Про гідрологічний режим водних об’єктів України, що склався у січні 2025 р.
Січень поточного року в Україні виявився рекордно теплим і стійкого переходу до зимового режиму погоди не відбулось; протягом місяця переважали аномально високі температури повітря, що становили в середньому за місяць близько 1,0 -5,0℃ тепла (тільки у високогірній частині Карпат 1,2 - 1,9 ℃ морозу), що вище за кліматичну норму на 6,5 - 9,5℃. Подібні значення температур повітря характерні для березня чи листопада, але для середини зими це є значною аномалією. За попередні 25 років аномально теплі січні спостерігались у 2007 та 2020 роках.
Внаслідок аномально високого температурного фону січень на території України став також рекордно безсніжним. Стійкий сніговий покрив фіксувався лише в Карпатах висотою переважно до 50-60 см. В періоди двох-трьох короткочасних (на 2-4 доби) незначних знижень температур повітря до 5-7 градусів морозу (спостерігались в середині першої, другої декад та на початку третьої декади січня) утворювався слабкий сніговий покрив висотою 1-2см, що швидко зникав. В решту часу сумарна кількість опадів, що спостерігались у вигляді дощу та мокрого снігу, була найбільш суттєвою в басейнах правих приток Прип’яті в межах Волинської та Рівненської областей, в басейні Західного Бугу та в Карпатах і становила 20-40 мм (70-100 % норми). На решті території держави спостерігалась аномально низька кількість опадів (у вигляді дощу) - 6-19 мм, що відповідає 10-60 % місячної норми.
Промерзання ґрунту у січні на території України майже не було.
Внаслідок короткочасних періодів похолодань, в середині першої та другої декад січня, на річках України та мілководдях водосховищ відбувалось короткочасне льодоутворення у вигляді заберегів, рідкої шуги та неповного льодоставу. На пригирловій ділянці Прип’яті (в межах країни) короткочасне шугоутворення спричинило незначні зажорні явища з різкими коливаннями рівнів води загалом на 0,1-0,3 м, без негативних наслідків. В третій декаді січня льодові явища на всіх річках та водосховищах України були відсутні.
Внаслідок значного дефіциту опадів, середньомісячна водність зимової межені у січні на більшості річок держави (окрім загального припливу води до Київського та бічного до Канівського водосховищ, де водність була близькою до середньобагаторічної) характеризувалась низькими величинами - переважно до 50-60 % норми. Складна гідрологічна ситуація (маловоддя) утримувалося на притоці Прип’яті р. Уборть (Житомирська обл.), на річці Тетерів біля м. Житомир, на притоці Тетерева річці Ірша (Київська область), на нижній ділянці р. Рось (Черкаська область), на нижній ділянці р. Оріль (суббасейн Нижнього Дніпра), на притоці Сіверського Дінця р. Сухий Торець (Донецька обл.), водність яких у січні становила 8-16 % норми.
Дніпро до Києва. Аналіз верхньої частини водозбору Дніпра за межами країни проведено за метеорологічною інформацією, яка надходить в рамках ВМО та за гідрологічною в межах країни, за даними УкрГМЦ.
У січні в басейнах річок, що визначають загальний приплив до Київського і бічний до Канівського водосховищ, утримувалася аномально тепла погода, з недобором опадів.
Середня за січень температура повітря на водозборі Дніпра до Києва становила 1,0 оС, що на 4,7 оС вище кліматичної норми січня і дорівнює нормі березня. 20 днів січня за середньодобовою температурою були вищими за 0 оС, а затоки морозів були нетривалі і переважно слабкі, лише впродовж 4 днів спостерігалися морозні дні з середньою за добу температурою від -2,6 до -6,0 оС морозу. За таких умов зимовий режим, який за розрахунками встановився на водозборі Дніпра з 4 грудня, був остаточно зруйнований аномальним теплом третьої декади січня. Отже, станом на 31 січня загалом на водозборі Дніпра до Києва стійкого переходу через 0оС в сторону від’ємних значень не відбулося, але на лівобережній частині водозбору Дніпра до Києва холодний період утримується з 4 грудня на водозборі Сожу, 24 листопада – водозборі Сейму та з 3 грудня загалом на водозборі Десни, завдяки верхній частині водозбору за межами країни.
