Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

СИНЕЛЬНИКОВО
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвітязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСновськСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЯворівЯготинЯмпільЯремча
17 квітня
5:45
13:46
19:31
Поточна погода
8.6 °
Вітер
0 м/c
Волог.
75 %
Тиск
752 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
18.04 Нд 19.04 Пн 20.04 Вт 21.04 Ср 22.04 Чт
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C 4..6 12..14 3..5 12..14 3..5 12..14 4..6 12..14 4..6 15..17
Вітер, м/c 3-8 3-8 1-3 3-8 3-8 7-12 7-12 7-12 3-8 5-10
Напрям вітру

Гідрометеорологічні  умови,  що склались  в басейнах річок України станом на 20 лютого та очікувані характеристики весняного водопілля 2021 р.

 Гідрологічний режим водних об’єктів України поточної зими визначається попереднім тривалим періодом теплої погоди та характеризувався нестабільністю метеорологічних умов, що притаманне для зимових періодів останніх років. Відмічались почергова зміна періодів зниження та підвищення температури. Стійкий перехід температури повітря через 0 градусів в бік від’ємних значень на більшій частині території України розпочався у першій декаді грудня (на 2-10 днів пізніше середніх багаторічних строків), за  виключенням крайнього сходу країни, де перехід спостерігався у середині листопада (внаслідок надходження на дану територію арктичних повітряних мас), що на 15-18 днів раніше багаторічних строків.

Достатня кількість опадів у грудні-січні (які були близькими та вищими за середні показники), що випадали здебільшого у вигляді дощу під час відлиг обумовили загальне незначне підвищення водності більшості річок та суттєве збільшення запасу продуктивної вологи у ґрунті. У холодний період, який тривав із кінця січня до кінця другої декади лютого, відмічалось активне снігонакопичення, проте воно характеризувалось нерівномірністю розподілу по території країни.

Такі погодні умови визначили нестабільне і нерівномірне снігонакопичення, неглибоке промерзання ґрунту на більшій території країни, збільшення запасів вологи у ньому, порівняно з осіннім періодом.

Снігонакопичення за першу половину зими (грудень-січень) було малоактивне, з чередуванням періодів встановлення снігового покриву та відлиг. Більш стійкий сніговий покрив на північній та центральній території України встановився наприкінці січня - початку лютого, а у басейнах Верхнього Дніпра, Десни і Прип’яті (за межами країни) наприкінці грудня – початку січня.

Станом на 20 лютого висота снігового покриву на території північної та центральної частини України та у басейнах Верхнього Дніпра, Десни Прип’яті (за межами країни) становила 10-50 см, у південній та східній частинах України - 1-12 см; на півдні Одеської, у басейнах річок Донбасу, лівобережжі Сіверського Дінця на Луганщині та в низинних районах Закарпатської області сніг відсутній; у високогір’ї Карпат сніговий покрив становив 40-190 см, у середньогiр’ї – 20-40 см.

Середні по басейнах річок запаси води у сніговому покриві станом на 20 лютого дорівнювали  (у мм і відсотках норми на цю дату):

  • Дніпро до Києва 64 (164);
  • праві притоки Прип’яті 57-72 (211-313), у басейні Прип’яті загалом 50 (185);
  • Десна до Чернігова 78 (160);
  • праві притоки Середнього Дніпра у Київській, Житомирській обл. 51-64 (165-200);
  • ліві притоки Середнього Дніпра у Сумській, Полтавській, Харківській обл.: Сула, Ворскла, Псел 32-63 (128-210);
  • Сіверський Донець до Лисичанська 5 (24), Оскіл 16 (38);
  • Південний Буг до Вознесенська 47 (174); Синюха 62 (230); Інгул 19 (95); Інгулець 7 (32);
  • Західний Буг 80 (364);
  • Дністер до Заліщиків та його притоки, Прут до Чернівців 38-66 (127-229);
  • басейни річок бокового припливу до Дністровського водосховища 18 (67);
  • басейн Тиси (Закарпатська обл.): на низині та у передгір’ї 2-20 (5-30); в горах 40-60 (50-70); на високогір’ї - 200-320 (80-100).

