Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

БІЛОВОДСЬК
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвітязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСновськСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЯворівЯготинЯмпільЯремча
2 липня
4:21
16:09
20:30
Поточна погода
°
Вітер
м/c
Волог.
%
Тиск
0 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
2.07 Сб 3.07 Нд 4.07 Пн 5.07 Вт 6.07 Ср
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C 11..13 23..25 14..16 27..29 14..16 30..32 18..20 30..32 18..20 30..32
Вітер, м/c 5-10 5-10 1-3 3-8 1-3 3-8 3-8 3-8 3-8 3-8
Напрям вітру
27 квітня 2022
Аварія на Чорнобильській АЕС- трагедія без строку давності. 36 років потому.

 

“…У ніч квітневу прямо в спину

Ударив вибух той страшний!

Спіткало горе Україну і край

Поліський чарівний…

(В.Д.)

Це правда, абсолютно так і було – вони

відключили всі системи захисту,

відключили реактор, але там почала

підніматися потужність і стався вибух…”

(Юрій Щербак)

 

 Це сталося на українському Поліссі в верхів’ях трьох річок у квітневу ніч 1986 року, а саме о 1 годині 23 хвилини і 47 секунд 26 квітня.

         Саме в цей час, в ході експерименту по зупинці четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС, для виведення його на середній ремонт, сталися два послідовних і дуже потужних вибухи, які вщент зруйнували увесь реактор цього енергоблоку та призвели до пожежі даху і повної руйнації машинної зали реактора. Залишки активної зони 4-го реактору, внаслідок цієї пожежі, повністю розплавились. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і часток палива розтікалася під реакторними приміщеннями АЕС. В результаті цих вибухів в атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу високої концентрації.  Радіаційна ситуація навколо зруйнованого реактору і всієї ЧАЕС постійно ускладнювалася ще й через те, що в зруйнованому реакторі тривали не контрольовані ядерні і хімічні реакції з виділенням тепла та виверженням з розлому реактора протягом багатьох днів продуктів радіоактивних елементів і зараження ними, за рахунок вітрового переносу, великих територій не лише України, Білорусі та Росії, а і багатьох європейських і скандинавських країн, включаючи навіть східну частину США. При цьому радіоактивні ізотопи по всьому шляху їх переносу осідали на землю та потрапляли до водних об’єктів і супроводжувались вже радіоактивними дощами, які спостерігалися у цей час на більшості територій Європи та Скандинавії.

        

Довідково:

         Зупинити активне виверження радіоактивних речовин із зруйнованого реактору четвертого енергоблоку ЧАЕС вдалося лише в кінці травня 1986 року шляхом активної мобілізації трудових ресурсів усього СРСР і ціною масового опромінення тисяч ліквідаторів та людських жертв, які носили масовий характер. 

         За числом постраждалих від цієї аварії, Україна досі займає перше місце серед колишніх радянських республік.

         За міжнародними оцінками аварія на ЧАЕС стала однією з великомасштабних промислових катастроф техногенного походження світового значення і за міжнародною шкалою ядерних подій (INES), прийнятою у 1988 році, оцінюється за найвищим сьомим рівнем небезпеки і тому залишається досі самою найбільшою за всю історію розвитку ядерної енергетики.

         За масштабами руйнувань, кількістю постраждалих, людських жертв та нанесених економічних збитків аварію на ЧАЕС можна співставити хіба - що

з відповідною катастрофою на Японській АЕС “Фокусима -1”, яка сталася через 25 років після Чорнобиля – 11 березня 2011 року від дії потужного цунамі, яке утворилося в Тихому океані внаслідок землетрусу, і на відміну від Чорнобильської аварії її причиною став суто природний характер. Це була аварія природного походження, без втручання людини… Аналізуючи трагічні для людства і в першу чергу для України наслідки аварії на Чорнобильській АЕС було зроблено висновки, що ця аварія стала подією великого суспільно-політичного значення для тодішнього СРСР і всього світу в цілому. І саме це накладало деякий відбиток на хід розслідування її причин. Підхід до інтерпретації фактів і обставин цієї аварії постійно змінювався з часом і повністю єдиної думки щодо основних причин її виникнення досі не визначено.