У середньому за місяць у басейнах річок, що визначають приплив до Київського і бічний до Канівського водосховищ випало 25 мм (64 % норми), окремо на часткових водозборах річок: В. Дніпро 30 мм (71 %), Сож 34 мм (89 %), Прип’ять 24 мм (67 %), Десна 27 мм (64 %), Сейм 26 мм (60 %), у зоні формування бічного припливу до Київського водосховища – рр. Уж, Тетерів по 15 мм (47 і 44 % норми відповідно).
Опади нерівномірно розподілялися по басейну і, відповідно до температурного режиму, випадали у вигляді дощу, мокрого снігу і снігу. Незначний сніговий покрив встановлювався і танув під час відлиг. За результатами снігозйомок, суцільний сніговий покрив спостерігався 15 січня висотою 1-3 см, а на заході правобережжя Прип’яті (Волинська обл.) до 5-12 см. За даними вимірів на метеомайданчиках з 23 січня і до кінця місяця снігу на водозборі немає.
Відповідно до температурного режиму відбувалося промерзання ґрунту і за вимірами 20 січня (в межах країни) грунт промерз на 1-4 см. За вимірами 31 січня промерзання ґрунту відсутнє.
Отже, погодні умови січня, як і в грудні минулого року, були несприятливими для снігонакопичення та промерзання ґрунту.
Впродовж січня на основних річках водозбору Дніпра та у їх замикальних створах, що формують приплив до Київського і бічний до Канівського водосховищ і у ході припливу води до Київського водосховища продовжувалося поступове збільшення водності. Загалом приплив води до Київського та бічний до Канівського водосховища (витрата Десни у створі поста Літки,) за січень збільшився: до Київського на 28 % від 674 м3/с (1 січня) до 864 м3/с (31 січня); до Канівського на 20% від 161 м3/с (1 січня) до 194 м3/с (31 січня).
Середній за січень приплив води до водосховищ становить: до Київського водосховища 730 м3/с (101 % норми, 38 % забезпеченості); бічний до Канівського (Десна - Літки) 172 м3/с (94 % норми, 42 % забезпеченості).
Праві притоки Прип’яті. У січні на річках суббасейну Прип’яті утримувалася аномально тепла погода. Середньомісячна температура повітря була вища за кліматичну норму на 3-12°С. Опади випадали різної інтенсивності у вигляді снігу, мокрого снігу та дощу, загальна кількість їх була близькою до норми, місцями 61-74 % норми. Сніговий покрив утворювався у першій та другій декадах січня висотою 2 -12 см.
В першій половині січня спостерігалися короткотривалі періоди зниження температури повітря, мінімальні нічні температури в цей період знижувались до 5-9°С морозу. На річках суббасейну Прип’яті відновилися льодові явища у вигляді заберегів, шуги, місцями до неповного льодоставу. На початку третьої декади річки повністю очистились від льоду.
Протягом місяця на більшості річок відбувався поступовий ріст рівнів води і загальне підвищення за січень на Прип’яті та її притоках склало 0,1-0,4 м, а на річці Горинь рівні води знизились до 0,3 м. На річці Вижівка (пост Руда) з 28 травня 2024 року продовжує утримуватися стояча вода.
Середньомісячні витрати води річок у січні становили (у відсотках по відношенню до норми): Прип’ять 27, Стохід 35, Стир 107, Горинь 73, Случ 47, Уборть 13.
Річки Київської області. У січні в басейнах річок Київської області склались доволі несприятливі гідрометеорологічні умови: упродовж місяця спостерігалась аномально тепла погода з дефіцитом опадів, сніговий покрив та промерзання ґрунту практично не спостерігались. Середньомісячні температури повітря виявилися вищими за кліматичну норму на 5,0-5,5 оС. Середньомісячна кількість опадів становила 12-24 мм (40-60 % кліматичної норми). Незначний сніговий покрив спостерігався 11-17 січня висотою 1-7 см. Незначне промерзання ґрунту відмічалось в першій половині місяця на 1-4 см, на початку місяця в окремих точках спостережень досягало 10-14 см.