У басейнах річок Середнього Дніпра (Оріль, Вовча, Самара) – снігозапаси мінімальні.

Підстильна поверхня. Погодні умови другої декади лютого сприяли збільшенню глибини промерзання ґрунту практично по всій території країни: станом на 20 лютого 2021 року глибина промерзання ґрунту у басейнах рівнинних річок України становила 10-46 см, у верхів’ї Сіверського Дінця (в межах Харківської області) – 45-60 см. У басейнах річок Карпатського регіону глибина промерзання 1-13 см, у низинній частині Закарпаття - ґрунт талий.

Зволоження метрового шару ґрунту по всій території України за даними інструментальних вимірів 8 лютого значно збільшилось, внаслідок танення снігу і дощів у періоди відлиг, до величин, більших та близьких за середні показники (особливо суттєво у південних, центральних та східних областях).

Льодоутворення. В середині листопада на річках Лівобережжя відмічалися короткочасні нестійкі первинні льодові утворення (забереги, шуга, на малих річках тонка плівка льоду). Внаслідок активного похолодання, наприкінці першої декади грудня на водних об’єктах країни (крім української ділянки Дунаю) розпочались процеси льодоутворення у вигляді заберегів, шугоходу та неповного льодоставу. На Верхньому Дніпрі та річках басейну Десни процеси льодоутворення спричинили зажорні явища з різкими коливаннями рівнів води. Впродовж грудня та січня, внаслідок коливання температур повітря, льодові явища на окремих ділянках річок країни послаблювалися, руйнувалися і знову відновлювались.

Протягом лютого льодові явища посилювались практично на всій території України, за винятком річок Закарпатської області та української ділянки Дунаю. Станом на 20 лютого товщина криги на річках та водосховищах дорівнювала від 4-10 см на півдні країни до 15-32 см в центрі та півночі країни, що менше та значно менше середніх величин на цю дату; на Печенізькому та Оскільському водосховищах – 24-40 см, висота снігу на льоду – 5-25 см.

Зимова межень більшості річок держави характеризувалась дещо більшою водністю порівняно з осінніми показниками, за рахунок опадів та відлиг. Проте на більшості річок країни водність залишається нижчою за  норму лютого. Середні за 20 днів лютого витрати води (у відсотках від місячної норми): 

  • менші за норму – на притоках Середнього Дніпра (Рось, Сула, Оріль, Самара) та малих річках Київської і Житомирської областей (8-26), річках Псел та Ворскла (50-74); притоках Десни (в межах України) (30);  Південному Бузі, його притоках (19-79); річках Донбасу і Приазов’я (20-40); Сіреті (65);
  • у межах норми – на Дністрі та його притоках (75-90); Пруті (95-108); Прип’яті та її притоках, Західному Бузі (71-119); Десні та Сеймі 80 -107; у басейні Сіверського Дінця (55-100);
  • близькі та більші за норму – на українській ділянці Дунаю (119-136); річках Закарпаття (90-120); Десні, Верхньому Дніпрі (80-142).

Внаслідок проходження тало-дощових паводків у січні-першій половині лютого відмічалось поступове підвищення рівнів води на річках басейну Західного Бугу, Сяну (Львівська обл.), у верхів’ї Прип’яті та її притоках, з виходом води на заплаву річок в межах Волинської та Рівненської областей. На кінець другої декади лютого поточні рівні води на цих річках утримувались на підвищених відмітках і перевищували найнижчі максимуми водопілля за період спостереження.

Гідрометеорологічна ситуація, що склалася на території річкових водозборів України упродовж осінньо-зимового періоду 2020-2021 рр. та виконані за гідропрогностичними моделями розрахунки показують, що за висотою максимальні рівні води весняного водопілля 2021 р. на річках України будуть переважно вищими за минулорічні значення та за нормального розвитку гідрометеорологічних умов у березні-квітні передбачаються:

  • вищими за норму: на Західному Бузі та його притоках; р. Вишня (басейн р. Сян); Прип’яті та її притоках у Волинській  і Львівській обл.; на українській ділянці Дунаю;
  • близькими до норми та нижчими за неї: на притоках Прип’яті у Рівненській, Хмельницькій та Житомирській областях, притоках Середнього Дніпра у  Сумській та Полтавській областях Сула, Псел, Ворскла; 
  • нижчими за норму: на річках басейнів Верхнього Дніпра, Десни, Середнього Дніпра у Київській та Житомирській областях, Південного Бугу, Прута і Сірету, річках Закарпаття, басейну Дністра, Сіверському Дінці та його притоках у Харківській та Луганській областях.

