Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

ГЛУХІВ
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвітязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСновськСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЯворівЯготинЯмпільЯремча
18 травня
4:48
15:46
20:34
Поточна погода
13 °
Вітер
2 м/c
Волог.
55 %
Тиск
746 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
19.05 Чт 20.05 Пт 21.05 Сб 22.05 Нд 23.05 Пн
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C 6..8 15..17 5..7 17..19 7..9 17..19 7..9 12..14 5..7 14..16
Вітер, м/c 5-10 7-12 3-8 7-12 3-8 7-12 7-12 7-12 7-12 7-12
Напрям вітру

Гідрометеорологічні умови, що склались в басейнах річок України

станом на 20 лютого та очікувані характеристики весняного водопілля 2022 р.

Гідрометеорологічна ситуація у басейнах річок України характеризується підвищеною вологістю ґрунту (порівняно з осіннім періодом) та переважно близькою і нижчою за норму поточною водністю (крім річок басейнів Прип’яті, Західного Бугу та Карпатського регіону, де водність зберігається вищою за норму внаслідок формування у січні-лютому тало-дощових паводків), нестабільним та нерівномірним снігонакопиченням, неглибоким промерзанням ґрунту.

Температурний режим у зимовий період характеризувався значною мінливістю – від аномально-теплого до нижчого за норму. Стійкий перехід температури повітря через 0оС у бік від’ємних значень відбувся переважно у кінці другої на початку третьої декади грудня, у Харківській та Луганській областях – на початку другої декади (на 10-27 днів пізніше середніх багаторічних строків). Зимовий режим погоди переривався у кінці грудня та протягом першої декади січня інтенсивними відлигами. Перехід температури повітря через 0оС у бік позитивних значень на більшості річок відбувся у середині першої декади лютого, на річках півдня країни – у кінці січня, що на 15-30 діб раніше кліматичної норми.

Кількість опадів восени (вересень-листопад) була нижчою за середні показники, особливо сухим з дефіцитом опадів виявився жовтень. Достатня кількість опадів у грудні-січні, що випадали здебільшого у вигляді дощу, під час відлиг обумовили суттєве збільшення запасу продуктивної вологи у ґрунті та загальне підвищення водності більшості річок, зокрема на річках Карпат, де сформувалися декілька хвиль тало-дощових паводків із виходом води на заплави, досягненням небезпечних відміток затоплення сільгоспугідь, доріг та господарських об’єктів у п’яти районах Закарпатської області.

Снігонакопичення протягом зими 2021-2022 рр. було малоактивним, з чергуванням періодів утворення снігового покриву та відлиг. Стійкий сніговий покрив встановився у кінці другої та третій декадах грудня, у Карпатах – у першій декаді грудня 2021 р. Накопичення снігу відбувалося переважно до кінця січня – на початку лютого 2022 р. з поступовим його таненням та зменшенням протягом першої декади лютого, крім басейнів Верхнього Дніпра, Десни та Псла, Ворскли (притоки Середнього Дніпра), де максимальні снігозапаси відмічалися у кінці першої декади лютого.

Станом на 20 лютого сніговий покрив залишається у басейнах В. Дніпра, Сожу, Десни вище Чернігова та Сейму за межами країни, верхньої частини окремих приток Середнього Дніпра (річки Псел і Ворскла) та Сіверського Дінця (річки Оскіл та лівобережжя Луганської обл.) та у басейнах гірських приток Дністра, Прута, річок Закарпаття, де висота снігового покриву становить переважно 1-18 см, а у басейнах Верхнього Дніпра та Десни (за межами країни) – 10-43 см; у високогір’ї Карпат – 50-125 см, у середньогiр’ї – 5-33 см.

За результатами снігомірної зйомки на 20 лютого середні по басейнах річок запаси води у сніговому покриві дорівнюють (у мм і відсотках норми на цю дату):

  • Дніпра до Річиці 35 (70);
  • Сожу до Гомеля 52 (111);
  • Дніпра до Києва 23 (59);
  • Десни до Чернігова 47 (98);
  • Середнього Дніпра: Ворскла, Псел 6-11 (24-42);
  • Осколу (притока Сіверського Дінця) 37 (90);
  • Прута до Чернівців, Дністра до Заліщиків 9-23 (32-77);
  • Тиси до Вилока 103 (129), Латориці, Ужа 5-6 (12-16).

