Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

РОЗДІЛЬНА
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвітязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЩорсЯворівЯготинЯмпільЯремча
29 лютого
6:41
11:04
17:45
Поточна погода
8 °
Вітер
3 м/c
Волог.
46 %
Тиск
749 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
1.03 Нд 2.03 Пн 3.03 Вт 4.03 Ср 5.03 Чт
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C -1..1 10..12 3..5 10..12 3..5 14..16 6..8 14..16 6..8 12..14
Вітер, м/c 7-12 7-12 7-12 7-12 7-12 7-12 5-10 5-10 5-10 5-10
Напрям вітру

Гідрометеорологічні  умови,  що склалися в басейнах річок України

станом на 20 лютого та їх  розвиток у весняний період 2020 р.

 

У цьому випуску подано аналіз гідрометеорологічної ситуації в басейнах річок України упродовж осінньо-зимового періоду 2019-2020 рр. та оцінка її розвитку весною 2020 р. Консультації найвищих рівнів водопілля складені тільки для річок Карпатського регіону та української ділянки Дунаю, у басейнах яких на дату випуску прогнозу зберігається сніговий покрив.

Упродовж осінньо-зимового періоду 2019-2020 рр. в басейнах річок України склалася вкрай несприятлива гідрометеорологічна ситуація для формування весняного водопілля.

Зимовий період 2019-2020 рр. був аномально теплим, з частим чергуванням коротких періодів зниження та підвищення температури повітря. Стійкого переходу температури повітря через нуль градусів в бік від’ємних температур не відбулося – метеорологічна зима не наступила. Середня за зиму температура повітря була вищою за кліматичну норму на 3,5-4,9 ºС. Особливо теплим був січень 2020 р., коли середня температура повітря  перевищувала  місячну норму  на 5-7ºС. Опадів випадало загалом менше норми (60-100% норми).

Характеристика снігового покриву і стану підстильної поверхні

Аномально тепла погода визначила відсутність основного чинника весняного стоку – снігових запасів. Сталого снігового покриву до кінця другої декади лютого не було (окрім високогір’я Карпат та басейну Дунаю за межами країни). За результатами снігомірної зйомки 20 лютого сніговий покрив спостерігається тільки в Карпатах висотою 1-23 см (у високогір’ї 33-75 см) та у високогірних районах басейну Дунаю за межами України. Також на окремих площах у Харківській, Луганській, Полтавській, Донецькій обл. відмічається нерівномірний сніговий покрив (окремі плями) висотою 1-21 см.

Підстильна поверхня річкових водозборів характеризується високою водопоглинальною здатністю, розраховані коефіцієнти весняного стоку дорівнюють 0,1-0,2. Промерзання ґрунту протягом зимового періоду мінімальне і на кінець другої декади лютого становить переважно 1-4 см, лише на верхніх ділянках (за межами країни) басейнів Сейму, лівих приток Середнього Дніпра,  Сіверського Дінця 9-20 см.

З осені метровий шар ґрунту був недостатньо зволоженим (50-70% середніх багаторічних значень). Надалі, внаслідок теплої погоди та випадіння опадів, ґрунтові вологозапаси збільшилися. За інструментальними визначеннями станом на 8 лютого запаси вологи у метровому шарі ґрунту дорівнюють переважно 100-200 мм (дещо менше за середні багаторічні величини). 

Характеристика льодових явищ.  

В третій  декаді листопада – першій декаді грудня на рівнинних річках (крім української ділянки Дунаю), мілководдях Київського водосховища та гірських ділянках річок Карпатського регіону відмічалась поява перших нестійких льодових явищ в вигляді заберегів, шуги, тонкого льоду. Протягом другої половини грудня 2019 - січня 2020 рр. льодові явища на річках і водосховищах руйнувалися або на короткий час відновлювалися. Масово на всіх річках та водосховищах (окрім Каховського та української ділянки Дунаю) льодові явища з’явилися лише у першій декаді лютого (до встановлення тонкого льодоставу), на ряді ділянок швидко утворилися малопотужні зажори, без негативних наслідків.

Станом на 20 лютого льодові явища у вигляді залишкових заберегів, тонкого льоду відмічаються переважно на річках Лівобережжя країни (крім річок басейну Десни), у верхів’ї Прута та його гірських притоках. Температура води на річках Правобережжя та Приазов’я становить переважно 1,6-4,8оС, на українській ділянці Дунаю - 5,3-5,7оС; на річках Лівобережжя та Дніпровських водосховищах – 0,4-3,8оС, і наближається (перевищує)  найбільші значень температури води на цю дату за період спостереження.

Характеристика водного режиму річок.

Стійкий недобір опадів у осінньо-зимовий період (у межах 60-90 % норми) визначив низьку водність більшості річок країни. Середні за 20 днів лютого витрати води більшості рівнинних річок країни переважно становили 30-90 % місячної норми, на річках басейну Західного Бугу (внаслідок проходження тало-дощового паводка) 70-200 %. Більшою за норму відмічається водність Верхнього Дніпра і Десни за межами країни.  

Водність річок Карпатського регіону, внаслідок формування  тало-дощового паводку, протягом двох декад лютого збільшилася і становила: на Дністрі і його гірських притоках, річках басейну Тиси 80-260 %, Прута – 85-130 % місячної норми; на рівнинних притоках Дністра – 20-70 % місячної норми.

