Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

КАМ'ЯНКА
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвітязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСновськСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЯворівЯготинЯмпільЯремча
23 вересня
7:10
12:10
19:20
Поточна погода
12.8 °
Вітер
3 м/c
Волог.
70 %
Тиск
741 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
24.09 Пт 25.09 Сб 26.09 Нд 27.09 Пн 28.09 Вт
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C 8..10 12..14 6..8 17..19 10..12 17..19 9..11 16..18 9..11 16..18
Вітер, м/c 15-20 15-20 3-8 5-10 1-3 5-10 5-10 5-10 5-10 5-10
Напрям вітру
22 березня 2021
23 березня - всесвітній метеорологічний день. Прес-реліз 2021р.

Прес-реліз 2021

  

До Всесвітнього метеорологічного дня та Всесвітнього дня водних ресурсів

 

23 березня – широко відома дата серед Національних гідрометеорологічних служб світової спільноти. Починаючи з 1961 року, країни-члени Всесвітньої метеорологічної організації цього дня відзначають Всесвітній метеорологічний день, бо саме 23 березня 1950 року була прийнята Конвенція Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО).

Назвою Всесвітнього метеорологічного дня 2021 року – «Океан, наш клімат та погода» – ВМО надає високу оцінку взаємозв’язку океану, клімату та погоди на нашій планеті. Це також ознаменовує початок Десятиліття океанознавства для сталого розвитку (2021-2030) під егідою ООН. ВМО, як спеціалізоване агентство ООН з питань клімату, погоди та води, допомагає нам зрозуміти світ, в якому ми живемо, наслідки від зміни клімату, а також допомогти країнам-членам ВМО підтримувати життєздатними свої економіки, зміцнювати свою здатність зберігати життя та майно в безпеці, зменшуючи ризики катастроф.

Коли ми говоримо про погоду та клімат, більшість із нас має на увазі лише те, що відбувається в атмосфері. Проте, якщо оминати увагою океан, втрачається значна частина загальної картини. Світовий океан вкриває більше 70 % площі нашої планети і є природним регулятором клімату за рахунок циркуляції холодних і теплих водних мас.

Розуміючи це, Національні гідрометеорологічні служби та вчені світу регулярно спостерігають за океаном, його зміною, моделюючи вплив океану на атмосферу та вивчаючи щораз більші наслідки зміни клімату Землі. Такі наслідки роблять спостереження за океаном та його дослідження стратегічно важливими, ніж будь-коли.

Світовий океан разом з атмосферою, літосферою та біосферою Землі складає глобальну кліматичну систему, яка діє завдяки енергії Сонця, а також гравітаційних та магнітних взаємодій між Землею, Сонцем, планетами та іншими космічними тілами. Роль океану у кліматичній системі зумовлена здатністю накопичувати теплову енергію, перерозподіляти її системою океанічних течій та обмінюватися масою, кінетичною та тепловою енергією з нижніми шарами атмосфери. Океан поглинає сонячну енергію, і ця надзвичайна здатність зберігати та виділяти тепло протягом тривалого періоду надає океану можливість стабілізувати кліматичну систему Землі.

Наприклад, в Європі, завдяки теплій морській течії Гольфстрим, відбувається потужна циркуляція води: теплої — на північ, а холодної — на південь. Теплі води з району екватора доходять майже до самого Полярного кола, віддаючи своє тепло сусіднім країнам. Останні десятиліття вчені реєструють зміни у швидкості Гольфстриму, який є частиною величезного конвеєру морських течій. Через танення льодовиків і зміни солоності вод учені помітили уповільнення Гольфстриму, що може мати серйозні наслідки для кліматичної системи Землі. Зокрема, в Європі в найближчі десятиліття може стати холодніше. Через глобальне потепління система, що налагоджено працювала мільйони років, починає змінюватися.

Із безпосереднім впливом океану на суходіл пов’язане поняття морського (океанічного) клімату. Це різновид клімату, що формується над океанами, морями та прилеглими частинами суходолу під впливом повітряних мас морського походження. Порівняно з континентальним кліматом характеризується відносно невеликими річними і добовими амплітудами температури, підвищеною вологістю повітря, значною хмарністю, більшою кількістю атмосферних опадів, прохолодним літом і м’якою зимою в помірних широтах. В умовах морського клімату час настання найвищих і найнижчих температур у порівнянні з областями з континентальним кліматом запізнюється на 1-2 місяці, а весна буває холоднішою за осінь. Виразний морський клімат має Західна Європа, де цілий рік панує перенесення повітря з Атлантичного океану. На крайньому заході Європи річні амплітуди температури повітря дорівнюють лише кільком градусам. Із віддаленням від Атлантичного океану на материк річні амплітуди температури зростають, тобто зростає континентальність клімату.

Українському узбережжю Чорного і Азовського морів, що має ознаки морського клімату, притаманні менші хмарність, відносна вологість повітря та кількість атмосферних опадів порівняно з віддаленими від узбережжя районами країни. Вплив Чорного моря на територію України поширюється на 140-180 км, Азовського – на 90-120 км.