У басейнах правих приток Прип’яті, Західного Бугу, рівнинних приток Дністра та південної частини України (басейни Південного Бугу, Росі, Орелі, Самари, Інгульця, річок Приазов’я) – сніговий покрив відсутній.

Підстильна поверхня річкових водозборів характеризується високою водопоглинальною здатністю і розраховані коефіцієнти весняного стоку дорівнюють 0,1-0,3.

Погодні умови не сприяли значному промерзанню ґрунту по території країни. За даними на 20 лютого глибина промерзання ґрунту є меншою за середні багаторічні показники та становить у басейнах річок Лівобережжя, Росі (притока Середнього Дніпра) 10-33 см; місцями у басейнах річок західних областей – 1-10 см, а на півдні країни промерзання відсутнє.

Запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту. З осені метровий шар ґрунту був недостатньо зволоженим. За даними інструментальних вимірів 8 лютого 2022 р. зволоження метрового шару ґрунту по всій території України значно збільшилось (особливо суттєво у південних та східних областях), внаслідок танення снігу і дощів у періоди відлиг, до величин, переважно близьких до середніх багаторічних показників.

Льодоутворення. У середині першої декади лютого, внаслідок переходу температури повітря через нуль градусів у бік позитивних значень, спостерігалась поступове зменшення товщини льоду, послаблення, руйнування льодових явищ та очищення водойм від льоду. Станом на 20 лютого льодостав з ополонками, неповний льодостав зберігається на Верхньому Дніпрі, Десні,  у верхів’ях Сіверського Дінця, Осколу та окремих приток Середнього Дніпра (Полтавська, Сумська область), на Київському  водосховищі з товщиною криги 15-25 см; на Печенізькому та Оскільському водосховищах - 20-38 см, що значно менше за норму на цю дату. Річки Правобережжя майже повністю очистились від льоду, лише на окремих ділянках річок басейну Прип'яті, гірських річок басейну Прута та Дністра спостерігаються забереги, льодохід та неповний льодостав. Сніг на льоду відсутній.

Водність. Гідрометеорологічні умови восени 2021 року визначили формування й збереження на більшості рівнинних річок України низької водності, на окремих річках витрати води досягали критеріїв маловоддя. Внаслідок достатньої кількості опадів у грудні-січні та відлиг на річках спостерігалося підвищення рівнів води та збільшення водності.

Середні за 20 днів лютого витрати води були:

  • значно меншими за норму – на притоках Середнього Дніпра, малих річках Київської області, на Південному Бузі та його притоці р. Синюха;
  • меншими за норму – на Інгулі, Інгульці, Сіверському Дінці та його притоках, річках Приазов’я;
  • у межах та вище норми – на В.Дніпрі, Сожі, Десні, Сеймі, притоках Прип’яті у Рівненській області та українській ділянці Дунаю;
  • більшими та значно більшими за норму – на річках Закарпаття, басейнах Дністра, Прута, Сірету, Західного Бугу, у верхів’ї Прип’яті.

В результаті проходження тало-дощових паводків у січні-першій декаді лютого відмічалось поступове підвищення рівнів води на річках басейну Західного Бугу, у верхів’ї Прип’яті та її притоках (з виходом води на заплави річок в межах Волинської та Рівненської областей). На кінець другої декади лютого поточні рівні води на цих річках утримуються на підвищених відмітках і перевищують найнижчі максимуми водопілля за період спостереження.

Виходячи з гідрометеорологічної ситуації, що склалася у басейнах річок України упродовж осінньо-зимового періоду 2021-2022 рр. та за нормального розвитку гідрометеорологічних процесів у третій декаді лютого - травні, можна очікувати на розвиток весняного водопілля за максимальними рівнями/витратами води переважно нижчим за норму та близьким і нижчим за минулорічні показники.

Проходження водопілля та руйнування льодового покриву весною 2022 р. може супроводжуватися виходом води на заплаву та утримання води на ній, що є природнім процесом. Проте масового затоплення річкових заплав та досягнення небезпечних відміток за попередніми оцінками не передбачається.

Загальна амплітуда підвищення рівнів води над поточними відмітками може становити (у порівнянні з рівнями на 8 годину 20 лютого): на В. Дніпрі (ділянка Неданчичі-Дніпровське), пригирловій ділянці Прип'яті - на 0,8-1,1 м,   Десні та її притоках 0,6-1,7 м, притоках Середнього Дніпра (рр.Сула, Псел та Ворскла) 0,6-1,2 м.

