітер, м/c 7-12 7-12 7-12 7-12 5-10 5-10 5-10 5-10 5-10 5-10
Напрям вітру

 Гідрометеорологічні  умови,  що склались  в басейнах річок України станом на 20 лютого та очікувані характеристики

 весняного водопілля 2019 р.

  Погодні умови зими 2018-2019 рр. у басейнах річок України істотно відрізнялися від минулорічних:

  1. Холодний період розпочався раніше, ніж у минулому році - стійкий перехід температури повітря через 0оС в сторону від’ємних значень відбувся на більшій частині території країни переважно в середині листопада (12-17 листопада), на півдні країни – 29-31 листопада, що на 10-20 діб раніше середніх строків. З середини листопада, а на північному заході та півдні з 1 грудня утворився сніговий покрив. Зимовий режим погоди переривався короткими неглибокими відлигами: в середині грудня 2018 р.; в кінці грудня 2018 р.– на початку січня 2019 р.; в середині січня 2019 р.; в кінці січня – першій декаді лютого. Більш інтенсивні відлиги, які призвели до танення снігу, послаблення і руйнування льодових явищ, підвищення рівнів води на річках, відмічалися на Правобережжі та півдні країни. На Лівобережжі до кінця січня відбувалося накопичення снігового покриву, упродовж двох декад лютого сніг тут поступово ущільнювався і снігозапаси зменшувалися.
  2. Середня за холодний період температура повітря (до кінця другої декади лютого) у басейнах річок Лівобережжя була на 0,4-1,2°С, річок Правобережжя – на 0,6-1,6°С, Приазов’я – на 2,0°С вищою за норму; загальна кількість опадів відповідала нормі (80-130 %).
  3. Сніговий покрив станом на 20 лютого 2019 р. відмічається у басейнах річок Верхнього Дніпра та Лівобережжя висотою 3-20 см, у верхів’ях басейнів Дніпра, Десни (за межами країни) – 20-30 см, на решті басейнів рівнинних річок сніговий покив відсутній. В басейнах річок карпатського регіону сніговий покрив розподіляється нерівномірно: в низинних районах – снігу немає; у середньогір’ї та  високогір’ї   Карпат висота снігового покриву становить 20-120 см.
  4. За даними снігомірної зйомки 20 лютого снігозапаси у середньому по водозборах дорівнюють (у міліметрах та відсотках норми на 20 лютого):
  • Дніпро до Києва 31  (80);
  • Десна до Чернігова 67 (140);
  • ліві притоки Середнього Дніпра у Сумській, Полтавській, Харківській обл.: Сула 26 (87), Псел 34 (131), Ворскла 40 (160);  
  • Сіверський Донець, Оскіл 32-80 (110-190);
  • лівобережні притоки Сіверського Дінця у Луганській обл. 54 (234);
  • праві притоки Дністра 4 (13), Прут до Чернівців 14 (47), Сірет 51 (128), Тиса до Вилока 92 (118).
  • Прип’ять, Західний Буг, малі річки Київської, Житомирської, Черкаської обл. (Уж, Тетерів, Ірпінь, Ірша, Рось), Південний Буг, Інгул, Інгулець, річки Приазов’я, притоки Середнього Дніпра у Дніпропетровській обл. (Оріль, Самара, Вовча) - сніг відсутній.
  1. Підстильна поверхня на кінець осені характеризувалася близьким та нижчим за норму зволоженням метрового шару ґрунту та неглибоким його промерзанням (меншим 10-17 см). Внаслідок неглибокого промерзання ґрунту та зимових відлиг, за даними інструментальних вимірювань на 8 лютого, зволоження метрового шару ґрунту значно збільшилося і становило 100-220 мм. Розраховані за прогностичною системою Слой коефіцієнти тало-дощового стоку переважно дорівнюють 0,2-0,3, що вказує на можливість суттєвих втрат талих вод на просочування та поповнення ґрунтових волого запасів.
  2. Водність рівнинних річок на початок зимового періоду була близькою та нижчою за норму. Упродовж зими на річках Лівобережжя утримувався стабільний режим зимової межені, на річках Правобережжя, внаслідок відлиг, спостерігалися підвищення рівнів води та незначне збільшення водності. Поточна водність річок В.Дніпра, Десни, Прип’яті, річок басейну Сіверського Дінця, приток Південного Бугу (у Вінницькій, Хмельницьких обл.), річок карпатського регіону, української ділянки Дунаю залишається близькою та нижчою за лютневу норму; приток Середнього Дніпра, річок Приазов’я, Південного Бугу, Інгульця – нижчою за норму; Західного Бугу – вищою за неї.

