Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

РІВНЕ
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвитязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЩорсЯворівЯготинЯмпільЯремча
23 квітня
6:06
14:16
20:22
Поточна погода
6.6 °
Вітер
3 м/c
Волог.
47 %
Тиск
749 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
23.04 Вт 24.04 Ср 25.04 Чт 26.04 Пт 27.04 Сб
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C 2..4 17..19 6..8 19..21 6..8 19..21 8..10 21..23 8..10 21..23
Вітер, м/c 5-10 5-10 5-10 7-12 5-10 7-12 5-10 5-10 5-10 5-10
Напрям вітру

    Місячний огляд

          Усереднена величина ПЕД                        

МІСТА  [нЗв/год]  

  Протягом березня 2019 року середньомісячні результати визначення потужності експозиційної дози (ПЕД) на пунктах спостереження радіометричної мережі Національної гідрометеорологічної служби у різних регіонах України (поза межами зони відчуження Чорнобильської АЕС) коливалися від 71 нЗв/год (М Покошичі) до 174 нЗв/год (М Чорнобиль), мінімальні та максимальні показники ПЕД, варіація яких для кожного із пунктів спостереження обумовлена переважно похибками вимірювання, було зафіксовано відповідно на М Купьянськ, М Дружба (52нЗв/год)  та М Чорнобиль (183нЗв/год).

  Вцілому загальний радіаційний стан на території України був сталим і залежав від розподілу природних радіонуклідів у верхніх шарах землі. Вплив газоаерозольних викидів АЕС на рівень радіоактивного забруднення атмосферного повітря був зникаюче малим. Дози додаткового опромінення населення України внаслідок роботи АЕС були значно нижчими допустимих рівнів, визначених Нормами радіаційної безпеки України.

  Загальне розподілення усереднених за місяць показників ПЕД на радіометричній мережі НГМС України представлено на рис.1. Більш ніж на 90% території України ці показники коливались в межах 70-130 нЗв/год. Вищі величини ПЕД спостерігалися лише на території, що зазнала значного радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а з пунктів радіометричної мережі НГМС окрім М Чорнобиль -174 нЗв/год ще й на М Коростень - 156 нЗв/год. В таблиці наведено усереднені за місяць величини ПЕД у всіх обласних центрах України, м.Київ та м.Чорнобиль.

  Результати вимірювань свідчать про те, що у березні через територію України не відбувалося переміщення повітряних мас, що були б забруднені радіоактивними речовинами техногенного походження і спроможні підвищити рівень природного радіаційного фону.

                          
 
Вінниця 123    
Дніпро  106    
Донецьк дані не надійшли    
Житомир 111    
Запоріжжя 107    
Івано-Франківськ 91    
Київ 107    
Кропивницький 118    
Луганськ дані не надійшли    
Луцьк 93    
Львів 90    
Миколаїв 108    
Одеса 78    
Полтава 103    
Рівне 121    
Сімферополь дані не надійшли    
Суми 107    
Тернопіль 110    
Ужгород 106    
Харків 98    
Херсон 113    
Хмельницький 104    
Черкаси 116    
Чернівці 126    
Чернігів 99    
Чорнобиль

174

 

   

 

Рис.1 Радіометрична мережа НГМС України. Усереднені за місяць величини показників ПЕД.

 

Звіт про роботи виконані ЦПНРА

(березень 2019р.)

У березні 2019 року було виконано роботи, що належать до регламенту діяльності ЦПНРА як складової частини державної системи аварійної готовності та реагування, а також роботи, що націлені на подальший розвиток функціональних можливостей Центру при використанні програмно - технічного комплексу JRODOS та іншого спеціалізовано програмного забезпечення.

З регламентних робіт :

І. Оцінка радіаційного стану довкілля в Україні

1.1 Забезпечувалося передавання результатів щоденних вимірювань радіаційного фону, що отримуються на мережі пунктів радіометричних спостережень гідрометеорологічної служби, до загальноєвропейської системи (платформи) обміну радіологічними даними.

 

У березні з двох М інформація не надійшла більш ніж 1 раз. Так М Гайсин не подавав інформацію 4 дні, а М Хорли і М Івано-Франківськ 2 дні. 4 березня через технічні проблеми у вузлі зв'язку ГМЦ Харківської області не надійшли дані з 24 постів радіаційного контролю Сумської, Харківської, Полтавської та Луганської області. Ці дані були отримані з великим запізненням, після додаткового запиту ГЦТІ УкрГМЦ, і не були передані до EURODEP та не були відображені на ВЕБ-сторінці УкрГМЦ.

