Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

Б.ЦЕРКВА
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвітязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЩорсЯворівЯготинЯмпільЯремча
5 грудня
7:40
08:20
16:00
Поточна погода
3.5 °
Вітер
4 м/c
Волог.
78 %
Тиск
753 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
6.12 Пт 7.12 Сб 8.12 Нд 9.12 Пн 10.12 Вт
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C -3..-5 2..4 -3..-5 3..5 -1..1 3..5 0..2 4..6 0..2 4..6
Вітер, м/c 5-10 5-10 5-10 5-10 5-10 5-10 5-10 5-10 5-10 5-10
Напрям вітру
Погода и самочувствие человека
Кілька десятків років тому практично нікому й у голову не приходило зв'язувати свою працездатність, свій емоційний стан і самопочуття з активністю Сонця, з фазами Місяця, з магнітними бурами й іншими космічними явищами. У будь-якому явищі навколишньої нас природи існує стругаючи повторюваність процесів: день і ніч, приплив і відлив, зима й літо. Ритмічність спостерігається не тільки в русі Землі, Сонця й зірок, але і є невід'ємною й універсальною властивістю живої матерії, властивістю, що  проникає в усі життєві явища – від молекулярного рівня до рівня цілого організму.
Добові ритми й біоритми
            У ході історичного розвитку людина пристосувалася до певного ритму життя, обумовленому ритмічними змінами в природному середовищі й енергетичній динаміці обмінних процесів. Відомо безліч ритмічних процесів в організмі, які називають біоритмами. До них відносяться ритми роботи серця, подиху, біоелектричної активності мозку. Все наше життя являє собою постійну зміну спокою й активної діяльності, сну й пильнування, стомлення від тривалої праці й відпочинку. В організмі кожної людини, подібно морським припливам і відливам вічно панує великий ритм, що випливає на зв'язок життєвих явищ із ритмом Всесвіту й символизує єдність світу. Центральне місце серед всіх ритмічних процесів займають добові ритми, що мають найбільше значення для організму. Реакція організму на будь-який вплив залежить від фази добового ритму (тобто від часу доби). Ці знання зумовили розвиток нових напрямків у медицині – хронодіагностики, хронотерапії, хронофармології. Основу їх становить положення про те, що один і той же засіб у різні годинники доби впливає на організм порізному, іноді має прямо протилежний  вплив. Тому для одержання більшого ефекту важливо вказувати не тільки дозу, але й точний час прийому ліків Виявилося, що вивчення змін у добових ритмах дозволяє виявити виникнення деяких захворювань на самих ранніх стадіях.
Клімат і здоров'я
            Клімат також впливає на самопочуття людини. 
Про плив погоди на здоров'я людини відомо давно. Ще Гіппократ ( 460-377 гг. до н.е.) у своїх «Афоризмах» писав, що організми людей поводяться по-різному відносно пори року: одні розташовані ближче до літа, інші - до зими, і хвороби протікають по-різному (добре або погано) у різні пори року, у різних країнах та при різних умовах життя. Основи наукового напрямку в медицині про вплив кліматичних факторів на здоров'я людини зародилися в XVII столітті. У Росії вивчення впливу клімату, сезонів і погоди на людину почалося з заснування Російської Академії наук у Петербурзі (1725). У розвитку теоретичних основ цієї науки  велику роль зіграли видатні вітчизняні вчені И.М.Сєченов, И.П.Павлов і інші.            
 Погода має на людину прямий та посередній вплив. Прямий вплив проявляється досить різноманітно й обумовлений безпосередньою дією кліматичних факторів на організм людини й насамперед на умови теплообміну його із середовищем: на кровопостачання шкірних покривів, дихальну, серцево – судинну систему та  потовідділення. На організм людини, як правило, впливає не один якийсь ізольований фактор, а їх сукупність, причому основну дію чинять не звичайні коливання кліматичних умов, а головним чином їх раптові зміни. Для будь-якого живого організму встановилися певні ритми життєдіяльності різноманітної частоти. Для деяких функцій організму людини характерна зміна їх по сезонах року. Це стосується температури тіла, інтенсивності обміну речовин, системи кровообігу, складу кліток крові й тканин. Так, у літній період відбувається перерозподіл крові від внутрішній органів до шкірних покривів, тому артеріальний тиск улітку нижче, ніж узимку.          
 До захворювань, пов'язаним з погодними умовами,  належать у першу чергу перегрівання й переохолодження. Перегрівання й теплові удари виникають улітку при жаркій безвітряній погоді. Грип, простудні захворювання, катари верхніх дихальних шляхів, як правило, виникають в осінньо – зимовий період року. Деякі фізичні фактори (атмосферний тиск, вологість, рухи повітря, концентрація кисню, ступінь збуреності магнітного поля Землі, рівень забруднення атмосфери) роблять не тільки прямий вплив на людський організм. Окремо або в комбінації вони можуть  збільшити плин наявних захворювань, підготувати певні умови для розмноження збудників інфекційних захворювань. Так, у холодний період року у зв'язку із крайньою мінливістю погоди загострюються сердцево – судинні захворювання  - гіпертонічна хвороба, стенокардія, інфаркт міокарда. Кишкові інфекції (черевний тиф, дизентерія) вражають людей у жарку пору року. У дітей до року найбільше число запалень легенів реєструється в січні  - квітні. У людей з розладами функцій нервової вегетативної системи або хронічних захворювань пристосування до погодних факторів, що змінюються, затруднені. Деякі хворі на стільки чутливі до змін погоди, що можуть служить своєрідними біологічними барометрами, що безпомилково прогнозують  погоду. Дослідження, проведені Сибірською філією Академії Медичних наук РФ показали, що 60 – 65% страждаючих серцево – судинними захворюваннями чутливі до коливань погодних факторів, особливо навесні й восени, при значних коливаннях атмосферного тиску, температури повітря й змінах геомагнітного поля Землі. При вторгненнях повітряних фронтів, що викликають контрастну зміну погоди, частіше  спостерігаються кризи при гіпертонічній хворобі, погіршується стан хворих атеросклерозом судин головного мозку, ростуть сердцево – судинні катастрофи.          
