Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

КИЇВ
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвитязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЩорсЯворівЯготинЯмпільЯремча
24 лютого
6:53
10:38
17:31
Поточна погода
-2.5 °
Вітер
3 м/c
Волог.
44 %
Тиск
762 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
24.02 Нд 25.02 Пн 26.02 Вт 27.02 Ср 28.02 Чт
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C -4..-6 -1..1 -1..-3 2..4 -1..1 2..4 -1..1 4..6 -1..1 4..6
Вітер, м/c 5-10 5-10 3-8 7-12 3-8 7-12 7-12 7-12 7-12 7-12
Напрям вітру
ГЛОБАЛЬНА ЗМІНА КЛІМАТУ – СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ
       Достовірно встановлено, що середня температура повітря у поверхні Землі дійсно зростає в усіх регіонах світу. Внаслідок цього в атмосфері відбувається перебудова глобальних процесів перенесення тепла і вологи на всіх континентах, яка супроводжується різким почастішанням природних катаклізмів, - засух і повеней, тайфунів і смерчів, зсувів,  обвалів та інш.
       За оцінками провідних світових страхових компаній сучасний економічний збиток від стихійних лих у вісім разів більше, ніж в 60-і роки. Окрім прямого збитку, що завдається природними катаклізмами, змінюються і витрати різних галузей економіки, зокрема сільського господарства, на перебудову виробничих циклів у зв'язку із зміною звичних кліматичних умов.
       Перші прогнози майбутнього потепління були зроблені ще в кінці 60-х років минулого століття видатним радянським кліматологом П. Будико, у той час коли в атмосфері ще спостерігалася тенденція зниження температури повітря у поверхні землі.
       Вважається, що головним винуватцем глобального потепління є парниковий ефект.
       Суть його в тому, що Земля, отримуючи енергію від Сонця в основному у видимій частині спектру, сама випромінює в космічний простір головним чином інфрачервоні промені. Проте, багато газів (водяна пара, вуглекислий газ, метан, окисли азоту і т.д.), що містяться в її атмосфері, прозорі для видимих променів, але активно поглинають інфрачервоні, утримуючи тим самим в атмосфері частину тепла, яка повинна було б понестися в космос. Відбувається нагрівання атмосфери.
       Заклопотаність світової громадськості проблемою зміни клімату виразилася в ухваленні ряду міжнародних угод. У 1992 р. 154 країни підписали рамкову Конвенція ООН про зміну клімату, а в 1997 р. було прийнято Кіотський протокол.
       Обидва документи ратифіковано в багатьох країнах, включаючи Україну, і вступили в силу. 
       З метою проведення науково-технічних і соціально-економічних оцінок глобальної зміни клімату і пов'язаних з цим проблем Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО) і Програмою ООН по навколишньому середовищу (ЮНЕП) в 1988 році засновано Міжурядову групу експертів зі зміни клімату (IPCC). IPCC є найбільш авторитетною міжнародною організацією, що займається оцінкою зміни глобального і регіонального клімату у минулому, сьогоденні та майбутньому, оцінкою дії зміни клімату і можливостей адаптації до неї.
       Доповіді з оцінками  IPCC публікуються кожні 5-6 років і є останнім словом світової науки в області фундаментальних досліджень глобальної кліматичної системи.
       Доповіді з оцінками  IPCC містять  узагальнення всіх відомих досліджень про стан кліматичної системи. А також прогнози зміни клімату, впливу цієї зміни на навколишнє середовище і життєдіяльність людини, а також рекомендації щодо адаптації людства до цих змін.
       IPCC підготовлено Доповіді з оцінками, які були прийняті в 1990, 1996, 2001 і 2007 роках, підготовлено і ряд спеціальних доповідей, наприклад, щодо впливу авіації, передачі технологій, сценарії викидів парникових газів.
       Визнанням значного внеску IPCC в розуміння цієї глобальною і дуже важливої для людства проблеми з метою пом'якшення негативних наслідків глобального потепління, стало присудження Міжурядовій групі експертів зі зміни клімату Нобелівської премії миру в 2007 році.
