Україна є членом
Всесвітньої
Метеорологічної
Організації

ГУЛЯЙ ПОЛЕ
інше містоБахмутАсканія НоваБ.Дністр.Б.ЦеркваБаришівкаБаштанкаБердянськБереговоБережаниБехтериБіловодськБілогорськБілопілляБобринецьБогодухівБолградБориспільБотієвоБродиВ.БерезнийВ.БурлукВ.ВолинськийВ.Олександр.Вес.ПоділВилковоВінницяВознесенськВолновахаГадячГайворонГайсинГенічеськГлухівГубинихаГуляй ПолеДебальцевоДніпроДолинаДолинськаДонецькДрогобичДружбаДубноЖашківЖитомирЖмеринкаЗапоріжжяЗатишшяЗвенигородкаЗнаменкаЗолотоношаЗолочівІвано-ФранківськЧорноморськІзмаїлІзюмК.ПодільскийКам'янкаКанівКерчКиївКирилівкаКропивницькийКобелякиКовельКоломакКоломияКомісарівкаСлобожанськеКонотопКоростеньПокровськКрасноградКременецьКривий РігКуп'янськЛебединЛозоваЛубниЛуганськЛуцькЛюбашівкаЛюбешівЛьвівМаневичіМаріупольМелітопольМиколаївМиронівкаМіжгір'яМог.-ПодільсМостискаН.ВолинськийН.ВоротаН.КаховкаН.СірогозиН.СтуденийН.УшицяНіжинНікопольНоводністровськНовомиргородНовопсково.ЗмiїнийОвручОдесаОлевськОстерОчаківПавлоградПервомайскПлайПожежевськаПокошичиПолтаваПомошнаПрилукиПришибРава-РуськаРахівРівнеРоздільнаРомниСаратаСарниСватовоСвітязьСвітловодськСелятинСеменівкаСербкаСинельниковоСімферопольСлавськеСмілаСтрийСтрілковеСумиТернопільТетерівТроїцькеТуркаУжгородУманьФастівХарківХерсонХмiльникХмельницькийХорлиХустЧаплиноЧеркасиЧернівціЧернігівЧигиринЧорнобильЧорноморськеЧортківШепетівкаЩорсЯворівЯготинЯмпільЯремча
19 лютого
6:35
10:29
17:04
Поточна погода
2.7 °
Вітер
3 м/c
Волог.
89 %
Тиск
753 мм рт. ст.
Прогноз
Погоди
19.02 Ср 20.02 Чт 21.02 Пт 22.02 Сб 23.02 Нд
Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День Ніч День
Хмарність та опади
Температура, °C -1..1 7..9 -1..1 3..5 -1..1 3..5 -1..1 4..6 -1..1 4..6
Вітер, м/c 5-10 5-10 1-3 3-5 1-3 3-8 3-8 5-10 5-10 7-12
Напрям вітру

Гідрометеорологічна ситуація в басейнах річок України станом на 10 лютого 2020 р.

та попередня оцінка водності весняного періоду 2020 р.

 

Упродовж осінньо-зимового періоду 2019-2020 рр. в басейнах всіх річок України склалися вкрай несприятливі гідрометеорологічні умови для формування весняного водопілля.

Одночасне поєднання станом на початок лютого 2020 р. комплексу несприятливих для формування весняного стоку гідрометеорологічних умов у басейнах всіх річок України спостерігається вперше. Адекватні до 2020 р. аналоги за значеннями і процесами формування усіх чинників весняного стоку,  відсутні. 

Календарна зима 2019-2020 рр. характеризується аномально й стабільно теплою погодою (без стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0оС в сторону від’ємних значень) та меншою за норму кількістю опадів.

У добовому розрізі температурний режим по всій території був дуже нестабільним, з частим чергуванням коротких періодів зниження та підвищення температури, при цьому сума позитивних температур (за період грудень – перша декада лютого) в 1,5-3 рази перевищила суму від’ємних.