На більшості річок Київської області утримувався малозмінний рівневий режим, відмічались незначні коливання рівнів води, загальна амплітуда яких за місяць не перевищувала 10 см, на багатьох ділянках рівні утримувались без змін.
В періоди зниження температур до від’ємних значень на окремих ділянках річок області утворювались та утримувались льодові явища у вигляді заберегів та шуги. В другій половині січня річки області повністю очистились від льодових явищ.
На більшості річок області водність була в межах 23-51 %, р. Росава – 70 % норми січня. Маловоддя утримувалось на р. Тетерів (біля м. Житомир), його притоці р. Ірша та р. Рось в створі поста Корсунь-Шевченківський – водність становила 8-16 % норми.
У створі гідрологічного поста Корсунь-Шевченківський (нижня течія річки) – середня місячна витрата води дорівнювала 2,56 м3/с, що відповідає 16 % місячної норми, 22 % норми наймаловоднішого місяця року. Водність р. Рось в створах постів Круподеринці та Фесюри (верхня та середня ділянки річки) становила 27-47 % місячної норми.
Бічний приплив до дніпровських водосховищ. У січні в басейнах бічних приток Середнього та Нижнього Дніпра стійкого переходу до зимового режиму погоди не відбулось: середня за місяць температура повітря перевищувала середньобагаторічні значення на 4,8-5,2 градуси, сумарна кількість опадів (що випадали дощем) була переважно в межах 52-60 % січневої норми.
Внаслідок значного дефіциту опадів, середньомісячна водність зимової межені у січні на притоках Середнього та Нижнього Дніпра майже не змінилась порівняно з груднем і характеризувалась низькими величинами; середньомісячна витрата води залишалась нижчою за критерій маловоддя по р. Рось – 16 % та р. Оріль – 14 % норми. Середньомісячна водність річок Сула, Псел, Ворскла, Самара становила 38-53 % норми.
Об’єми бічного припливу до водосховищ у січні становили (у млн.м3 та відсотках норми): до Кременчуцького 46 (31) - порівняно з груднем збільшився у 2 рази, до Дніпровського 32 (64) - порівняно з груднем збільшився на 33%; приплив до Кам’янського становив 88 млн.м3 (59 відсотків норми) і зменшився на 20%. Сумарний бічний приплив збільшився на 6% і дорівнював 166 млн.м3, що відповідає 48 % норми.
Об'єм води у каскаді дніпровських водосховищ протягом місяця поступово збільшувався (крім періоду з 19 по 22 січня, коли відбулось різке спрацювання на 0,230 км3) загалом на 0,408 км3 у порівнянні з початком місяця.
Станом на 31 січня об’єм каскаду дніпровських водосховищ без врахування Каховського водосховища дорівнює 19,886 км3, що на 5,772 км3 менше об’єму води водосховищ при НПР.
Температура води, льодові явища. У другій половині першої декади січня спостерігалось чергове зниження температури повітря, яке призвело до короткочасного відновлення та посилення льодових явищ на річках басейну Дніпра та каскаді дніпровських водосховищ (крім Дніпровського водосховища).
Надалі, внаслідок потепління і збереження додатних температур повітря, льодові явища зруйнувалися, і в кінці січня річки та водосховища басейну Дніпра повністю очистилися від льоду.
Станом на ранок 31 січня температура води Верхнього Дніпра, Десни, Прип’яті, каскаду дніпровських водосховищ становила 1,2-3,4оС; на окремих притоках суббасейну Прип'яті (рр. Стир, Горинь, Случ) та річках суббасейну Середнього Дніпра – 3,3-6,2оС.
Суббасейн Сіверського Дінця. Через воєнні дії дані з більшості пунктів спостережень відсутні, тому оцінка гідрометеорологічної ситуації проведена за наявними даними.