         Великомасштабне забруднення навколишнього природного середовища радіоактивними викидами з аварійного блоку ЧАЕС у своїй більшості залежало від погодних умов та метеорологічної і синоптичної ситуації, яка складалася на той час навколо активної зони зруйнованого енергоблоку 4-го реактору ЧАЕС та провідної ролі Гідрометслужби України, яка з перших днів аварії на ЧАЕС в цілодобовому режимі вела спостереження за гідрометеорологічними чинниками, які визначали напрямки і шляхи переносу іонізуючого випромінювання та їх дозові показники.

         Довідково:

         Внаслідок викиду у навколишнє природне середовище понад п’ятдесяти мільйонів кюрі радіоактивності, майже третина території України, загальною площею у 200 тисяч квадратних кілометрів була забруднена радіоактивними елементами. З обороту було вилучено 52 тисячі квадратних кілометрів земель сільськогосподарського призначення.

         Найбільшого ураження в цей період зазнали і відчули на собі – працівники ЧАЕС і перші ліквідатори наслідків аварії. Протягом кількох місяців з моменту вибуху 4-го енергоблоку ЧАЕС загинуло 30 співробітників станції від гострої променевої хвороби. Двоє з них загинули зразу  - 26 квітня 1986 року: під руїнами реактора – Валерій Ходемчук і прямого потужного випромінення Володимир Шашенок.

 

         За оцінками  незалежних експертів в перші роки після аварії померли понад 500 тисяч людей з діагнозом гострої променевої хвороби та інших супутніх хвороб, викликаних радіаційним опромінюванням.

         Як бачимо, картина, яка складалась на території України та інших країн постраждалих від радіоактивного впливу викидів Чорнобильської АЕС, стала дуже загрозливою для довкілля і населення.

         Тому з метою локалізації радіаційного забруднення територій, державою було прийнято офіційне рішення щодо створення навколо ЧАЕС 30 – кілометрової зони відчуження з обмеженим статусом і режимом її експлуатації визначеним тільки для ліквідаторів наслідків цієї аварії.

         За офіційними даними їх, на той час, нараховувалось понад 600 тисяч фахівців різного напрямку діяльності, у тому числі 254 фахівці Української гідрометеорологічної служби та наукових співробітників Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту (нині – Український гідрометінститут НАН і ДСНС України).

         Провідна роль гідрометеорологів в зоні діяльності Чорнобильської АЕС позначилась майже зразу після вибуху реактора Четвертого енергоблоку. В цей час чергова зміна працівників метеостанції Чорнобиль, яка 26 квітня працювала у штатному режимі і здійснювала планові гідрометеорологічні і радіологічні спостереження у зоні відповідальності станції, першою визначила високий рівень фонових показників радіаційного забруднення повітря і підстеляючої поверхні, ще не знаючи, що на ЧАЕС сталася аварія. Коли черговий технік-метеоролог проводила вимірювання гамма-фону, то не повірила своїм очам. Ще й ще раз повторювала заміри. Підключила резервний дозіметр ДП-5, однак і на його шкалі стрілка вперто відхилялась далеко вправо, майже в кінець шкали, показуючи неймовірно високий рівень радіаційного фону. Помилки не було. В цій складній і поки що до кінця незрозумілий ситуації, працівники станції, на чолі з їх керівником Кордик Зінаїдою Федорівною, спрацювали злагоджено і чітко, без паніки, виконуючи всі вимоги інструкції. Після впевненості у тому, що  прилади дозиметричного контролю справні і працюють без помилки, у Київ пішли штормові телеграми. Першим кого було повідомлено про таку надзвичайну радіаційну ситуацію, яка склалася в зоні відповідальності метеостанції Чорнобиль, був старший зміни синоптиків Українського бюро погоди – Микола Іванович Кульбіда, нинішній директор УкрГМЦ, який після одержання такої тривожної інформації, в установленому порядку одразу поінформував і ознайомив з нею керівництво Українського республіканського управління з гідрометеорології та контролю природного середовища Миколу Павловича Скрипника та його заступників.