Існує необхідність додатково перевірити коректність роботи дозиметрів на М Дружба, оскільки дані вимірювань ПЕД, які транслюються до УкрГМЦ, мають значні коливання, що перевищують стандартну похибку вимірювань: так 4 березня зафіксована ПЕД дорівнювала 20мкР/год, а 6 березня - 6 мкР/год, подібна ситуація складалась неодноразово.

Решта телеграм у березні надійшла вчасно, сформована коректно і, відповідно, висвітлена на EURODEP та завантажена у ПТК СППР РОДОС. Інформація з Криму та окупованих територій Донбасу не надходить.

Загалом кількість недоотриманих чи некоректних телеграм становить не більш ніж 1% і суттєво не впливає на загальну оцінку радіаційного стану довкілля України. У березні на всіх пунктах спостереження радіометричної мережі НГМС України рівень виміряних величин ПЕД знаходився в межах своїх середньомісячних показників.

1.2 Щодня перевірялося надходження інформації від АСКРС усіх 4 українських АЕС та здійснювався її аналіз. На жаль, дані від АСКРС АЕС надходять не у повному обсязі, що не дозволяє зробити позитивний висновок за весь місяць у цілому.

ХАЕС. На АЕС працює в режимі генерації електроенергії 2-й енергоблок, але результати АСКРС надходять тільки від АСКРС 1-го енергоблоку, який майже до осені перебуватиме в стані ремонту. Чому з 4 вересня 2018р. не надходять дані від 2 блоку Хмельницької АЕС відповіді до цього часу від станції немає. Дані метеоспостережень та ПЕД у зоні відповідальності ХАЕС надходили регулярно. Величини ПЕД перебували у своїх звичних межах. За даними АСКРС 1-го блоку ХАЕС у березні рівні викидів з труби не перевищували контрольні рівні для цієї АЕС, проте перевищували показники інших АЕС України в десятки разів.

ЗАЕС. В період з 10 по 16 березня на ряді пунктів спостереження у зоні спостереження АЕС: Б. Знам’янка, Водяне, Івановка, Кам'янка - Дніпровська, ЛВРК, Мічуріно спостерігалось тривалістю від 30 хв. до 2 год. підвищення рівня ПЕД до показників, що вдвічі перевищували звичні величини для цих пунктів спостереження. І хоч в ці дні викиди радіоактивного йоду з 4-го та 1-го блоків мали досить значну розбіжність, але максимальні показники були набагато менші за контрольні рівні для ЗАЕС, тому малоімовірно, що саме вони викликали зміни радіаційного стану, що спостерігались на постах АСКРС. Результати вимірювань по викидам з труб інших блоків ЗАЕС, що фіксуються АСКРС, свідчать про те що АЕС працювала у штатному режимі.

ЮУАЕС. Регулярно надходить інформація тільки від АСКРС 1-го блоку, 9 березня на ньому були зафіксовані короткочасні викиди ІРГ на рівні 1.6 ГБк/м3. Від 2-го не надходить взагалі, а від 3-го - тільки по викидам аерозольних часток.

РАЕС. Дані вимірювань викидів з труби та дані величини ПЕД з пунктів спостережень в зоні відповідальності АЕС, надходили вчасно, в повному обсязі і знаходились в своїх звичних межах.

Дані АСКРС Зони відчуження Чорнобильської АЕС надходили регулярно. Показники ПЕД свідчили про відсутність негативних змін радіаційного стану довкілля зони відчуження.

В цілому загальний радіаційний стан в Україні характеризувався сталістю, вплив газоаерозольних викидів АЕС на рівень радіоактивного забруднення атмосферного повітря був зникаюче малим. Дози додаткового опромінення населення України внаслідок роботи АЕС був значно нижчим допустимих рівнів, визначених Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

ІІ. Складання метеорологічних прогнозів

2.1 Щоденно 4 рази на добу виконуються розрахунки метеопрогнозів для зон “Північ” та “Південь” з розрізненням 5км (320х500км), а також для зони “вся Україна” з розрізненням 15км (2000х2000км). Зона “Північ” охоплює м. Київ. Розрахунок прогнозів за старою моделлю зупинено. Архівні дані цих прогнозів зберігаються на ftp-server RODOS.

В ніч з 15 на 16 березня, внаслідок аварійного відключення електропостачання, стався програмний збій на сервері бази банних, що спричинило зупинку розрахунків WRF. Оскільки це було в ніч з п'ятниці на суботу, то WRF не розраховувались і не завантажувались в систему RODOS 2 доби. Проблему вирішили фахівці ЦПНРА 18 березня. Решту часу, у березні, розрахунок та завантаження всіх WRF до системи Родос в ЦПНРА та всіх користувачів спільноти Родос-Україна виконувалось у повному обсязі але із певною затримкою. Це пов'язано з тим, що базові NWP з'являються на серверах NOMADS(США) із запізненням, проте виправлення такої ситуації перебуває за межами наших можливостей.