За даними морських гідрометеорологічних станцій українського узбережжя річна амплітуда температури повітря (різниця між максимальною та мінімальною середньомісячними температурами року) з кінця ХІХ до початку ХХІ століття зазнала загального зменшення, тобто протягом ХХ століття відбулося послаблення континентальності клімату і посилення його океанічності. Особливо значні зменшення амплітуди зафіксовано в пунктах Очаків та Одеса (відповідно на -2.1 та -1.6 ºС за 100 років). Цей показник зазнає також довготривалих коливань з періодом кількох десятиліть. Після загального зменшення річної амплітуди у 1940 – 1970 роках відбувалося її суттєве збільшення до початку ХХІ століття, тобто континентальність клімату узбережжя посилювалася.

Дані метеостанцій на українському суходолі за останні 100 років показали, що в умовах глобального потепління відбувався процес зниження континентальності кліматичних умов України. За умов сучасного потепління, вирівнювання амплітуди температури сезонного ходу наш клімат дещо наблизиться до морського типу. Відповідно до деяких сценарних оцінок, за результатами математичного моделювання у деяких зонах української території (південний схід і схід) може наступити опустелювання. За деякими моделями у південних і південно-східних регіонах станеться аридизація, тобто зменшення зволоження, і вони стануть посушливими, натомість у північних і північно-східних регіонах вологість збільшиться.

Підсумовуючи сказане, очевидно, що зміна клімату на планеті – це проблема не лише «далеких океанів». Збільшення кількості парникових газів не дозволяє теплу, що відбивається від поверхні Землі, вільно потрапляти в космос, як було раніше. Більша частина надлишкового атмосферного тепла поглинається океаном. Так у 2019 році вчені зафіксували найвищі показники середньої температури океану за період спостережень з 1940 року.

Глобальне потепління вимагає активних дій на всіх рівнях – міжнародному, національному, локальному. Паризька угода, яку Україна ратифікувала у 2016 році, говорить про два напрями боротьби із глобальним потеплінням, що доповнюють один одного. Перший стосується послаблення зміни клімату шляхом скорочення викидів парникових газів, другий – адаптації до такої зміни. Перший підхід є першочерговим кроком у боротьбі зі зміною клімату та її наслідками і базується на розробці механізмів скорочення викидів парникових газів у всіх секторах економіки всіх держав, незалежно від ступеню їхнього економічного розвитку.

22 березня, напередодні Всесвітнього метеорологічного дня, у світі відзначається Всесвітній день водних ресурсів, який є щорічним заходом ООН, присвяченим важливому значенню прісної води, і який координується механізмом  «ООН – водні ресурси». Про важливість водних ресурсів для розвитку людської цивілізації годі й говорити: усі великі цивілізації виникали на берегах річок, а цивілізація Майя загинула саме через нестачу прісної води.

Головна мета цього дня – ще раз звернути увагу різних верств суспільства на той факт, що більш ніж 2 млрд. людей позбавлені доступу до чистої питної води.

Темою Всесвітнього дня водних ресурсів 2021 року визначено «Цінність води». Вода є необхідною умовою існування життя на планеті і вкрай необхідна для економічного і соціального розвитку суспільства. Цінність води вища, ніж, власне, її ціна.

У матеріалах, присвячених Всесвітньому дню водних ресурсів, виділено п’ять визначень, які розкривають значення води: 1) цінність джерел води – природні водні ресурси та екосистеми; 2) цінність інфраструктури – збереження, очищення та водопостачання; 3) цінність водопостачання – питна вода,  санітарія та охорона здоров’я; 4) цінність води як фактора виробництва та соціально-економічної діяльності – продовольство та сільське господарство, енергетика та промисловість, бізнес і зайнятість; 5) цінність соціально-культурних аспектів води – рекреаційні, культурні та духовні фактори.

Комплексне управління водними ресурсами слід розглядати як набір засобів організаційного, технологічного та економічного управління.

Роль представників наукової спільноти, що працюють у царині дослідження кількісних та якісних характеристик водних ресурсів, полягає у поглибленні комплексного вивчення факторів формування поверхневих вод, оцінці впливу глобальної та регіональної зміни клімату, господарської діяльності.

Комплексні наукові дослідження за актуальними напрямами гідрометеорологічної науки проводять в Українському гідрометеорологічному інституті ДСНС та НАН України. «Водна тематика» є одним із пріоритетів. Оцінка характеристик річкового стоку, розроблення сучасних методів оцінювання якісних показників поверхневих вод, розроблення методів та технологій прогнозування гідрологічних характеристик з метою завчасного попередження про негативний вплив вод, оцінювання впливу можливих змін клімату на річковий стік і хімічний склад води займають чільне місце в науковій тематиці інституту.

  

Начальник Управління

гідрометеорології ДСНС України                                                                                                                      Валерій ВОДОЛАСКОВ

<Повернутись до списку новин
Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Пожежна небезпека
Гідрологічні попередження
Супутникова інформація
Радарна інформація
Транскордонне співробітництво в басейні р. Дністер
Дунайська транснаціональна програма DAREFFORT


ПРИВІТАННЯ З ДНЕМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ!

Інформаційний День для країн Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії.

Аварія на Чорнобильській АЕС- трагедія без строку давності. 35 років потому.

Навіщо світу потрібні метеорологи?

Участь УкрГМЦ у віртуальному семінарі “Впровадження міжнародної інформаційної системи з радіаційного моніторингу”