         Довідково:

         Оскільки М Чорнобиль з 1977 року увійшла до складу мережі станцій гідрометспостережень і лабораторного контролю за радіоактивним забрудненням навколишнього природного середовища та була акредитована на виконання робіт, пов’язаних з проведенням спостережень за рівнем гамма- фону по впровадженому тоді в роботу гідрометслужби України дозиметричному приладу ДП-5 та, враховуючи фахову підготовку персоналу метеостанції Чорнобиль, сумнів щодо достовірності виміряних показників радіаційного фону в зоні відповідальності станції не виникало. Однак, для більш детальної і достовірної оцінки того, що відбувається навколо М Чорнобиль і з’ясування причин такого високого рівня радіаційного фону керівництвом Гідромеслужби України було прийнято рішення щодо проведення оперативного авіа обстеження території навколо  М Чорнобиль і Чорнобильської АЕС з виміром радіаційного фону навколо них.

         З ранку 26 квітня 1986 року керівник групи Українського ЦРКЗПС Пряміцина Т.К. на чолі з заступником начальника Українського УГКС Потурідісом Г.Г. перші в системі гідрометслужби України здійснили авіарозвідку і провели гамма-зйомку за маршрутом Київ-Чорнобиль-Прип’ять на висоті 50 м. Зйомка проводилась безпосередньо з борту гелікоптера  Київського авіазагону (а/п “Жуляни”).

         На підльоті до м. Прип’ять з висотної панорами вже чітко було видно усю картину зруйнованого 4-го енергоблоку ЧАЕС. Тобто причина такого високого гамма-фону була визначена. Це аварія на ЧАЕС. Саме це підтвердила гамма-зйомка по зазначеному маршруту авіарозвідки.

З наближенням до зони аварії потужність експозиційної дози неухильно зростала і до 12 год. 00 хв. 26 квітня 1986 року (момент авіарозвідки) становила за межами 5-кілометрової зони і в м.Чорнобиль від 1600 до 3000 мкР/год. За спогадами начальника відділу Українського УГКС Вольшева В.Ю., “ - події в зоні аварії на ЧАЕС розвертались в наступній хронології: 27 квітня здійснено аерогамма-зйомку над АЕС і відібрано зразки аерозолів в районі реактора. В той самий день дано вказівки постам спостережень Київської і Житомирської областей про щогодинне спостереження за радіоактивним фоном і термінове надання інформації для узагальнення у Києві. З 30 квітня 1986 року було задіяно всі пункти спостережень, додатково організовано ще чотири пункти. Контроль забруднення аерозолів здійснювався на 8 фільтроповітряних установках, випадінь - 35 планшетах. Навколо ЧАЕС було встановлено 5 автоматичних метеостанцій, які надавали інформацію кожні 3 години. Було також здійснено:

         гелікоптерну гамма-зйомку території – 112 зйомок;

         визначення бета-активності поверхневих вод Дніпровського каскаду;

         оцінку рівня забруднення грунту в межах населених пунктів.

         Перша карта радіаційного стану в 30-кілометровій зоні ЧАЕС і прилеглій території станом на 29 квітня була надана до Ради Міністрів СРСР. Детальніша карта надана урядовій комісії вже 2 травня.

         Усі дані негайно передавались уряду, Президії Верховної Ради  і в ЦК Компартії України.

         У подальшому було організовано систематичні спостереження навколишнього природного середовища, в Держкомгідрометі створено банк даних радіоактивного забруднення.

         На цей час державна система спостережень Держкомгідромету України здійснює:

         щоденний вимір потужності експозиційної дози, відбір проб аерозолів, відбір проб атмосферних опадів;

         щомісячний відбір проб атмосферних опадів для аналізу на вміст тритію;

         радіаційні спостереження в районах розміщення атомних електростанцій та за наявністю радіонуклідів у водах Дніпровського каскаду.

         Зазначені роботи виконувалася мережею, яка складалася із 182 постів спостережень за атмосферними опадами, 11 постів спостережень за аерозолями, 3 радіометричних лабораторій, 2 радіохімічних лабораторій, 29 суден для відбору проб води, 3 експедиційних партій.

         Держкомгідромет виконує експертну оцінку даних радіаційних спостережень, що надходять від інших міністерств і організацій.

         За даними обстежень РУСПС (Республіканський центр спостережень за забрудненням природного середовища) склав карту радіаційного забруднення територій України 137Cs i 90Sr, в основу яких покладено аналіз більш як 350 тис. зразків на вміст 137Cs, 70 тис. зразків на вміст 90Sr, одержаних при обстеженні більш як 12,5 тис. населених пунктів, 3,7 млн. га лісів, 6,7 млн. га сільгоспугідь.

