Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

КИЇВ
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвитязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЩорсЯворівЯготинЯмпільЯремча
24 лютого
6:53
10:38
17:31
Поточна погода
-2.5 °
Вітер
3 м/c
Волог.
44 %
Тиск
762 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
24.02 Нд 25.02 Пн 26.02 Вт 27.02 Ср 28.02 Чт
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C -4..-6 -1..1 -1..-3 2..4 -1..1 2..4 -1..1 4..6 -1..1 4..6
Вітер, м/c 5-10 5-10 3-8 7-12 3-8 7-12 7-12 7-12 7-12 7-12
Напрям вітру

    Місячний огляд

          Усереднена величина ПЕД                        

МІСТА  [нЗв/год]  

  Протягом січня 2019 року середньомісячні результати визначення потужності експозиційної дози (ПЕД) на пунктах спостереження радіометричної мережі Національної гідрометеорологічної служби у різних регіонах України (поза межами зони відчуження Чорнобильської АЕС) коливалися від 69 нЗв/год (М Покошичі) до 161 нЗв/год (М Чорнобиль), мінімальні та максимальні показники ПЕД, варіація яких для кожного із пунктів спостереження обумовлена переважно похибками вимірювання, було зафіксовано відповідно на М Великий Поділ, М Купянськ, М Дружба, М Покошичі (52нЗв/год)  та М Чорнобиль (175нЗв/год).

  Вцілому загальний радіаційний стан на території України був сталим і залежав від розподілу природних радіонуклідів у верхніх шарах землі. Вплив газоаерозольних викидів АЕС на рівень радіоактивного забруднення атмосферного повітря був зникаюче малим. Дози додаткового опромінення населення України внаслідок роботи АЕС були значно нижчими допустимих рівнів, визначених Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ).

  Загальне розподілення усереднених за місяць показників ПЕД на радіометричній мережі НГМС України представлено на рис.1. Більш ніж на 90% території України ці показники коливались в межах 70-130 нЗв/год. Вищі величини ПЕД спостерігалися лише на території, що зазнала значного радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, а з пунктів радіометричної мережі НГМС окрім М Чорнобиль -161 нЗв/год ще й на М Коростень - 154 нЗв/год. В таблиці наведено усереднені за місяць величини ПЕД у всіх обласних центрах України, м.Київ та м.Чорнобиль.

  Результати вимірювань свідчать про те, що у січні через територію України не відбувалося переміщення повітряних мас, що були б забруднені радіоактивними речовинами техногенного походження і спроможні підвищити рівень природного радіаційного фону.

                          
 
Вінниця 117    
Дніпро 108    
Донецьк дані не надійшли    
Житомир 105    
Запоріжжя 110    
Івано-Франківськ 88    
Київ 94    
Кропивницький 119    
Луганськ дані не надійшли    
Луцьк 95    
Львів 92    
Миколаїв 112    
Одеса 87    
Полтава 94    
Рівне 131    
Сімферополь дані не надійшли    
Суми 106    
Тернопіль 109    
Ужгород 103    
Харків 96    
Херсон 113    
Хмельницький 104    
Черкаси 101    
Чернівці 109    
Чернігів 97    
Чорнобиль

161

 

   

 

Рис.1 Радіометрична мережа НГМС України. Усереднені за місяць величини показників ПЕД.

 

Звіт про роботи виконані ЦПНРА

(за січень 2019 року) 

У січні 2019 року було виконано роботи, що належать до регламенту діяльності ЦПНРА як складової частини державної системи аварійної готовності та реагування, а також роботи, що націлені на подальший розвиток функціональних можливостей Центру при використанні програмно - технічного комплексу JRODOS.

З регламентних робіт :

І. Оцінка радіаційного стану довкілля в Україні

1.1 Забезпечувалося передавання результатів щоденних вимірювань радіаційного фону, що отримуються на мережі пунктів радіометричних спостережень гідрометеорологічної служби, до загальноєвропейської системи (платформи) обміну радіологічними даними.

У січні кількість пунктів спостереження (ПС), які не подали дані більш ніж 1 раз, з якихось причин збільшилась до 7. Особливо потрібно звернути увагу на М Сербка. З цього ПС дані не надійшла 6 днів, що становить 20 %. Також представники Запоріжжя не повідомили вчасно про зміну індексу ПС, що призвело до втрати даних за період з 1 по 3 січня. Силами працівників ГЦТІ було внесено виправлення у відповідне ПЗ, після чого поновилося отримання в УкрГМЦ даних вимірювання гамма-фону у Запоріжжі. Силами працівників ЦПНРА, було внесено виправлення у відповідне ПЗ, що дозволило поновити завантаження цих даних до системи Родос, але ще не внесено змін у відповідне ПЗ трансляції цих даних до EURODEP. Решта телеграми, що були надіслані у цьому місяці, сформовані коректно і, відповідно, були висвітлені на EURODEP та завантажені в ПТК СППР РОДОС.