     Загальна амплітуда підвищення рівнів води над поточними відмітками очікується: на ділянці Дніпра Неданчичі-Дніпровське 1,3-1,5 м; Ужі, Тетереві, Росі 0,5-1,4 м; Десні та її притоках 1,0-2,5 м, притоках Середнього Дніпра Сула, Псел, Ворскла 1,0-2,0 м, річках басейну Західного Бугу 0,4-1,7 м (лише на річках Полтва та Рата 1,5-2,0 м); р. Вишня (басейн р. Сян) 2,6-3,1 м;  Прип'яті, її притоках 0,5-1,9 м; Південному Бузі 0,3-1,1 м; Сіверському Дінці та його притоках 0,3-1,2 м, на українській ділянці Дунаю 0,4-1,2 м.

На річках Карпатського регіону можна очікувати підйоми: на верхніх ділянках Тиси, її приток на 1,0-3,6 м, р. Ужі, Латориці 1,0-1,8 м; річках басейну Прута та Сіреті 0,5-1,3 м; річках басейну Дністра (Львівська, Івано-Франківська обл.) 0,6-1,8 м, (ділянці Дністра Роздол-Заліщики та на р.Стрв’яж, р.Стрий–2,5-3,5 м); лівих притоках Дністра (Тернопільська, Хмельницька, Вінницька обл.) 0,8-1,5 м.

На правобережних  притоках  Сіверського Дінця  на  Донбасі, річках  Приазов’я,  Інгульці,  притоках Середнього Дніпра в межах Дніпропетровської і Харківської областей, внаслідок майже повної відсутності снігозапасів,  весняна повінь не очікується, можливе проходження невисоких паводків амплітудою 0,3–0,5 м за рахунок випадіння опадів в кінці лютого та у березні.   

       Руйнування льодового покриву на річках і водосховищах країни весною 2021 р. очікується в строки близькі та раніше середніх багаторічних значень.

 Негативні наслідки, які можливі під час весняного водопілля 2021 р.

Проходження водопілля та руйнування льодового покриву весною   2021р.  може  супроводжуватися  виходом  води  на  заплаву  та утриманням води на ній, що є природнім процесом.