         Крім побудови карти радіаційного забруднення території України, ці дані лягли в основу визначення статусу території навколо ЧАЕС і громадян, що постраждали внаслідок цієї страшної аварії”.

         Важливо відзначити той факт, що крім роботи в зоні відчуження навколо ЧАЕС, фахівці національної гідрометслужби України виконували на той час також дуже відповідальну і небезпечну роботу з камеральної обробки радіоактивних проб! В першу чергу це стосувалося працівників радіометричної лабораторії Українського ЦРКЗПС, на базі якої з 1 липня 1986 року було створено відділ радіаційно-екологічного контролю.

Визначаючи одну з провідних ролей Національної гідрометслужби України та її фахівців в роботі по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС хочеться ще і, ще раз сказати про той спільний неоціненний внесок, який вони разом з науковцями Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту, з провідними вченими в області радіології, ядерних досліджень прикладної геофізики та інших причетних до цієї роботи державних установ та відомств України внесли у справу з ліквідації наслідків цієї аварії завдяки чому стало можливим здійснити справжню оцінку і масштаб Чорнобильської аварії та визначити наслідки її негативного впливу на навколишнє природне середовище не тільки в межах України, Білорусі, РФ, а й на інші країни Північної півкулі.

         Оцінюючи досвід подолання наслідків аварії на ЧАЕС, надбаний за 35 років, хочеться зазначити, що фахівцями Національної гідрометеорологічної служби та науковими співробітниками Українського гідрометеорологічного інституту НАН та ДСНС України напрацьовано потужну інформаційно-аналітичну базу даних і безцінний досвід проведення, як оперативних, так і довгострокових моніторингових досліджень в 30-кілометровій зоні відчуження навколо ЧАЕС.

         Значно удосконалено роботу лабораторних служб, їх переоснащення сучасними аналітичними вимірювальними приладами, підвищено кваліфікацію працівників, залучених до виконання робіт в зоні відчуження.

         Наукові співробітники УкрГМІ постійно діляться своїм досвідом і знаннями, одержаними під час ліквідації аварії на ЧАЕС, з фахівцями Європейських країн, МАГАТЕ та співробітниками Японської АЕС “Фокусима-1”, працюючи з ними на самій станції та в її науково-дослідному інституті. І це є наше спільне надбання, досвід та інтелектуальна власність, набуті з перших днів роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

         Враховуючи уроки Чорнобиля, сьогодні в кожній області України гідрометеорологічними організаціями ДСНС, в комплексі з виконанням гідрометеорологічних спостережень, здійснюється щільний радіаційний моніторинг довкілля результати якого надходять до Центру прогнозування наслідків радіаційних аварій (ЦПНР) Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України.

         Довідково:

         ЦПНРА був створений у складі УкрГМЦ, як його структурний підрозділ у 2015 році, а програмно-технічний комплекс системи підтримки прийняття рішень “IRODOS” введено у виробничу експлуатацію Центру з 1 січня 2017 року. Основними завданнями Центру стало:

         - надання інформаційної підтримки органам державного управління у сфері запобігання та ліквідації негативних наслідків, що можуть виникнути у разі НС природного або техногенного походження, пов’язаних з поширенням радіоактивних речовин повітряними або водними шляхами;

         - здійснення постійного обміну інформацією про фактичний та очікуваний радіаційний стан на території України з гідрометеорологічними організаціями, НАК “Енергоатом”, ДСНС та ДІЯРУ України. Обмін даними радіаційного моніторингу довкілля з міжнародними організаціями;

         - виконання обов’язків оперативного підрозділу Національної гідрометеорологічної служби в рамках виконання угод з Всесвітньою гідрометеорологічною організацією (WMO) та Міжнародним агентством з атомної енергії (ІАЕА) з питань моделювання процесів переносу забруднюючих речовин при ядерних та інших екологічних аваріях.

         З метою виконання зазначених завдань, сьогодні в Центрі постійно здійснюється збір, обробка та аналіз гідрометеорологічної інформації та даних про рівень забруднення і радіаційний стан навколишнього природного середовища. Для більш глибокого аналізу, окрім даних реальних вимірювань, в Центрі широко застосовуються сучасні інструменти для будь-якого забруднення у природному середовищі.