Інформація з пунктів спостереження анексованого Криму та окупованих територій Донбасу не надходить.

Загалом кількість недоотриманих чи некоректних телеграм становить не більш ніж 1% і суттєво не впливає на відображення стану радіологічного забруднення в країні.

 

У січні на всіх пунктах спостереження радіометричної мережі НГМС України рівень виміряних величин ПЕД знаходився в межах своїх середньомісячних показників.

1.2 Щодня перевірялося надходження інформації від АСКРС усіх 4 українських АЕС та здійснювався її аналіз.

ХАЕС. І далі не надходять дані від 2 блоку Хмельницької АЕС, трансляція яких припинилась 14 вересня 2018р. Дані метеоспостережень та ПЕД на ПС у зоні відповідальності ХАЕС за період з 18 січня до 1 лютого 2019 р. відсутня. У зв'язку з тим, що згідно даних АСКРС 1-го блоку ХАЕС на протязі всього січня ХАЕС постійно працює на межі максимально допустимих добових рівнів викидів фракцій радіоактивного йоду, на цей факт необхідно звернути увагу технічних служб АЕС щоб з’ясувати причини появи таких даних, чи це свідчить про технічні негаразди при передаванні даних АСКРС, чи - про порушення технологічних процесів на АЕС.

ЗАЕС. На 2 блоці ЗАЕС були зафіксовані короткочасні викиди ІРГ на рівні 1.6 МБк/м3.

ЮУАЕС. Регулярно надходить інформація тільки від АСКРС 1-го блоку. Від 2-го не надходить взагалі, а від 3-го - тільки по викидам аерозольних часток.

РАЕС. Дані з АЕС вказують, що рівні викидів по тим параметрам, які передаються до УкрГМЦ, на всіх діючих блоках перебували у своїх звичних межах.

Дані АСКРС від Зони відчуження Чорнобильської АЕС, надходили регулярно. Проте під час різкого зниження температури у нічні години до рівня -150С, на ПС Буряківка, Нафтобаза, Копачі, Стара Рудня було зафіксовано величини ПЕД, які перевищують усереднені за попередній місяць показники для цих ПС на порядок і навіть більше. Таку ситуацію у ДП«Екоцентр» пояснюють недосконалістю встановлених на цих ПС датчиків. Подібна ситуація спостерігалась в січні 2018 року, коли температура повітря була нижче -150С.

В цілому загальний радіаційний стан в Україні характеризувався сталістю, вплив газоаерозольних викидів АЕС на рівень радіоактивного забруднення атмосферного повітря був зникаюче малим. Дози додаткового опромінення населення України внаслідок роботи АЕС був значно нижчим допустимих рівнів, визначених Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97).

ІІ. Складання метеорологічних прогнозів

2.1 Щоденно 4 рази на добу виконуються розрахунки метеопрогнозів для зон “Північ” та “Південь” з розрізненням 5км (320х500км), а також для зони “вся Україна” з розрізненням 15км (2000х2000км). Зона “Північ” охоплює м. Київ. Розрахунок прогнозів за старою моделлю зупинено. Архівні дані цих прогнозів зберігаються на ftp-server RODOS. Всі розраховані прогнози перевіряються на дієпридатність.

В цьому місяці розрахунок та завантаження всіх WRF до системи Родос в ЦПНРА та всіх користувачів спільноти Родос-Україна виконувалось в повному обсязі але з частковою затримкою. Це пов'язано з тим що базові NWP з'являються на серверах NOMADS із запізненням, що перебуває за межами наших можливостей.

ІІІ. Моделювання імовірних наслідків

3.1 Щоденно двічі на добу в автоматичному режимі розраховується проект імовірного поширення радіоактивних викидів з кожної української АЕС (на рівні максимально допустимих викидів, що встановлені Держатомрегулюванням України) та зони відчуження Чорнобильської АЕС (за умови пожежі лісових масивів) та їх радіологічних наслідків. Проекти розраховуються в режимі навчання (тренування) за прогнозних поточних метеоумов для регіонів впливу АЕС України. Проекти розраховувались з метою постійного тестування працездатності системи Родос. Результати розрахунків зберігаються 24 години а потім видаляються, оскільки розрахунок WRF за новою моделлю вимагає більшого об'єму дискового простору. Також не вирішена проблема виконання робіт з аналізу якості WRF через недоукомплектований штат ЦПНРА(посада кваліфікованого синоптика залишається вакантною).