Середня за грудень 2019 р. температура повітря дорівнювала 1,5-4,0 °С тепла (на 3,5-6°С вище кліматичної норми), за січень 0,5-1,5 °С тепла  (лише у верхів’ях басейнів В.Дніпра, Десни, Сіверського Дінця та приток Середнього Дніпра у РФ 0,1-1,5°С морозу) - на 3-7°С вище норми. У першій декаді лютого зберігалася позитивна аномалія (на 2-5°С вище декадної норми). Більш прохолодно було на Лівобережжі – середня за декаду температура повітря тут становила 1,0-3,6°С морозу, на решті території від 0,4°С  морозу до 2,0°С  тепла.

Опади в період календарної зими 2019-2020 рр. випадали переважно у вигляді дощу і мокрого снігу. З осені та упродовж поточної зими (включно перша декада лютого) зберігався недобір опадів. За листопад - грудень 2019 р. випало переважно 50-80 мм (в Карпатах 200-350 мм), за січень - першу декаду лютого 2020 р. 35-75 мм (в Карпатах 100-210), що відповідає 50-70% кліматичної норми. 

Підстильна поверхня річкових водозборів характеризується високою водопоглинальною здатністю, розраховані коефіцієнти весняного стоку дорівнюють 0,1-0,2.

Промерзання ґрунту на кінець першої декади лютого мінімальне і становить переважно 1-13 см, лише у басейнах Десни, Сули, Росі і частково Сіверського Дінця 10-20 см.

З осені метровий шар ґрунту був недостатньо зволоженим (50-70% середніх багаторічних значень). Надалі, внаслідок теплої погоди та випадіння опадів, ґрунтові вологозапаси збільшилися. Розраховані за прогностичною системою Sloj станом на 10 лютого запаси вологи у метровому шарі ґрунту на рівнині України дорівнюють переважно 100-200 мм (дещо менше за середні багаторічні величини), що загалом підтверджується інструментальними визначеннями метеостанцій станом на 8 лютого.  

Аномально тепла погода визначила відсутність основного чинника весняного стоку – снігових запасів. Сталого снігового покриву до кінця січня не було (окрім високогір’я Карпат). Сніговий покрив на рівнині України почав утворюватися тільки наприкінці січня, у Карпатах – поступово збільшувався. У першій декаді лютого сніг частково танув, потім знову утворювався й танув, зумовивши формування невисоких паводків на карпатських річках (з виходом води на заплаву міждамбового простору у пониззі Боржави і Латориці) та переважання незначного росту рівнів води більшості рівнинних річок (без загрози негативних наслідків).

За результатами снігомірної зйомки 10 лютого суцільний сніговий покрив зберігається у середньо- та  високогір’ї Карпат висотою 10-66 см, на Лівобережжі України висотою до 10 - 15 см (на окремих площах у басейнах річок Приазов’я 14-36 см), у басейнах Інгулу та Інгульця 1-8 см, у басейнах Верхнього Дніпра і Десни 1-4 см. На решті території сніговий покрив практично відсутній або ж залягає окремими плямами.

Запаси води у сніговому покриві станом на 10 лютого дорівнюють (у міліметрах): у басейнах В.Дніпра, Десни, Сули 1-2; Псла 1-7, Ворскли, Орелі 8-16, Самари та річок Приазов’я 11-26 (на окремих ділянках річок Приазов’я 57-72), Сіверського  Дінця 5-20; у  середньогір’ї  Карпат  20-50,  у  високогір’ї до 196 мм, що загалом значно менше норми для цього періоду (окрім Приазов’я, де вони відповідають 172 % норми на цю дату).

Водність більшості річок України з осені зберігається меншою за середні багаторічні значення, середні за січень витрати води складають 50-80 % місячної норми. Зберігається маловоддя (гідрологічна посуха) на Росі, Сулі та по бічному припливу води до Кременчуцького водосховища (середні за січень витрати води дорівнюють  15-22 % січневої  норми). Поточні рівні води в річках більш ніж на 1-2 м (на окремих ділянках приток Прип’яті на 0,3-0,7 м) нижчі за відмітки заплави. На багатьох рівнинних річках Правобережжя рівні води залишаються близькими до найнижчих за багаторіччя.

У листопаді-січні льодоутворення практично не спостерігалося. Масово на всіх річках та водосховищах (окрім Каховського та української ділянки Дунаю) льодові явища з’явилися лише у першій декаді лютого (до встановлення тонкого льодоставу), на ряді ділянок швидко утворилися малопотужні зажори, без негативних наслідків.