         З огляду на викладене і з метою визначення ролі Національної гідрометеорологічної служби України з питань раннього оповіщення про вірогідність виникнення надзвичайних ситуацій природного чи/або техногенного походження можна сміливо стверджувати, що вона сьогодні займає одне з провідних місць в Україні. Про це саме свідчить початок ліквідації  аварії на ЧАЕС, де гідрометеорологічній службі України було відведено перше місце. Перша роль. Адже першими на сполох ударили саме працівники М Чорнобиль, яка сьогодні являє собою гідрометеорологічний форпост в 30-кілометровій зоні відчуження і здійснює цілий комплекс оперативних робіт з гідрометеорологічного і радіаційного моніторингу, включаючи гідрометеорологічні спостереження на р. Прип’ять.

 

Тому ми сьогоднішні, відзначаючи 36-ту річницю від дня Чорнобильської трагедії, повинні пам’ятати ці уроки, намагатись робити відповідні висновки щодо запобігання виникнення таких аварій, як дуже красномовно і влучно про це зазначила Ліна Костенко –

“Загинули ліси і землю занедбали.

Наставили АЕС в верхів’ях трьох річок.

Так хто ж ви є, злочинці, канібали?

Ударив перший дзвін. І досить балачок.”  

Отже, резюмуючи все те, що сталося на Чорнобильській АЕС 36 років тому, слід також звернути увагу і вдуматись у глибоку філософську думку висловлену видатним патріотом нашої держави, дипломатом, лікарем, письменником і громадським діячем Юрієм Миколайовичем Щербаком, що “…Чорнобиль стався тому, що у нас не було своєї держави…”.

А зараз, 36 років поспіль, вона у нас є. Є своя незалежна держава, в якій господарем є наш український народ, наші вчені, інженери, будівельники і нарешті ми з вами – працівники Національної гідрометеорологічної служби України.

Зараз, з початком військової агресії Росії проти України, наші працівники стоять не тільки на сторожі довкілля і визначають та оцінюють будь-які зміни в атмосфері, на поверхні землі та водних об’єктах в межах України, а й зі зброєю в руках захищають нашу рідну Батьківщину.

Про самовідданість справі у військовий час, в значній мірі, свідчить вчинок начальника М Чорнобиль Дибленко Людмили Леонідівни, яка заступила на чергування 14 лютого 2022 року, і зустріла окупацію рашистами зони відчуження ЧАЕС (30 км) з 24 лютого та, не зважаючи на особисту небезпеку,  по 13 квітня 2022 беззмінно знаходилась на станції, та, в міру можливостей при наявності мобільного зв’язку або інтернету, передавала відомості про радіаційну обстановку в зоні відповідальності станції та іншу важливу гідрометеорологічну інформацію. При цьому, зуміла зберегти всю матеріально-технічну базу станції, навіть тоді, коли окупанти хотіли її знищити або розграбувати. Вона знайшла вагомі аргументи, щоб довести окупантам недоцільність їх варварських намірів.

Про нанесені російськими окупантами матеріальні та моральні збитки в зоні відчудження ЧАЕС окремо і більш детально донесе до нас історія їх невиправних злочинів і втрат для України на території саме Чорнобильської атомної електростанції, адже перебування там російських безграмотних і неосвічених варварів тримало весь світ в напрузі та в страху повторення другого Чорнобиля-86, але в значно більших масштабах радіаційного забруднення довкілля та країн світу. 

Як свідчить час, все те, що робилось тоді і робиться зараз в зоні відчуження з ліквідації наслідків цієї трагічної аварії, враховуючи практичний досвід набутий за ці роки, то ці події можна назвати уроками Чорнобиля, про які забувати не можна і про які ми просто зобов’язані розповідати і попереджати нове молоде покоління гідрометеорологів Національної гідрометеорологічної служби України.

 

 

26 квітня 2022 рік

м.Київ

<Повернутись до списку новин
Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Пожежна небезпека
Гідрологічні попередження
Супутникова інформація
Радарна інформація
Транскордонне співробітництво в басейні р. Дністер
Карта пожежна небезпека

ПАМ’ЯТКА керівникам та працівникам гідрометеорологічних організацій щодо дій в умовах воєнного стану

Модернізація Української гідрометеорологічної служби у співпраці з Фінським метеорологічним інститутом

Навіщо світу потрібні метеорологи?