       Найбільш нові і систематизовані матеріали щодо глобальної зміни клімату містяться в останній, Четвертій доповіді IPCC, яка була прийнята на XXVII сесії міжурядової групи експертів у листопаді 2007 року в Іспанії.
       У цій доповіді вчені повідомили про своє бачення причин глобального потепління і ролі антропогенної дії на клімат, а також представили оцінки майбутньої зміни клімату для різних сценаріїв економічного, технологічного та соціального розвитку світової спільноти.
       В останній доповіді IPCC вказується на безпрецедентну швидкість збільшення змісту парникових газів в атмосфері за останні 150 років.
       Інтегральною характеристикою глобальної кліматичної системи, по якій судять про інтенсивність зміни температурного режиму, є глобальна усереднена річна температура повітря в приземному шарі.
       Констатується, що глобальне зростання температури повітря та океану, зменшення площі морського льоду, підвищення рівня морить – очевидні.
       - Найбільше  підвищення температури спостерігається у високих північних широтах.
       - 11 з 12 останніх років (включаючи 2006 р.) є найтеплішими за весь період інструментальних спостережень за глобальною температурою приземного повітря (з 1850 р.). Протягом сторіччя 1907-2006 рр. зміна середньої глобальної температури повітря склала 0,74°С, причому лінійний тренд температури за останні 50 років (0,13°С за десятиліття) майже вдвічі перевищував відповідне значення за сторіччя.
       У віковому ході аномалій глобальної температури (за останні 100 років) виділено три періоди з різним характером її зміни в часі:
       1) період первинного потепління XX століття – часовий інтервал з початку століття до 1940-х років – характеризувався  інтенсивним підвищенням температури;
       2) період стабілізації – з 40-х до 70-х років;
       3) період вторинного потепління – з 70-х років до теперішнього часу спостерігається нове інтенсивне підвищення температури повітря. Рекордні значення температури досягнуті в останні десятиліття і навіть останніми роками. Зазнали істотних змін і ряд інших параметрів:
       - За період супутникових спостережень (з 1978 р.). відбулося значне скорочення льодяного покриву океану в Північній півкулі;
       - Глобальний середній рівень Світового океану підвищувався на 1,8 мм в рік (спостереження з 1961 р.). У 1993- 2003 рр. підвищення складало вже 3,1 мм в рік.  В цілому впродовж 20 століття рівень океану підвищився на 0,17  м.
       - Збільшилася кількість та інтенсивність тропічних штормів, інших екстремальних явищ погоди. Збільшилася кількість опадів у високих широтах, як наслідок загальної активізації глобального гідрологічного циклу;
       - Зменшується у міру потепління клімату площа снігового покриву і морського льоду, льодовики втрачають масу і сприяють підвищенню рівня моря.
       - Прискорюється зменшення снігового покриву, збільшується глибока відлига в районах вічної мерзлоти.
       - Частішають і стають довшими хвилі тепла та жари.
       - Зменшується число морозних днів у високих та середніх широтах.
       - Збільшується вегетаційний період. Супутникові спостереження з початку 1980-х років свідчать про тенденцію  більш раннього «весняного розквіту» рослинності;
       - Наголошується про тенденцію підвищення літньої посушливості в середньоконтинентальних районах, що означає вищий ризик засух.
       Що ж далі?
       В результаті моделювання природних процесів та оцінки можливого антропогенного впливу, IPCC було проаналізоване шість основних сценаріїв поведінки кліматичної системи на період до кінця 21 століття. Сценарії були ранжирувані з урахуванням можливого зростання населення Землі, впровадження або не впровадження нових технологій, спалювання переважно органічного палива або застосування альтернативних джерел енергії.
       Залежно від цих умов прогнозується:
- Найбільш достовірне збільшення глобальної приземної температури Земної кулі до 2099 р. на 1,8° - 4,0° (при можливих межах змін від 1,1° до 6,4°).
       - Середнє підвищення рівня Світового океану за рахунок підвищення температури за цей же період – від  0,18  м до 0,59  м.