На річках Карпатського регіону можна очікувати підйоми: на верхніх ділянках Тиси, її притоках на 0,5-1,8 м, на ділянці Тиси Великий Бичків-Вилок 2,0-3,9 м; на р. Уж 1,8-2,3 м; річках басейну Прута та Сіреті 0,3-1,1 м; на Дністрі 0,5-1,5 м, його притоках (Львівська, Івано-Франківська обл.) 0,3-1,8 м; на лівих притоках Дністра (Тернопільська, Хмельницька обл.) весняне водопілля матиме невиражений характер.

 На річках, у басейнах яких відсутній основний чинник водопілля – сніговий покрив, весняне водопілля 2022 р. буде невираженим, коливання рівнів води можливі лише внаслідок випадіння опадів.

Негативні наслідки, які можливі під час весняного водопілля 2022 р.

Рівнинні річки. Найбільш ймовірний вихід води на ділянки заплав річок: Верхнього Дніпра (в межах України), Дніпра біля Києва, на Десні біля Новгород-Сіверського і її притоки р. Снов у Чернігівській обл.

У період розвитку водопілля не виключається можливість обтоплення водами Дніпра та Сожу (оточення водою), відрізання від основних шляхів сполучень та часткове затоплення територій, присадибних ділянок і об’єктів населених пунктів; порушення транспортного сполучення через розведення понтонних мостів на Десні, переливу води р. Снов через автодорогу між селами с. Великий Дирчин - с. Малий Дирчин у Чернігівській області.

На Дніпрі у Києві при пропуску водопілля через Київське і Канівське водосховища (без урахування регулювання стоку ГЕС) відсутня загроза негативних наслідків для територій житлових забудов, споруд і госпоб'єктів міста. Можливий (за даними попередніх років) вихід води на прирічкові території (пляжі) у межах міської території, а також на понижені прируслові ділянки садово-дачної забудови у приміській зоні.

Річки Карпат є зоною потенційної небезпеки, оскільки гідрометеорологічна ситуація тут може різко змінюватися за короткий проміжок часу. Розвиток весняного водопілля, його обсяги та наслідки, будуть залежати від гідрометеорологічних умов впродовж третьої декади лютого та березня. При можливому подальшому снігонакопиченні у басейнах річок ситуація може суттєво змінитись і значно ускладнити процес формування водопілля випадінням дощів в період сніготанення.

За попередніми розрахунками, формування весняного водопілля у басейнах річок Дністра, Прута та Сірету проходитиме в межах русла без досягнення небезпечних відміток.

На річках Закарпаття фактична ситуація поки що не дає підстав очікувати значних небезпечних наслідків під час розвитку весняного водопілля. Вихід води на заплаву можливий на окремих ділянках річок: Тиса (пост Тячів), Боржава (В.Ремети), Латориця (Мукачево, Чоп), Уж (Зарічево, Ужгород), Тур’я (Сімер).

Негативних наслідків під час проходження максимальних рівнів весняного водопілля слід очікувати на р. Латориця біля м. Чоп, де кожну весну відмічається довготривале утримання води на заплаві міждамбового простору та на нижній ділянці р. Боржава, де починаючи з рівня води 500 см над нулем поста, відбувається підтоплення сільгоспугідь ряду сіл та автодороги у Хустському і Берегівському районах Закарпатської області.

Рекомендуємо звертати увагу відповідних органів на необхідність перевірки стану малих водосховищ і гідротехнічних споруд на них, зливової каналізації, стану русел малих водотоків у населених пунктах, на необхідність розчистки русел річок тощо.

В разі різких змін гідрометеорологічної ситуації та по мірі розвитку весняного водопілля наведені у випуску прогнози будуть уточнюватися в короткостроковому порядку, про хід водопілля УкрГМЦ інформуватиме попередженнями та оперативними інформаціями. 

 

 При використанні інформації та даних Українського гідрометцентру посилання обов'язкове.

 

 

Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Пожежна небезпека
Гідрологічні попередження
Супутникова інформація
Радарна інформація
Транскордонне співробітництво в басейні р. Дністер
Карта пожежна небезпека

Аварія на Чорнобильській АЕС- трагедія без строку давності. 36 років потому.

Модернізація Української гідрометеорологічної служби у співпраці з Фінським метеорологічним інститутом

Привітання працівників гідрометеорологічної служби України

Навіщо світу потрібні метеорологи?