       Осінь 2018 року в басейні Дунаю була маловодною, опадів майже не спостерігалось. Рівні води на всьому Дунаї протягом осінньої межені були близькими до абсолютних мінімумів, а на деяких постах Середнього Дунаю навіть нижчими за них. В басейні  Дунаю у січні 2019 року пройшли снігопади. Подальше  потепління і сніготанення на рівнинних територіях басейну річки призвело до формування зимового паводку. На українській ділянці Дунаю зростання рівнів води, внаслідок танення снігу у басейні за межами країни, розпочалось ще з третьої декади січня. При проходженні хвилі паводку на українській ділянці Дунаю рівні води підвищилися  на 1,0-1,5 м і в середині другої декади лютого досягли середніх багаторічних значень. Станом на 20 лютого 2019 року на  Дунаї переважає  повільне зниження рівнів води.         В цей же час сніговий покрив в передгір'ях і гірських районах басейну Дунаю зберігається, а запаси води в снігу оцінюються як значні. У разі нормального розвитку гідрометеорологічних процесів, близької до норми кількості опадів в басейні Дунаю слід очікувати формування високого весняного водопілля на його українській ділянці.

  1. Льодоутворення на водних об’єктах України відбулося у третій декаді листопада (на 8-20 діб раніше середніх багаторічних строків); на Дніпровському і Каховському водосховищах – в строки близькі та до 15 діб пізніше норми. На кінець листопада – початок грудня на річках басейну Дніпра, Київському, Канівському, Кременчуцькому, Кам’янському водосховищах, річках і водосховищах басейну Сіверського Дінця, Південного Бугу встановився льодостав (неповний льодостав, льодостав з ополонками). Протягом зими на річках Лівобережжя та дніпровських водосховищах (крім Дніпровського і  Каховського) відбувалося поступове наростання товщини криги. На річках Правобережжя, півдня країни та Дніпровському, Каховському водосховищах, внаслідок відлиг, льодові явища були не стійкими: періодично руйнувалися (до очищення окремих ділянок від льоду) та відновлювалися при зниженні температури повітря. На українській ділянці Дунаю льодові явища протягом зими не спостерігались.

Станом на 20 лютого льодостав з ополонками, неповний льодостав зберігається на Верхньому Дніпрі, Десні, Сіверському Дінці і їх притоках, лівих притоках Середнього Дніпра (Полтавська, Сумська область) та дніпровських водосховищах (крім Каховського та Дніпровського) з товщиною криги 9-26 см; на Печенізькому та Червонооскільському водосховищах - 24-32 см, що на 9-25 см менше за норму на цю дату.  Річки Правобережжя майже повністю очистились від льоду, лише на окремих ділянках річок басейну Прип'яті, на гірських ділянках річок басейну Прута та на Дністровському водосховищі спостерігаються забереги та неповний льодостав товщиною 4-10 см. Сніг на льоду відсутній.        

Гідрометеорологічна ситуація, що склалася на території річкових водозборів України упродовж зимового періоду 2018-2019 рр. та виконані за гідропрогностичними моделями розрахунки показують, що  максимальні рівні  води весняного водопілля очікуються нижчими за минулорічні значення і  будуть:

-   вищими за норму на українській ділянці Дунаю;

-  нижчими за норму: на Верхньому Дніпрі; річках басейну Десни; лівих притоках Середнього Дніпра у Сумській, Полтавській, Харківській областях;  Сіверському Дінці та його притоках  у Харківській та Луганській областях; на річках карпатського регіону.

Водний режим річок басейнів, де станом на 20 лютого відсутні снігозапаси, які є головним чинником весняного водопілля, весною 2019 р. буде залежати від характеру гідрометеорологічних умов кінця лютого та у березні.  

Прогноз (консультація) найвищих рівнів водопілля складені тільки для водних об’єктів, у басейнах яких на дату випуску прогнозу зберігається сніговий покрив. Для цих же басейнів оцінені можливі негативні наслідки.

 Загальна амплітуда підвищення рівнів води над поточними відмітками  становитиме: на ділянці Дніпра Неданчичі-Дніпровське 1,2-1,7 м, на Сіверському Дінці, Осколі, малих річках Харківської області, Десні та її притоках, лівих притоках Середнього Дніпра (Сула, Псел, Ворскла) 0,4-1,9 м;  лівобережних притоках Сіверського Дінця у Донецькій та Луганській областях 1,2-2,5 м, на українській ділянці Дунаю Рені-Ізмаїл 1,7-2,5 м, Кілія-Вилкове 0,5-1,0 м.

На річках Карпатського регіону можна очікувати підйоми: на Тисі,  нижніх ділянках Латориці (пост Чоп), Боржави (В.Ремети), Ужа (Ужгород) на 1,2-3,8 м,  притоках Тиси на 0,8-1,7 м; Дністрі та його гірських притоках, річках басейну Прута та Сіреті на 0,4-1,2 м.

 Руйнування льодового покриву на річках басейну Дніпра,   водосховищах Сіверського Дінця  весною 2019 р. очікуються на 5-11 діб раніше, а на дніпровських водосховищах – в строки  близькі до середніх багаторічних значень.

 Негативні наслідки, які можливі під час весняного водопілля 2019 р.