3.2 В січні проведено моделювання можливих наслідків для навколишнього середовища, які виникають у наслідок діяльності ХАЕС в період липень 2018 - січень 2019р. Розрахунки виконувались на підставі даних про викиди із труби, які надходять до ЦПНРА через систему АСКРС ХАЕС. Моделювання показало, що діяльність ХАЕС в цей період могла мати певний радіологічний вплив на мешканців території в межах 10-км зони навколо АЕС, але рівень додаткового опромінення не перевищує норм вказаних в НРБУ-97.

ІV. Опанування функціональних можливостей ПТК СППР JRODOS

До робіт, що націлені на подальше опанування широкого спектру функціональних можливостей ПТК СППР JRODOS та розширення взаємодії з підрозділами УкрГМЦ належать:

4.1 Інформаційна підтримка розділу “Радіологія” на ВЕБ-сторінці УкрГМЦ. Підготовлено та розміщено матеріали у “Місячному огляді” про роботи з оцінки радіаційного стану довкілля в Україні у січні. Повноцінно функціонує закладка “Поточна ситуація” розділу “Радіологія”, інформація поновлюється щоденно в автоматичному режимі.

4.2 Підготовлено документи:

- “Звіт ЦПНРА про виконані роботи у 2018 році”;

- “Коментар до звіту ЦПНРА про виконані роботи у 2018 році”;

- “План роботи ЦПНРА на 2019 рік”.

4.3 В рамках завершення проекту ЄК “Розширення впровадження ПТК СППР JRODOS на Зону відчуження Чорнобильської АЕС” були виконані наступні роботи:

- спільно з розробниками проведена модифікація інтерфейсу прогностичного модулю, яка надає користувачеві можливість, при отримані прогнозів весняної повені поточного року від Відділу гідропрогнозів УкрГМЦ (після 25 лютого та уточнень 30 березня), задати відповідні за забезпеченістю гідрографи Прип’яті, Дніпра і Десни у точках втоку з можливістю їх подальшого коригування у середовищі системи;

- як результат прийняття робіт по модифікації зв’язки гідрологічних модулів змиву та одновимірного переносу (Retrace та Rivtox) для водойм ЧЗВ виконано наступне:

  • виправлені недоліки та помилки в “Керівництві користувача” ;
  • написана покрокова інструкція користувача для розрахунку моделі 10-відсоткової вірогідності паводку (як тестовий зразок);
  • створена схема завантаження даних для розрахунку ланцюжка модулів Retrace та Rivtox;
  • прораховано проекти з моделювання змиву та одновимірного переносу для 1, 10, 25 та 50-відсоткової вірогідності паводку.

Наразі проводяться роботи з аналізу результатів розрахунків для подальшого практичного використання.

4.4 Проведено роботи щодо вивчення можливості використання програмного забезпечення, яке дозволяє виконувати розрахунки за моделлю HYSPLIT (ARL NOAA) безпосередньо на одному із ПК ЦПНРА (ПК на якому встановлено операційну систему Windows). Програмне забезпечення для підтримки цієї моделі ЦПНРА може отримати на ВЕБ-сторінці ARL NOAA, як зареєстрований користувач. Дотепер в центрі проводились розрахунки траєкторії руху повітряних мас від місця розташування надзвичайної ситуації з використанням ресурсів (ВЕБ-сторінки) ARL NOAA. Але в період з 1 по 28 січня 2019 ресурси ARL NOAA були недоступні для використанням у зв'язку з невизначеністю фінансування, пов'язаного з так званим SHUTDOWNS у США. Окрім того, використання моделі HYSPLIT на ПК ЦПНРА дозволить виконувати розрахунки на базі NWP різних провайдерів чисельних прогнозів погоди, в тому числі і власних WRF ЦПНРА, що було неможливо на ВЕБ-сторінці ARL NOAA. Також розробники HYSPLIT декларують, що цей модуль підтримує розрахунки концентрацій забруднення повітря не тільки радіоактивними але і іншими хімічними елементами. Робота продовжується і прогнозовано буде виконана у цьому кварталі.

4.5 Проводиться впорядкування документообігу ЦПНРА.

Начальник ЦПНРА                  Л. Табачний

 

Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Гідрологічні попередження
Сніголавинна ситуація
Супутникова інформація
Радарна інформація
Транскордонне співробітництво в басейні р. Дністер
Дунайська транснаціональна програма DAREFFORT

Видатні особистості гідрометслужби України: до 100-річчя з дня народження доктора географічних наук Лило В.М.