  1. При проходженні максимумів водопілля очікується затоплення понижених ділянок заплав: річок Верхнього Дніпра (пост Неданчичі), пригирлової ділянки Прип’яті, окремих ділянок річок басейну Десни, Прип’яті та її притоках у Волинській, Львівській областях, окремих її приток у Рівненській та Житомирській областях, малих річок Київської та Житомирської областей і на річках басейнів Сяну, Західного Бугу в Червоноградському, Мостицькому районах Львівської області, Дністрі та окремих ділянках його правих приток;
  2. на Дніпрі біля Києва, за даними попередніх років, можливе часткове затоплення прируслових ділянок пляжних зон, островів і півостровів у межах незаселеної зони;
  3. не виключено обтоплення водами Дніпра, Сожу, Десни (оточення водою), відрізання від основних шляхів сполучення та часткове підтоплення територій, присадибних ділянок і об’єктів населених пунктів, розташованих у заплаві річок у Чернігівській області (Чернігівський, Ріпкинський, Новгород-Сіверський, Сосницький райони);
  4. у верхів’ї Прип’яті та її притоках у Волинській обл. (Ратнівський, Любешівський райони), Рівненській обл. (Зарічнянський район) та у басейнах Західного Бугу у Львівській обл. (Сокальський район, м.Червоноград), Сяну (Мостицький район) можливе досягнення і перевищення небезпечних відміток часткового затоплення територій, прирічкових населених пунктів, господарських об’єктів та  інфраструктури;
  5. на українській ділянці Дунаю максимальні рівні води весняного водопілля можуть бути досягати небезпечних відміток підтоплення;
  6. на річках Закарпаття негативних наслідків від максимальних рівнів водопілля слід очікувати у нижніх течіях річок: Латориця із довготерміновим утриманням води на заплаві міждамбового простору та Боржава із підтопленням сільгоспугідь сіл Заріччя, Кам’янське, В.Комяти, Боржавське, автодороги Виноградове-Шаланки;
  7. у верхів’ї Дністровського водосховища (на ділянці Рухотин-Жванець) підйоми рівнів води місцями супроводжуватимуться льодоходом, при якому можуть виникнути затори льоду, що призведуть до різкого коливання рівнів води. Така ж ситуація може спостерігатись на р. Стрий біля с. Завадівка, де можливе різке  коливання рівня води з негативним впливом на прилеглу територію.
  8. При інтенсивному розвитку весняних процесів:
  • У басейні Дністра можливий негативний вплив весняних вод на стан дамб, досягнення та перевищення небезпечних відміток часткового затоплення госпоб’єктів, населених пунктів в Самбірському та Стрийському  районах Львівської області, Калуському та Івано-Франківському районах Івано-Франківської області.
  • у басейні річок Закарпаття можливий вихід води на заплаву у створах гідрологічних постів: Тячів (р.Тиса), Верхні Ремети (р. Боржава), Мукачево, Чоп (р. Латориця), Ужгород (р. Уж).

Річки Карпат є зоною потенційної небезпеки, оскільки гідрометеорологічна ситуація тут може різко змінюватися в короткий проміжок часу і значно ускладнитись при випадінні сильних дощів, що може передбачатись тільки в короткостроковому порядку.

  1. Відсутність водопілля на річках з антропогенним навантаженням (Інгулець, річки Приазов'я і Донбасу), а також, річках басейну Сіверського Дінця може негативно позначитися на екологічній та водогосподарській ситуації та призведе до ускладнення процесу наповнення  Печенізького  та  Оскільського водосховищ, що загострить екологічну ситуацію у пониззі Сіверського Дінця.
  2. Пропуск льодоходу і максимумів весняного водопілля через каскад дніпровських водосховищ не несе загрози негативних наслідків (за умови раціонального планування і дотримання режимів роботи водосховищ).
  3. Додаткові підтоплення в межах населених пунктів можуть виникнути внаслідок танення місцевих снігозапасів, накопичення тало-дощових вод у пониженнях рельєфу, відсутності чи несправності систем водовідведення, дренажу тощо.

Прогнози (консультації) максимальних рівнів водопілля складені для річок, у басейнах яких на дату випуску прогнозу зберігається сніговий покрив.

Райони в тексті вказані згідно попереднього (до 2020 р.) адміністративно-територіального устрою України.

Рекомендуємо звертати увагу відповідних органів на необхідність перевірки стану малих водосховищ і гідротехнічних споруд на них, зливової каналізації, стану русел малих водотоків у населених пунктах, на необхідність розчистки русел річок тощо.

В разі різких змін гідрометеорологічної ситуації та по мірі розвитку весняного водопілля наведені у випуску прогнози будуть уточнюватися в короткостроковому порядку, про хід водопілля УкрГМЦ інформуватиме попередженнями та оперативними інформаціями. 

   

При використанні інформації та даних Українського гідрометцентру посилання обов'язкове.

Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Гідрологічні попередження
Сніголавинна ситуація
Супутникова інформація
Радарна інформація
Транскордонне співробітництво в басейні р. Дністер
Дунайська транснаціональна програма DAREFFORT

22 березня всесвітній день водних ресурсів

23 березня - всесвітній метеорологічний день.
Прес-реліз 2021р.

23 березня - всесвітній метеорологічний день

Навіщо світу потрібні метеорологи?

Участь УкрГМЦ у віртуальному семінарі “Впровадження міжнародної інформаційної системи з радіаційного моніторингу”