Гідрометеорологічної ситуація, що склалася станом на 10 лютого (за нормального розвитку гідрометеорологічних процесів у лютому-квітні) вказує на високу ймовірність формування низької водності (рівнів, витрат) річок держави у весняний період. Небезпечної дії високих річкових вод та льодоходу не очікується. Але, зважаючи на стан русел річок (зарегульованість чисельними ставками, заростання очеретом) можна передбачити локальні підтоплення місцевим стоком на окремих понижених прируслових ділянок під час танення наявних снігозапасів.

       Також, враховуючи гідрометситуацію, що склалася на закордонній частині басейну р.Дунай, можна попередньо очікувати, що максимальні рівні водопілля на його українській ділянці будуть дещо вищими за середні багаторічні величини. Досягнення небезпечних відміток можливе в районі м. Вилкове у період нагінних вітрів.

Безумовно, що зоною потенційної небезпеки є річки Карпатського регіону, де зараз зберігаються, хоч і незначні, снігозапаси. І в разі інтенсивного наростання тепла та випадінні значних/сильних дощів в період сніготанення, можуть швидко формуватися небезпечні тало-дощові паводки. Також в останні роки на річках Карпат весною часто проходили один за другим паводки різного генезису (наприклад, у травні 2019 р.), які зумовлювали тривале утримання підвищених рівнів/витрат води, негативно впливали на прирічкові території,  гідротехнічні споруди, супроводжувалися небезпечними наслідками для населення та секторів економіки регіону. Не можна цього виключати й весною 2020 р.

 

Висока ймовірність формування поточного року низького весняного водопілля може мали істотні й довготривалі негативні наслідки:

  • значно ускладниться процес наповнення дніпровського каскаду, вільний об’єм  якого дорівнює 6,00 км3, що відповідає Правилам експлуатації дніпровських водосховищ. Але в разі формування значно меншого за норму обсягу весняного припливу води до каскаду не можна виключити його не наповнення до проектних позначок, що впливатиме на забезпечення водою населення і водоємких секторів економіки в літньо-осінній період;
  • можлива низька весняна водність Дністра зумовить загрозу виконання екологічного паводку у пониззя річки з Дністровського водосховища (в разі, якщо він плануватиметься) за рахунок подальшого спрацювання водосховища
  • будуть обмежені можливості наповнення природним стоком середніх і малих водосховищ, ставків різних форм власності;
  • може ускладнитися загальна водогосподарська й екологічна ситуація, особливо на водних об’єктах зі значним антропогенним навантаженням (Південний Буг, Рось, Сула, Інгулець, річки Донбасу та Приазов’я) - погіршення якості води, обмеження обсягів розбавлення забруднених скидних вод, неможливість природної промивки русел річок тощо);
  • в разі жаркої й сухої погоди (періодів) влітку, що є характерною ознакою минулих років, маловоддя весняного періоду може перейти в маловоддя (гідрологічну посуху) літа-осені, зменшуватиметься річковий стік аж до пересихання малих водотоків.

 

Аналіз багаторічних даних показує, що в зими з відсутністю снігу у її першій половині, снігонакопичення може відбуватися у лютому-березні. Водопілля в такі роки були невисокими або ж слабко вираженими і не супроводжувалися масовими негативними наслідками.

 

Аналіз даних минулих років також показує на ймовірність формування у весняний період суто дощових паводків, які можуть супроводжуватися не тільки виходом води на заплавні території, але й мати «швидкі» негативні наслідки, в тому числі й місцевого локального характеру, що не можна виключити й для цього року.

 

В залежності від наявності головного чинника весняного стоку – снігозапасів – прогнози і консультації щодо можливих максимальних рівнів/витрат води і обсягів стоку будуть складені за даними на 20 і 25 лютого, по Дніпру та каскаду дніпровських водосховищ – 5 березня.

Гідрометеоцентр
Інформація для ЗМІ
Послуги
Погода і здоров’я
Метеорологічні попередження
Гідрологічні попередження
Сніголавинна ситуація
Супутникова інформація
Радарна інформація
Транскордонне співробітництво в басейні р. Дністер
Дунайська транснаціональна програма DAREFFORT

Важливі Події:

День працівників гідрометеорологічної служби