       - Збільшення інтенсивності тропічних циклонів (тайфунів і ураганів),  збільшення швидкості вітру в них.
       - Збільшення вірогідності сильних злив і морських штормів.
       Україна ратифікувала Рамкову Конвенцію ООН про зміну клімату в 1996 р. й тим самим взяла на себе певні зобов'язання. Серед них – систематичні спостереження та дослідження клімату на території країни, що передбачено статтею 5 Конвенції, і цим займаються національні гідрометеорологічні служби, у тому числі й України. Гідрометслужба здійснює спостереження і виконує наукові дослідження по  основних клімато утворюючих чинниках на території України, проводить аналіз особливостей регіонального клімату по основних метеорологічних параметрах за час інструментальних спостережень, деталізує їх динаміку за останній кліматичний період. Дослідження виконувалися також в рамках Кліматичної програми України в 1998-2002 рр.
       Встановлено, що клімат України, як і всієї Земної кулі, за весь період інструментальних спостережень потеплів, а динаміка зміни клімату України значною мірою є синхронною із змінами глобального клімату.
       Лінійний тренд приземної регіональної температури за знаком і швидкістю її зростання співпадає з параметрами глобального.
       За останні 35 років (1972—2006 рр.) середнє підвищення температури приземного повітря склало більше 1°С.
       Потепління посилюється в напрямі з півдня на північ і перевищує 1° С у північних районах. Зміна клімату має певні сезонні особливості. Взимку відмічається найбільше підвищення середньомісячної температури повітря і в центральних та північних районах України досягає 2° С, в 2007 р. - 3° С.
       Найбільші позитивні тренди температури відмічаються останніми роками.
       Потепління в Україні характеризується нерівномірністю - періоди стрімкого збільшення температури змінювалися його уповільненням, або похолоданням. У такі періоди на тлі загального потепління відмічаються хвилі холоду із заморозками, що представляє небезпеку для багатьох галузей економіки; зокрема сільського господарства.
       В Україні, як і в Європі в цілому, відмічається зниження континентальності  клімату - зменшення амплітуд сезонного ходу приземної температури, збільшення повторюваності екстремальних значень деяких метеорологічних величин.
       Своєрідність потепління клімату України і в його неодночасності – приземні температури підвищувалися в тих регіонах і в ті місяці, які раніше були холоднішими, а в районах з вищим температурним фоном, приземна температура змінилася менше.
       Важливою особливістю сучасного клімату України, яка має свій прояв у всі сезони року, стали різкі перепади добових температур повітря в межах 10-15 ° С  впродовж 1-2 діб. Різкі зміни погоди супроводжуються усіма видами небезпечних і стихійних метеорологічних явищ.
       Їх кількість і інтенсивність також істотно збільшилися.
       Крім того, в останні десятиліття відмічені певні зміни в глобальній атмосферній циркуляції.
       Посилився вплив Атлантики і Середземномор'я на клімат України. Оскільки цей процес довготривалий, посилення західного впливу збережеться і надалі, особливо в зимовий період, зумовлюючи його пом'якшення і наближення до Західноєвропейського і послужить причиною подальшого потепління зими.
       Такі основні тенденції і висновки щодо глобальної зміни клімату і її прояву в регіоні, де знаходиться Україна.
       Тепер про можливі подальші глобальні наслідки глобального потепління.
       Міра достовірності вивчення зміни клімату, що зростає, дозволила ІРСС зробити наступні висновки:
       - Глобальне потепління триватиме навіть тоді, коли людство намагатиметься зменшити викиди парникових газів (за рахунок інерції кліматичної системи).
       - До  2050 р. зміна глобальній атмосферній циркуляції, може зумовити збільшення площ, схильних до засух до 10%. всій суші.
       - Підвищення рівня Світового океану призведе до часткового або повного затоплення багатьох прибережних територій;
       – У 21 столітті деякі метеорологічні явища стануть частішими та інтенсивнішими.
       - Збитки від впливу зміни клімату надалі збільшуватимуться.