 В епоху урбанізації й індустріалізації люди більшу частину життя проводять у приміщенні. Ніж довше організм ізольований від зовнішніх кліматичних факторів і перебуває в чи комфортні субкомфортных умовах  мікроклімату приміщення, тим більше знижуються його пристосувальні реакції до погодних параметрів, що постійно змінюються, у тому числі послабляються процеси терморегуляції. У результаті порушується динамічна рівновага між організмом людини й зовнішнім середовищем, виникають ускладнення в людей із сердечно – судинною патологією – кризи, інфаркт міокарда, мозкові інсульти. Тому необхідно організацію сучасного медичного прогнозу погоди, як методу попередження сердечно – судинних катастроф.            Організоване в деяких географічних зонах Росії медико – метеопрогнозирование показує, що лечебно – профілактичні заходи в дні не зі сприятливими типами погоди різко скорочують кількість метеотропных реакцій у сердечно – судинних хворих. Проведені в різних кліматичних зонах Росії дослідження з адаптації організму до несприятливих умов середовища дозволили розробити систему розрахунку й оцінки погодних умов з обліком, сезонних коливань і мінливості основних  гелиометеорологических  факторів. Установлено характер і вірогідність кореляційних зв'язків, що характеризують метеотропные  реакції організму людини.
            Більшість фізичних  факторів зовнішнього середовища, у взаємодії з якими еволюціонував людський організм, мають електромагнітну природу.
            Добре відомо, що біля швидко поточної води повітря освіжає й бадьорить. У ньому багато негативних іонів. По цій же причині нам представляється чистим і освіжаючим повітрям після грози
           Навпаки, повітря в тісних приміщеннях з достатком різного роду електромагнітних приладів насичений позитивними іонами. Навіть порівняно нетривале знаходження в такому приміщенні приводить до загальмованості, сонливості, запамороченням і головним болям. Аналогічна картина спостерігається у вітряну погоду, у курні й вологі дні. Фахівці в області екологічної медицини вважають, що негативні іони позитивно впливають на здоров'я людини, а  позитивні – негативно
            Серед кліматичних факторів велике біологічне значення має короткохвильова частина сонячного спектра – ультрафіолетове випромінювання (УФИ) (довжина хвиль 295-400 нм). Територія РФ на підставі багаторічних досліджень УФ режиму його гігієнічної значимості розділена на ряд зон відповідно до рівня вступник на поверхню землі УФИ. Зони УФ – дефіциту розташовані північніше 57,5 С.Ш. Людині треба одержати за рік не менш 45 «порцій сонця», тобто эритемных доз УФИ. Ніж північніше розташована місцевість, тим більше доводиться витрачати часу на те, щоб набрати цю норму. Ультрафіолетове  опромінення – обов'язкова умова нормальної життєдіяльності людини. Воно знищує мікроорганізми на шкірі, попереджає рахіт, нормалізує обмін мінеральних речовин, підвищує стійкість організму до інфекційних захворювань і інших хвороб. Спеціальні спостереження встановили, що діти, що одержували достатню кількість ультрафіолету, у десять разів менш піддані простудним захворюванням, чим діти, що не одержували достатньої кількості ультрафіолетового опромінення. При недоліку ультрафіолетового  опромінення порушується  фосфорно-кальцієвий обмін, збільшується чутливість організму до інфекційних захворювань і до застуди, виникають функціональні розлади центральної нервової системи, загострюються деякі хронічні захворювання, знижується загальна фізіологічна активність, а отже, і працездатність людини. Особливо чутливі до «світлового голоду» діти, у яких він приводить до розвитку авітамінозу Д (до рахіту).
Висновки:
            Зміни погоди не однаково позначаються на самопочутті різних людей. У здорової людини при зміні погоди відбувається своєчасне підстроювання  фізіологічних процесів в організмі до умов, що змінилися, навколишнього середовища. У результаті підсилюється захисна реакція, і здорові люди практично не відчувають негативного впливу погоди.
            У хворої людини пристосувальні реакції ослаблені, тому організм втрачає здатність швидко підбудовуватися. Вплив погодних умов на самопочуття людини зв'язано також з віком і індивідуальною сприйнятливістю організму.


<Повернутись до списку статей
Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Гідрологічні попередження
Сніголавинна ситуація
Супутникова інформація
Радарна інформація
Транскордонне співробітництво в басейні р. Дністер
Дунайська транснаціональна програма DAREFFORT

Важливі Події:

День працівників гідрометеорологічної служби