ІІІ. Моделювання імовірних наслідків

3.1 Щоденно двічі на добу в автоматичному режимі розраховується проект імовірного поширення радіоактивних викидів з кожної української АЕС (на рівні максимально допустимих викидів, що встановлені Держатомрегулюванням України) та зони відчуження Чорнобильської АЕС (за умови пожежі лісових масивів) та їх радіологічних наслідків. Проекти розраховуються в режимі навчання (тренування) за прогнозних поточних метеоумов для регіонів впливу АЕС України. Проекти розраховувались з метою постійного тестування працездатності системи Родос. Результати розрахунків зберігаються 24 години а потім видаляються, оскільки розрахунок WRF за новою моделлю вимагає більшого об'єму дискового простору. Також не вирішена проблема виконання робіт з аналізу якості WRF через недоукомплектований штат ЦПНРА.

3.2 За повідомленням ДП“Екоцентр” 15 березня біля с. Залісся (зона відчуження Чорнобильської АЕС) виникла пожежа. На прохання керівника відділу автоматизованих систем керування радіаційного контролю ДСП “Екоцентр” було змодельовано напрямок розповсюдження пожежі та її можливі наслідки. ЦПНРА та зацікавлений підрозділ ДП “Екоцентр” обмінялись результатами моделювання. Дані моделювання передавались до пожежної частини, яка ліквідує пожежі у Зоні відчуження, тому маємо підстави вважати що це сприяло як пришвидченню ліквідації пожежі, так і зменшенню ризику переопромінення пожежників.

ІV. Опанування функціональних можливостей ПТК СППР JRODOS

4.1 Інформаційна підтримка розділу “Радіологія” на ВЕБ-сторінці УкрГМЦ. Підготовлено та розміщено матеріали у “Місячному огляді” про роботи з оцінки радіаційного стану довкілля в Україні у березні. Повноцінно функціонує закладка “Поточна ситуація” розділу “Радіологія”, інформація поновлюється щоденно в автоматичному режимі.

4.2 Підготовлено документи: у відповідності до доручення ДСНС про проведення внутрішнього аудиту в підрозділах УкрГМЦ, в ЦПНРА розробили проект адміністративного регламенту “Прогнозування наслідків радіаційних, ядерних загроз”. Проект регламенту в друкованому вигляді був переданий в ДСНС.

В процесі підготовки регламенту було сформульовано назву та зміст адміністративного регламенту ЦПНРА, які були затверджені директором УкрГМЦ; запропоновано назву та зміст адміністративного регламенту для обласних ЦГМ, що виконують споріднену ЦПНРА функцію; розроблено розділи регламенту щодо:

  • мети процесу та показники досягнення визначеної стратегічної мети;
  • внутрішніх та зовнішніх учасників процесу;
  • нормативно-правових актів, які регламентують виконання процесу;
  • документообігу ;
  • блок-схеми процесу;
  • технологічної карти процесу та короткого опису операцій процесу;
  • інформації про ідентифікацію та оцінку ризиків процесу.

4.3 У зв'язку із завершенням проекту “Розширення впровадження ПТК СППР Родос на Зону відчуження Чорнобильської АЕС” продовжуються роботи щодо передачі адміністрування серверів ЦПНРА від спеціалістів ІПММС НАН України безпосередньо до ЦПНРА. Виконано наступне:

- розширено дисковий простір серверу БД - встановлено два додаткових зовнішніх диски - по 4Тб кожний, які заплановано використовувати для зберігання оригінальних NWP NOAA та WRF ;

- організовано FTP-сервер “rodos.meteo.gov.ua/ftpdata” для транслювання даних вимірювань гамма-фону радіометричної мережі НГМС до системи IRMIS(МАГАТЕ);

- розроблено блок-схему структури всіх серверів та робочих станцій ЦПНРА та в текстовому вигляді виконано опис файлової структури серверів і можливість доступу до них.

4.4 В рамкам робіт з покращенням картографічного забезпечення СППР Родос виконано:

- прив’язка растру карти м-бу 1:100 000 лист М-36-13 (територія басейну р. Прип’ять) для оцифрування та візуалізації у програмному середовищі ArcGis та QGis площі змиву та одновимірного переносу радіоактивного забруднення для коректного використання гідрологічних модулів.

Начальник ЦПНРА      Л.Табачний

 

Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Гідрологічні попередження
Сніголавинна ситуація
Супутникова інформація
Радарна інформація
Транскордонне співробітництво в басейні р. Дністер
Дунайська транснаціональна програма DAREFFORT

Важливі Події:

Всесвітній день води 2019
Всесвітній метеорологічний день