       - Термічний і водний режим Планети, що змінюється, потребуватимуть істотної перебудови світової економічної структури в т.ч. сільськогосподарського виробництва, методів  боротьби з шкідниками і хворобами с.-г. культур, збору і зберігання сільськогосподарської продукції.
       Деякі аспекти наслідків глобальної зміни клімату для сільського господарства, засновані на висновках ІРСС:
       Продуктивність сільськогосподарських культур, спочатку  дещо зросте в середніх і високих широтах при підвищенні місцевої середньої температури на 1-2°С залежно від культури, а потім в деяких регіонах зменшиться більш, ніж на цю цифру.
       У низьких широтах, особливо в сезонно посушливих і тропічних регіонах, продуктивність сільськогосподарських культур  знизиться навіть при невеликому підвищенні місцевої температури (1-2°С), що спричинить збільшення ризику голоду в цих регіонах. Приклади наслідків у вигляді зміни врожайності кукурудзи та пшениці на слайді 13.
       У глобальному масштабі потенціал виробництва продуктів харчування зростає при підвищенні місцевої середньої температури на 1-2°С, але при подальшому підвищенні він зменшується.
       Збільшення частоти засух і повеней негативно позначиться на місцевому рослинництві, особливо в натуральному господарстві в низьких широтах.
       Адаптація, наприклад, зміна сортів культурних рослин і часу посадки, дозволяє підтримувати врожайність зернових на базовому рівні для помірного потепління або навіть вище за цей рівень.
       Що стосується засобів захисту рослин, те потепління клімату сприятиме поліпшенню умов середовища для шкідників і хвороб сільськогосподарських культур, сприяючи  їх розмноженню і розповсюдженню. Збіг у часі інтенсивного потепління і мінімуму сонячної  активності (мінімуми в активності Сонця пов'язані з масовим розмноженням) роблять ці процеси вельми потужними. Саме такі процеси останніми роками фіксувалися  в Україні і Росії - після тривалої депресії були зареєстровані спалахи масового розмноження саранових, збільшилися популяції других фітофагів, зросла кількість грибкових хвороб сільгоспкультур.
       В даний час в світі відбувається деяка адаптація до зміни клімату, що вже відбулася і до прогнозованої, але її масштаби вельми обмежені, хоча існує чималий набір адаптаційних заходів.  Це чисто технологічні - заходи щодо захисту від підвищення рівня моря;  поведінкові - зміни в харчуванні та відпочинку; управлінські - зміни в методах господарювання; політичні – ухвалення нормативних актів з планування розвитку економіки з урахуванням зміни клімату.
       Існуюча політика заходів щодо мінімізації негативного впливу зміни клімату призводить до деякого скорочення викидів парникових газів, проте поки воно не стало відчутним. Для істотного зменшення антропогенного впливу на кліматичну систему необхідні значні інвестиції в нові технології виробництва.
       І на закінчення. Безперечно, клімат змінюється. Негативні наслідки цих змін можуть і повинні узгоджуватися консолідованою діяльністю суспільства. Один з прикладів  цього – ухвалення Рамкової Конвенції ООН по зміні клімату та Кіотського протоколу до неї.
       Що ж робити далі? На наш погляд, зменшити негативний антропогенний вплив і  адаптувати до зміни клімату економіку і життєдіяльність суспільства.
       Це і   впровадження нових видів енергії, і створення стимулів зменшення негативного впливу,  і розробка критеріїв оцінки позитивної політики, добровільних угод і дій.
       На наш погляд стабілізація і подальше зменшення впливу на кліматичну систему є одним з основних чинників стійкого (збалансованого) розвитку як суспільства в цілому, так і окремих держав.
         

Деякі ілюстрації додаються.


















<Повернутись до списку статей
Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Гідрологічні попередження
Сніголавинна ситуація
Супутникова інформація
Радарна інформація
Транскордонне співробітництво в басейні р. Дністер
Дунайська транснаціональна програма DAREFFORT

Видатні особистості гідрометслужби України: до 100-річчя з дня народження доктора географічних наук Лило В.М.