Прогноз Погоди |
25.02 Чт | 26.02 Пт | 27.02 Сб | 28.02 Нд | 1.03 Пн | |||||
Ніч | День | Ніч | День | Ніч | День | Ніч | День | Ніч | День | |
Хмарність та опади |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Температура, °C | 0..-2 | 6..8 | 0..2 | 10..12 | 3..5 | 3..5 | -1..1 | 2..4 | -1..1 | 2..4 |
Вітер, м/c | 5-10 | 5-10 | 7-12 | 7-12 | 7-12 | 7-12 | 5-10 | 7-12 | 5-10 | 5-10 |
Напрям вітру |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Відділ метеорологічних прогнозів
Відділ метеорологічних прогнозів - поєднання досвіду та молодості - є основним оперативно-виробничим підрозділом центру аналізу, прогнозування гідрометеорологічних умов та гідрометзабезпечення Українського гідрометцентру.Серед нас, і так було завжди, три покоління синоптиків: з досвідом роботи від 35 до 5 років і зовсім молоді, що навчаються в магістратурі Київського університету імені Тараса Шевченка (alma mater більшості наших синоптиків) або тільки закінчили Одеський екологічний університет.
Нам поталанило обрати цікаву і захоплюючу, але водночас складну і відповідальну професію. Як частина великої сім’ї метеорологів, яку об’єднує Всесвітня метеорологічна організація, ми з метою забезпечення готовності населення, державних структур та галузей економіки до погодних змін, небезпечних та стихійних явищ погоди:
Цей об’єм роботи здійснюється за допомогою національної мережі спостережень (метеорологічних та аерологічних станцій), супутникових та радіолокаційних даних, взаємного обміну інформацією з національними та світовими метеорологічними центрами країн-членів ВМО та шляхом впровадження сучасних технологій.
Згадаймо історію. Погодьтеся, життя людей істотно залежить від погоди. Деякі процеси, що відбуваються в нашій атмосфері настільки екстремальні, що впливають як фізично, так і емоційно. Погода споконвіку викликала з одного боку страх і захоплення, з іншого - природну цікавість людей, саме через яку і народилася одна з найдавніших наук "метеорологія". Їі батько – Аристотель у IV ст. до н. е. в книзі під назвою "Метеорологіка" перший зібрав інформацію про багато явищ в атмосфері і зробив спробу пояснити їх. Але лише винаходи, зроблені в епоху Відродження - термометра в 1597 та барометра у 1644 році - відкрили можливість для кількісного опису атмосферних явищ. У 1780 році було створено Мангеймське метеорологічне товариство - перше, яке організувало спостереження за погодою на 40 станціях по всьому світу, на підставі яких Брандес в 1820 році створив перші синоптичні карти Європи. У 1836 році в Луганську розпочалися перші регулярні метеорологічні спостереження, а 21 червня 1921 року складено першу синоптичну карту України.
Сьогодення. Нині глобальна система моніторингу, що підпорядкована ВМО, складається з близько 10 000 наземних станцій (з них 189 в Україні), 1000 аерологічних станцій на суші (8) і на кораблях, 100 дрейфуючих станцій і 600 буйків. Дані цих спостережень представлені сьогодні на наших синоптичних картах. Термін ΣΥΝΟΠΤΙΚΟΣ означає з грецької "здатний оглянути усе", звідси і назва нашої професії - синоптик. До речі, в метеорології найбільше термінів з грецької та латині, що теж свідчить про стародавню історію науки, якою не можна не пишатись. На підтримку головному синоптичному методу: аналізу і прогнозу атмосферних процесів і умов погоди за допомогою синоптичних карт - постійно приходять нові технології. З 30-х років XX ст. – аерологічні спостереження і почалося складання висотних карт погоди до 20-25 км. 4 жовтня 1957 року вперше у світі на навколоземну орбіту виведено штучний супутник Землі, а вже з 1958 року на ШСЗ встановлюється метеорологічна апаратура. З 1968 року в УкрГМЦ почали отримувати дані ШСЗ, що дозволило більш об'єктивно проводити синоптичний аналіз, своєчасно виявляти виникнення небезпечних і стихійних явищ погоди. З 60-х років радіолокаційні спостереження дали змогу якісніше передбачати підступні конвективні явища: грози, град, шквали, зливи; в цей час розпочалася і перша обробка метеорологічної інформації за допомогою ЕОМ. За останнє десятиріччя засоби виробництва синоптиків надзвичайно оновилися: автоматизоване робоче місце синоптика, дані європейського геостаціонарного супутника та доплерівського радіолокатора в аеропорту Бориспіль. Все це разом з досвідом старшого покоління синоптиків і наснагою молодих дозволяє складати якісні прогнози погоди з високим рівнем справджуваності - 90-95% на 1-5 добу.
Жителі країни мають унікальну можливість почути нас в ефірі Національної радіокомпанії та побачити на багатьох каналах телебачення України і отримати якісні прогнози погоди від тих, хто безпосередньо ці прогнози складає. Нашу достовірну інформацію вміщують на своїх шпальтах чимало друкованих видань, серед яких: «Урядовий кур’єр», «Факти і коментарі», «Україна молода», «Газета по-українські», «Комсомольская правда в Украине», «Аргументы и факты в Украине», «Сільські вісті», «Шулявка» та інформаційні агенства «Інтерфакс» і «Українські новини».