У січні спостерігалася переважно нестійка з дефіцитом опадів погода, які не перевищували 5-15 мм (15-40 % норми місяця), за винятком північної частини суббасейну Сіверського Дінця, де сума опадів сягала 17-22 мм, що відповідає 40-50 % норми. Середня за січень температура повітря перевищувала кліматичну норму на 6оС .
Внаслідок підвищеного температурного режиму повітря протягом січня сніговий покрив мав нестійкий характер залягання та швидко танув. Станом на 31 січня у суббасейні Сіверського Дінця у межах Харківської та Донецької областей сніг відсутній, ґрунт талий.
Гідрологічний режим річок суббасейну Сіверського Дінця у січні був малозмінним, протягом місяця відмічалися незначні добові коливання рівнів води з тенденцією до повільного спаду. Внаслідок короткочасних періодів похолодань, в окремі дні на малих річках суббасейну Сіверського Дінця неодноразово розпочинались процеси льодоутворення, відмічалися льодові явища у вигляді заберегів та неповного льодоставу різної інтенсивності. На Печенізькому водосховищі та на р. Лопань біля смт Козача Лопань встановлювався льодостав незначної товщини на нетривалий час.
На водний режим р. Сіверського Дінця біля с. Яремівка мала вплив водогосподарча діяльність Оскільського водосховища. Протягом першої половини січня, внаслідок збільшення скидів з водосховища, на річці в цьому районі спостерігався ріст рівня води, який на 15 січня склав 0,72 м. У другій половини січня, після проходження максимального рівня, розпочався повільний спад.
У період 11-15 січня відмічався незначний вихід води на заплаву р. Оскіл у районі нижнього б’єфу Оскільської ГЕС (без негативних наслідків).
Водність р. Сіверський Донець у січні коливалася у межах 50–65% місячної норми, малих річок Харківської області 30-45% норми.
Маловоддя продовжує утримуватися на р. Сухий Торець смт Черкаське Донецької області (14% місячної норми).
Південний Буг. Середньомісячна температура повітря у січні була вищою за норму на 5,0-5,6 ℃. Опади випадали у вигляді дощу та снігу. Сумарна кількість опадів за місяць становила 6-14 мм (20-44 % норми січня).
Упродовж січня на Південному Бузі та його притоках добові коливання рівнів води становили 2-18 см, а на окремих зарегульованих ділянках – 0,3-0,6 м за добу, без негативних наслідків. На р. Південний Буг та його притоках 1-18 січня спостерігалися льодові явища у вигляді заберегів, неповного льодоставу та льодоставу.
У січні водність р. Південний Буг та його приток була меншою за норму і становила 28-39 %, а на р. Інгул - 170 % норми січня.
Середні місячні витрати води у грудні дорівнювали: р. Південний Буг біля Підгір’я (приплив до Первомайської ГЕС) – 15,8 м3/с (34 % норми), біля Первомайська (приплив до Олександрівської ГЕС) – 22,1 м3/с (36 % норми).
Суббасейн Нижнього Дунаю (р. Дунай в межах України). В січні як і в грудні, на українській ділянці Дунаю утримувався нестійкий водний режим: на початку місяця пройшли максимуми невисокого паводку амплітудою до 0,45 м, спад цього паводку тривав до середини січня, надалі відбулось формування наступної паводкової хвилі, максимуми якої пройшли 22-23 січня висотою до 1,0 м. Спад паводку завершився в кінці січня, паводки пройшли без негативних наслідків.
Максимальні, середні та мінімальні рівні води на українській ділянці Дунаю у січні становили відповідно (у см над нулем поста): Рені 223, 169, 125, Ізмаїл 157, 122, 93, Кілія 96, 75, 57, Вилкове 104, 90, 77, що нижче за норму на 8-76 см.
Середньомісячні витрати води у січні порівняно з груднем збільшились на 16-17% і дорівнювали (у м3/с): Рені 5100, Ізмаїл 2560, Вилкове 2460, що становить та 73-80% норми.
