Всесвітній метеорологічний день
Гасло Всесвітнього метеорологічного дня 2024 року – «На передовій кліматичних дій». Цими словами Всесвітня Метеорологічна Організація (ВМО) закликає всю гідрометеорологічну спільноту планети бути напоготові до негативних проявів зміни клімату. Сьогодні зміна клімату є реальною загрозою для всієї нашої цивілізації. Темпи зміни клімату різко зросли в період 2011 – 2020 років, який став найтеплішим десятиліттям за всю історію гідрометеорологічних спостережень. Згідно з висновками ВМО зростання концентрації парникових газів, що, на жаль, продовжується, призвело до рекордних температур суші та океану, різкого прискорення танення льодовиків, а звідси – підвищення рівня моря. 2023 рік супроводжувався екстремальними погодними умовами і побив кліматичні рекорди. Явище Ель-Ніньо, яке виникло в Північній півкулі навесні 2023 року, викликає потепління, швидко розвинулося влітку та, ймовірно, ще більше посилить спеку у 2024 році.
До великої війни російської федерації в Україні нам здавалося, що найбільшою загрозою для нашого майбутнього є зміна клімату на Землі. Так і є, і для світової спільноти це питання таким же лишається. Для українців війна відсунула грандіозні плани й задуми на задній план. Найголовнішим для нас зараз є збереження нашої держави, людських життів і перемога над ворогом. Але кожна ланка великого державного механізму в умовах воєнного стану працює злагоджено та наполегливо. Національна гідрометеорологічна служба, як і в роки другої світової війни, сумлінно виконує свої обов’язки, поставлені
задачі щодо проведення гідрометеорологічних спостережень, в тому числі і почащених, прогнозування з великою завчасністю та високою справджуваністю погодних умов, доведення всебічної гідрометеорологічної інформації до керівництва держави, Збройних Сил України та інших державних структур. Будь-які завдання від військових чи керівництва країни, як то здійснення гідрометеорологічними організаціями моніторингу розвитку гідрометеорологічної ситуації внаслідок руйнування греблі Каховської гідроелектростанції та інші, виконуються вчасно і з високою якістю.
Повнота та якість затребуваної інформації залежить від технічного оснащення гідрометеорологічних пунктів спостережень. Через застарілі комплекси оброблення, архівації та збереження матеріалів
гідрометеорологічних спостережень і спостережень за станом забруднення довкілля не виконуються завдання щодо збирання, передавання, оброблення та узагальнення інформації, забезпечення автоматизованого доступу до неї користувачів відповідно до вимог ВМО.
У нинішній період воєнних дій залишається та ж першочергова задача, що і до війни, а саме оснастити та переоснастити новою технікою з новітніми технологічними процесами спостережні гідрометеорологічні пункти. У 2024 році планується закупити низку автоматизованих метеостанцій і гідрологічних постів. Україна має далекоглядних науковців і спеціалістів з питань методичного
керівництва мережею гідрометеорологічних спостережень, для яких і в час війни важливим завданням залишається дослідження клімату, його зміна та вплив такої зміни на величини гідрометеорологічних параметрів у часі, на життєдіяльність усіх суб’єктів галузей економіки і населення. Всі війни, рано чи пізно, закінчуються, й Україні потрібно буде відновлюватися та повертатися до щоденних мирних турбот, виконання своїх зобов’язань на міжнародній арені, зокрема посилення заходів протидії негативним проявам кліматичних дій. Серед пріоритетів державної політики у сфері національної безпеки,
економічного зростання, захисту населення, територій, довкілля і майна було і залишається вирішення питань удосконалення державної системи гідрометеорологічних спостережень та її мережі, підвищення ефективності гідрометеорологічної діяльності. Діяльність Всесвітньої метеорологічної організації, як міждержавної агенції Організації Об’єднаних Націй, спрямована на міжнародне
співробітництво та координацію зусиль у галузі гідрометеорологічної діяльності. У травні 2023 року делегація України брала участь у роботі 19 Всесвітнього метеорологічного конгресу, який збирається раз на чотири роки і цього разу проходив у Женеві. Конгрес є найвищим органом ВМО, він визначає генеральну політику Всесвітньої метеорологічної організації.
ВМО відіграє ключову роль у реалізації цілей Сталого розвитку планетарного масштабу: це 17 взаємопов’язаних термінових закликів до всіх країн у рамках глобальних партнерських відносин, на меті яких – реалізація Порядку денного ООН у сфері сталого розвитку на період до 2030 року. В основі прогресу в досягненні багатьох цілей Сталого розвитку лежить система раннього попередження та використовується потенціал партнерства. Тринадцятою серед інших ціллю Сталого розвитку є «Кліматичні дії», які полягають у підготовці та наданні наукових фактів, аналізів, необхідних для адаптації й вироблення стійкості людства, його життєдіяльності до наслідків зміни клімату. Всесвітня метеорологічна організація підтримує Паризьку угоду зі зміни клімату та скорочення шкідливих викидів в атмосферне повітря. ВМО заохочує наукові дослідження, забезпечує платформу для співпраці з метою покращання прогнозів щодо зміни клімату на планеті Земля. Організація є одним із спонсорів Міжурядової групи експертів зі зміни клімату, Всесвітньої програми дослідження клімату та Глобальної системи спостережень за кліматом. У процесі такої роботи ВМО співпрацює з національними
гідрометеорологічними службами (НМГС), створюючи умови для реалізації затверджених планів на період до 2030 року. НМГС також взаємодіють з представниками інших спільнот за допомогою Глобальної рамкової основи для кліматичного обслуговування (ГРОКО).