        1.У період весняного водопілля і льодоходу  масового досягнення річковими водами небезпечних відміток не очікується. В разі інтенсивного розвитку весняних процесів є  ймовірність підтоплення територій і об’єктів місцевим схиловим стоком під час сніготанення, в тому числі й в результаті накопичення тало-дощових вод у пониженнях рельєфу в межах населених пунктів чи проривів місцевих ставків, дамб, при аварійних скидах води з них  (це може стосуватися, перш за все, басейнів річок Лівобережжя).

  1. Можна очікувати затоплення понижених ділянок заплав  річок: В.Дніпро (пост Неданчичі), Десна (Новгород-Сіверський), Снов у Чернігівській області, Сейм у Сумській області; Сіверський Донець, Оскол та їх приток у Харківській  області, Айдар та Деркул у Луганській області; Ворскла у Полтавській області; в разі випадіння значних дощів та враховуючи високе стояння рівнів води може відбутися також затоплення заплав Прип’яті та її притоках у Волинській області, малих річках Київської, Житомирської областей.
  2. При проходженні максимумів водопілля на В.Дніпрі, Десні, Снові у Чернігівській області можливе порушення транспортного сполучення та початкове обтоплення частин населених пунктів у заплавах, перелив річкових вод через понижені ділянки автодоріг місцевого значення (Новгород-Сіверський, Городнянський, Чернігівський, Ріпкинський райони).
  3. На українській ділянці Дунаю при формуванні максимумів водопілля можливе досягнення небезпечних відміток, що призведе до підтоплення  господарських об'єктів в портах Рені та Ізмаїл. У місті Вилкове, у період водопілля при нагінному північно-східному вітрі, існує ймовірність перевищення небезпечної позначки підтоплення понижених незаселених ділянок міста.

Проходження максимумів  весняної повені на українській ділянці Дунаю та стояння рівнів води з відмітками, близькими до небезпечних, передбачається в квітні.  

  1. У межах м. Києва при пропуску водопілля через Київське і Канівське водосховища (без урахування можливого регулювання стоку ГЕС) відсутня загроза негативних наслідків для територій житлової забудови, споруд і об'єктів міста та приміської зони.

На річках Карпат, у басейнах яких відмічається нерівномірний розподіл снігозапасів, вирішальним фактором висоти водопілля буде інтенсивність наростання тепла та кількість рідких опадів в період сніготанення. Фактична ситуація в басейнах річок цього регіону поки що не дає підстав очікувати високого весняного стоку з негативними наслідками. Його обсяги і наслідки залежатимуть від характеру гідрометеорологічних умов впродовж третьої декади лютого та в березні. При можливому подальшому снігонакопиченні,  ситуація може суттєво змінитись, особливо при випадінні дощів в період сніготанення.

На даний час незначні снігозапаси і відсутність льодового покриву на річках дозволяють констатувати, що весняне водопілля на річках карпатського регіону за висотою максимальних рівнів води буде нижчим за норму.

Вихід води на заплаву річок Закарпаття очікується в створах гідрологічних постів Тиса-Тячів, Боржава-В.Ремети, Латориця-Мукачеве, Латориця-Чоп, Уж-Ужгород, Уж-Ужгород. Негативних наслідків при проходженні максимальних рівнів водопілля слід очікувати у нижніх течіях річок: Латориця, де очікується довготермінове утримання води на заплаві міждамбового простору; Боржава, де можливе затоплення сільгоспугідь у селах Заріччя, Кам’янське, В.Ком’яти, Боржавське, автодороги Виноградове-Шаланки.

 Очікуваний менший за середній обсяг весняного припливу води до Дністровського водосховища, за умови завчасної акумуляції тало-дощових вод, що надходитимуть до водосховища у лютому-березні та розробки раціональних режимів їх роботи з урахуванням пріоритетів та екологічних вимог, дозволить виконати у квітні необхідний екологічний попуск у пониззя Дністра. При відсутності опадів у березні-травні можуть скластися несприятливі умови для здійснення еколого-репродукційного паводку у пониззя Дністра з Дністровського водосховища за рахунок припливу води до нього, що може призвести до  спрацювання водосховища.

  При проведенні гідрометзабезпечення на обласному та місцевому рівнях рекомендуємо звертати увагу відповідних органів на необхідність перевірки стану малих водосховищ і гідротехнічних споруд на них, зливової каналізації, стану русел малих водотоків у населених пунктах, на необхідність розчистки русел річок тощо.

 

 В разі різких змін гідрометеорологічної ситуації та по мірі розвитку весняного водопілля наведені у випуску прогнози будуть уточнюватися в короткостроковому порядку, про хід водопілля УкрГМЦ інформуватиме попередженнями та оперативними інформаціями. 


                                             

 

 

     Про поточний та очікуваний розвиток гідрологічної ситуації на річках України дивіться у закладках:

- Щоденна ситуація

- Гідрологічні попередження

Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Гідрологічні попередження
Сніголавинна ситуація
Супутникова інформація
Радарна інформація
Транскордонне співробітництво в басейні р. Дністер
Дунайська транснаціональна програма DAREFFORT

Важливі Події:

Всесвітній день води 2019
Всесвітній метеорологічний день