Зберігається маловоддя (гідрологічна посуха) на притоках Середнього Дніпра Тетереві, Росі, Орелі та по бічному припливу води до Кременчуцького  водосховища. На багатьох рівнинних річках Правобережжя рівні води залишаються близькими до найнижчих значень за багаторіччя. 

Поточні рівні води в річках більш ніж на 1-2 м (на окремих ділянках приток Прип’яті до 1,0 м) нижчі за відмітки заплави, лише на окремих ділянках приток Середнього Дніпра (річки Ворскла, Солона, Мокра Сура) та р. Мокра Волноваха (Приазов’я) рівні води перевищують відмітки заплави.

Враховуючи гідрометеорологічні умови, що склалися на 20 лютого 2020 р., та прогноз погоди на березень, можна очікувати, що:

  1. В умовах відсутності зараз основного чинника весняного стоку – снігових запасів - показники і характер гідрологічного режиму річок України весною 2020 р. значною мірою визначатиметься ходом температури повітря та випадінням опадів, як твердої, так і рідкої фази.
  2. Весняне водопілля на більшості малих і середніх річок країни може бути не вираженим.
  3. Якщо у березні не відбудеться повторного снігонакопичення, або ж зберігатиметься дефіцит опадів весною, то весняна водність більшості річок України буде меншою і значно меншою за середні багаторічні водопільні значення.
  4. У зв’язку з наявністю снігового покриву тільки у високогірних районах Верхнього Дунаю та при нормальному розвитку гідрометеорологічних процесів максимальні рівні водопілля на українській ділянці Дунаю очікуються близькими до середніх багаторічних значень, проходження їх спостерігатиметься у першій половині травня. Досягнення небезпечних позначок можливе лише на посту Вилкове у період вітрових нагонів.
  5. На річках Карпат, які є зоною потенційної паводкової небезпеки, в разі інтенсивного наростання тепла та випадінні значних/сильних дощів в період сніготанення, можуть швидко формуватися небезпечні тало-дощові і дощові паводки різної висоти, що зумовлюватиме тривале утримання підвищених рівнів (витрат) води та затоплення заплав. Це може негативно впливати на водозахисні дамби, прируслові території і об’єкти на них.
  6. У весняний період не очікується значного й масового затоплення заплавних територій. На рівнинних річках водопілля проходитиме у межах їх русел та без досягнення  небезпечних відміток.
  7. На карпатських річках вихід води на заплаву можна очікувати лише місцями. Максимальні рівні передбачаються нижчими за середні багаторічні значення, лише в нижніх течіях річок Боржава та Латориця (в разі випадіння під час сніготанення сильних опадів) - близькими до них. Вихід води на заплаву очікується в створах гідрологічних постів Тячів (р.Тиса), В.Ремети (Боржава), Мукачево і Чоп (Латориця), Ужгород (Уж). Розвиток водопілля на Закарпатті може супроводжуватися негативними наслідками у нижніх течіях річок Латориця (можливе тривале утримання води на заплаві міждамбового простору) і Боржава (можливі часткові затоплення сільгоспугідь та місцевих автордоріг у Виноградівському і Іршавському районах).
  8. Очікувана низька весняна водність р. Дніпро та його приток може значно ускладнити процес наповнення Дніпровського каскаду до проєктних позначок, можливі обмеження скидів води через греблі ГЕС на рівні санітарних, потенційно каскад може й не заповнитися повністю. Це надалі може мати негативний вплив на забезпечення водою населення і водоємких секторів економіки.
  9. Будуть обмежені можливості наповнення природним стоком середніх і малих водосховищ, ставків різних форм власності.
  10. Можливе ускладнення загальної водогосподарської та екологічної ситуації, особливо на водних об’єктах зі значним антропогенним навантаженням (Південний Буг, Рось, Сула, Інгулець, річки Донбасу та Приазов’я) - погіршення якості води, обмеження обсягів розбавлення забруднених скидних вод, неможливість природної промивки русел річок тощо.
  11. При відсутності опадів у період формування весняного стоку Дністра можуть скластися несприятливі умови для здійснення екологічного паводку з Дністровського водосховища, що зумовить його виконання за рахунок спрацювання водосховища.
  12. В разі жаркої та сухої погоди у літній період, що є характерною ознакою минулих років, маловоддя весняного періоду може перейти в маловоддя (гідрологічну посуху) літа-осені, аж до пересихання малих водотоків.

Аналіз даних минулих років вказує на ймовірність формування у весняний період суто дощових паводків, які можуть супроводжуватися не тільки виходом води на заплавні території, але й мати «швидкі» негативні наслідки, в тому числі місцевого локального характеру, що не можна виключити й для цього року.

В разі різкої зміни гідрометеорологічної ситуації гідрологічний режим річок країни оцінюватиметься у вигляді попереджень і короткострокових прогнозів (завчасністю 1-3 доби), текстових аналітичних оперативних інформацій, гідрологічних бюлетенів, які розповсюджуватимуться згідно з діючими порядками і схемами.   

 

Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Гідрологічні попередження
Сніголавинна ситуація
Супутникова інформація
Радарна інформація
Транскордонне співробітництво в басейні р. Дністер
Дунайська транснаціональна програма DAREFFORT

Важливі Події:

День працівників гідрометеорологічної служби