В Україні потребують розвитку дослідження, пов’язані з глобальними кліматичними змінами та їх регіональними проявами. Клімат і погода впливають майже на всі види діяльності. Вчасно доведена до відома інформація про погоду та клімат сприяє економічному зростанню. Результатами кліматичних досліджень повинні мати змогу користуватися як національна гідрометеорологічна служба, так і погодозалежні суб’єкти економіки, Збройні Сили України та населення. Необхідно здійснювати більше дій, щоб перетворити кліматичну науку на послуги, зробити ці кліматичні послуги більш доступними та більш ефективними у використанні. У 2024 році завершується наукова робота Українського гідрометеорологічного інституту з розроблення нових видів кліматичного обслуговування в Україні, результатом якої, зокрема буде план або макет створення Національної рамкової основи кліматичного обслуговування (НРОКО). З допомогою НРОКО наша національна гідрометеорологічна служба матиме відповідні міжнародні алгоритми для взаємодії з НГМС інших країн у питаннях зміни клімату. На вересень 2024 року заплановано проведення «Саміту майбутнього» усієї системи ООН, підсумковим документом якого має бути напрацьований «Пакт заради майбутнього». Пакт готувався на основі прагнення народів світу до миру та підготовки міжнародної системи розвитку людства до вирішення поточних і майбутніх проблем. Кому, як не нам, українцям зрозуміти засади «Пакту заради майбутнього»? Якби так легко, затвердивши документи в ООН, можна було досягти бажаного миру в Україні й інших країнах, де тривають війни, «залатати» діри над озоновим шаром, який захищає Землю від шкідливих ультрафіолетових променів сонця, то мир і щастя на планеті існували б вічно. Але маємо, що
маємо, і не маємо запасного місця проживання. Життя майбутніх поколінь у наших руках. Наші зусилля сьогодні забезпечать нашим дітям безпечніший і сприятливіший світ завтра. Для цього людству треба докласти зусиль, щоб зрозуміти й виправити свої помилки.
Всесвітньому метеорологічному дню передує Всесвітній день водних ресурсів, який від 1993 року щорічно відзначається 22 березня. Гасло Всесвітнього дня води 2024 року – «Вода заради миру».
Струмки, потоки, ріки – скарбниці прісної води – завжди відігравали визначальну роль в історії людства, забезпечуючи засоби для існування та впливаючи на формування релігійних культів, культурних традицій і політичних відносин. За прогнозами до 2050 року майже кожен четвертий житель планети відчуватиме, швидше за все, хронічну або періодичну нестачу прісної води. Вода може стати інструментом зміцнення миру або причиною для розпалювання конфлікту. Мирна співпраця щодо водних ресурсів може перетворитися в мирну співпрацю в усіх галузях діяльності. Шостою серед інших ціллю Сталого розвитку Порядку денного ООН до 2030 року є «Чиста вода та санітарія». Реалізація її має забезпечити доступність та збалансоване використання водних ресурсів і послуг у сфері санітарії для суспільства. Спостереження та інформація про гідрологічний цикл, включно з водно-болотними угіддями, водоносними горизонтами, озерами, водосховищами та кількістю опадів, життєво важливі для спрямування сталого управління водними ресурсами. Дані та дослідження, надані національними гідрометеорологічними службами, також допомагають визначитися щодо безпечності питної води за умови, якщо діяльність людини не забруднює водні екосистеми. Робота екосистем підтримується Всесвітньою системою спостереження за гідрологічним циклом (WHYCOS), що в свою чергу покращує базові спостереження, зміцнює міжнародну співпрацю та сприяє вільному обміну даними в галузі гідрології. Дивлячись у майбутнє, освіченість людей, починаючи зі школи, щодо ролі води у забезпеченні миру, стабільності, соціальної рівності та процвітання, має вирішальне значення для формування обізнаності та навичок, які забезпечать створення більш сталого та мирного світу, в основі якого знаходяться водні ресурси. 35-й американський президент Джон Кеннеді сказав: «Кожний, хто вирішить проблему забезпечення людства прісною водою, заслуговує двох Нобелівських премій, одну – за мир, іншу – за науку».
Богдан МАСОВЕЦЬ,
начальник Управління гідрометеорології ДСНС України