До Всесвітнього метеорологічного дня та Всесвітнього дня водних ресурсів
2023 рік – ювілейний рік для Всесвітньої Метеорологічної Організації. ВМО відзначає 150 річницю з дня заснування своєї попередниці – Міжнародної метеорологічної організації. У 1873 році світова метеорологічна спільнота визначила орієнтири своєї діяльності: спрямувати знання про погоду, клімат і кругообіг води, що не обмежується жодними національними і політичними кордонами, на послуги суспільству для нинішніх і майбутніх поколінь.
Протягом усього цього часу Національні гідрометеорологічні служби світу цілодобово працювали і працюють зараз над збором і стандартизацією даних, які лежать в основі прогнозів погоди. Розвиток науки, комп’ютеризації, численних методів прогнозування сьогодні мають неабияке застосування, без них неможливо уявити процес складання прогнозу погоди. Сьогоднішні п’ятиденні прогнози погоди настільки ж надійні, як і дводенні прогнози двадцятип’ятирічної давності.
У свій стоп’ятдесятилітній ювілей Всесвітня Метеорологічна Організація переймається також питаннями зміни клімату на планеті, які з кожним роком набувають нового загрозливого характеру від того часу, коли забруднення довкілля внаслідок промислової і людської діяльності тільки починало виникати.
Всесвітня метеорологічна організація — це міждержавна агенція ООН, діяльність якої спрямована на міжнародне співробітництво та координацію зусиль у галузі метеорології. ВМО стежить за станом атмосфери, її взаємодією із землею та океанами, погодою, кліматом і поширенням водних ресурсів. До складу ВМО входять 193 члени, серед яких 187 незалежних країн та шість територій. 23 березня 1950 року була прийнята Конвенція Всесвітньої метеорологічної організації і саме цього дня щороку, починаючи з 1961, світовою гідрометеорологічною спільнотою відзначається Всесвітній метеорологічний день. Цьогоріч тема Всесвітнього метеорологічного дня — «Майбутнє погоди, клімату та води крізь покоління» — охоплює найважливіші аспекти навколишнього природного середовища, від сценаріїв розвитку яких залежить майбутній добробут людства і, взагалі, життя на планеті.
Україна є членом-засновником ВМО з 1948 року і бере участь у виконанні зобов’язань з міжнародного обміну оперативними даними, в роботі практично усіх програм ВМО, зокрема, в Глобальній службі атмосфери, Всесвітній службі погоди, Всесвітній кліматичній програмі, Глобальній службі спостережень. Робота низки українських метеорологічних станцій відзначена дипломами Всесвітньої Метеорологічної Організації.
Указом Президента України 2012 року директора Українського гідрометеорологічного центру Миколу Івановича Кульбіду було призначено постійним представником України при Всесвітній Метеорологічній Організації. Кульбіда М.І. бере участь у діяльності ВМО та реалізації її політики. Зокрема взято участь у роботі двох Всесвітніх метеорологічних конгресів: сімнадцятому у 2015 році та позачерговому у 2021 році.
Головою Міжвідомчої комісії з питань участі в Міжнародній гідрологічній програмі ЮНЕСКО та Програмі з гідрології та водних ресурсів ВМО спільним наказом ДСНС України та НАН України 2015 року призначено директора Українського гідрометеорологічного інституту Володимира Івановича Осадчого. Директор УкрГМІ В.І. Осадчий з 2010 року представляє Україну в IPCC (МГЕЗК – міжурядова група експертів зі змін клімату). А від 2013 року делегатом від України до Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК) є Краковська Світлана Володимирівна, український кліматолог, метеоролог, завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту.
Гідрометеорологічна служба в Україні, яка на міжнародному рівні іменується Національною і яка у 2021 році відзначила свій столітній ювілей, налічує більше чотирьох тисяч працівників і є найбільш загальновизнаною та затребуваною службою. Вона займається вивченням природних явищ і спостереженнями за ними, прогнозує погоду та попереджає про небезпечні та стихійні явища погоди, відіграє важливу роль у діяльності органів влади, агропромислового комплексу, є одним із вагомих важелів у питаннях безпеки країни, в тому числі захисту населення та суб’єктів галузей економіки від впливу несприятливих погодних умов і стихійних гідрометеорологічних явищ.
Гідрометеорологи України одні з перших долучаються до подолання наслідків стихійних лих чи техногенних катастроф, завжди безсуперечно працюють у перших рядах. Так після аварії на Чорнобильської АЕС, у квітні 1986 року, тільки підрозділи гідрометслужби виявилися готовими до почащеного визначення рівнів радіоактивного забруднення на мережі метеорологічних станцій, які розташовані по всій території України.
Українські гідрометеорологи ніколи не припиняли своєї діяльності, хіба що у воєнні роки — другої світової та нинішньої російсько-української, яка триває понад довгих дев’ять років — деякі пункти спостережень на тимчасово окупованих російською федерацією територіях припиняють свою роботу. Так зараз із 165 метеорологічних станцій мусили тимчасово припинити систематичні цілодобові спостереження за станом погоди 23 метеостанції. З 24 лютого 2022 року з повномасштабним воєнним вторгненням ворога на наші терени до Глобальної системи телезв’язку ВМО не передаються дані аерологічних, радіолокаційних, авіаційних метеорологічних спостережень. Через тимчасову окупацію агресором українських територій та небезпеку через воєнні дії метеорологічна та кліматична інформація передається не в повному обсязі з огляду на території, на яких знаходяться метеостанції.
Україна на сьогодні є найбільш замінованою країною. Попереду — роки, а то й десятиліття її розмінування. Проте уже зараз національна гідрометеорологічна служба планує майбутнє, зосереджує свою увагу на підготовці виважених і повноцінних планів заходів щодо відновлення діяльності усіх гідрометеорологічних організацій, установ і підприємств, які необхідно вжити після деокупації тимчасово окупованої російською федерацією території України, включаючи Кримський півострів.
Напередодні повномасштабної війни розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 листопада 2021 року № 501-р схвалено «Стратегію розвитку гідрометеорологічної діяльності в Україні на період до 2030 року». І попри введення в дію воєнного стану у лютому 2022 року, гідрометеорологічні організації, крім розташованих на тимчасово окупованих територіях, добросовісно виконують покладені на них завдання та функції. А зусилля ДСНС, Українського гідрометеорологічного центру, регіональних та обласних центрів з гідрометеорології зосереджуються на плануванні та реалізації заходів з оснащення і переоснащення національної гідрометеорологічної служби. Гідрометеорологічні організації почали отримувати від країн-партнерів у рамках гуманітарної допомоги сучасне гідрометеорологічне обладнання; проводяться зустрічі та перемовини з вітчизняними та іноземними виробниками гідрометеорологічного обладнання щодо можливості розробки нової та постачання сучасної технічної і технологічної гідрометеорологічної продукції.
Поряд зі Всесвітнім Метеорологічним Днем 22 березня відзначається Всесвітній день водних ресурсів. Метою проведення даного заходу є підвищення рівня обізнаності про значення і важливість води для продовження життя на Землі, а також про те, як раціональне використання водних ресурсів сприяє підвищенню рівня економіки і соціального добробуту. Цьогоріч Всесвітній день води пройде під гаслом «Як прискорити зміни у сфері водопостачання та санітарії» і буде спрямований на вирішення проблем із водопостачанням та якістю води, яку споживає людство.
Начальник Управління гідрометеорології
Богдан МАСОВЕЦЬ