Річки західних областей. Середня за січень водність річок становила (у відсотках норми): Західний Буг 119, Дністер 68-94, Прут, Сірет 92-112, Тиса, Латориця 103-133, Уж 147.
Суббасейн р.Тиса. Січень у суббасейні Тиси був переважно теплим. Середньомісячні температури повітря були вищі за норму на 3-4 ºС. В окремі дні денні температури повітря підвищувалися до 10-14 ⁰С тепла на рівнині та 6-12⁰С тепла в горах. Опади випадали у вигляді дощу, мокрого снігу та снігу. Загальна сума опадів у січні здебільшого не перевищувала 76-139 мм (120-164 % місячної норми), у водозборі р. Тересва місцями сягала 137-150 мм (150-160% місячної норми). У південній частині суббасейну Тиси спостерігався недобір опадів, де загальна їх кількість у січні не перевищувала 33-73 мм, що відповідає 72-88 % норми.
У січні на річках суббасейну Тиси сформувалося два зимових паводки. У період з 7 по 11 січня сформувався перший сніго-дощовий паводок загальною амплітудою підйомів 0,5-1,0м, на верхніх ділянках Тиси на 1,0-1,7 м, ділянці Тиси Хуст-Чоп, Латориці біля Чопа, у середній та нижній течії Ужа біля с.Зарічеве та м.Ужгород на 1,9-3,0 м, у пониззі Боржави 3,6 м. Більшість підвищень проходила у межах русел річок та без негативних наслідків, за винятком р.Латориця біля гідрологічного поста Мукачеве, де спостерігався вихід води на заплаву незначним шаром.
Друга хвиля паводку сформувалася 24-31 січня, котра не перевищувала висотою попередню та проходила у межах русел річок.
Сталий сніговий покрив протягом місяця утримувався тільки на високогір'ї.
Протягом січня в зоні діяльності Сл Пожежевська зафіксовано схід 5 снігових лавин, збитків не виявлено.
Станом на 31 січня сніговий покрив утримувався тільки на високогір’ї і становив (у порівнянні з нормою максимальних снігозапасів): на високогір’ї західної частини суббасейну Тиси 28 мм (16 %); на високогір’ї східної частини суббасейну 150-238 мм (49-75 %). Розподіл снігозапасів по водозборах річок суббасейну Тиси, у порівнянні з нормою максимальних снігозапасів: р.Тиса-Вилок – 35 мм (28 %); р. Ріка-Міжгір’я – 10 мм (8 % норми); р. Боржава-Верхні Ремети, р. Латориця-Чоп та р. Уж - Ужгород – 2-3 мм (3-4 % норми).
Дністер, Прут, Сірет. Січень у басейнах Дністра, Прута та Сірета відмічався аномально теплим (середньомісячна температура повітря спостерігалась на 4,1-5,8 оС вищою за норму місяця) та з дефіцитом опадів – в середньому по басейнах випало 29-98 % місячної норми, лише в верхів’ях гірських приток Дністра спостерігалась їх достатня кількість – 101-189 % норми.
На річках відмічався режим зимової межені з незначним коливанням рівнів води в періоди танення снігу та опадів; на окремих ділянках рівні води наближались та утримувались близькими до мінімальних значень за період спостережень.
Приплив води до Дністровського водосховища утримувався в межах 97-248м3/с. Скиди протягом місяця становили 72-134 м3/с. Середній за січень приплив до Дністер ГЕС становив 149 м3/с (88 % місячної норми та 45 % забезпеченості).
В січні продовжувалось поступове наповнення Дністровського водосховища і станом на 8 годину 31 січня відмітка рівня води у його верхньому б’єфі дорівнювала 116,12 м БС (1 січня – 115,63 м БС), вільна ємкість – 0,609 км3.
За довгостроковою консультацією середній за лютий 2025 р., приплив води до Дністровського водосховища, за нормального розвитку гідрометеорологічних процесів, передбачається у межах 90-170 м3/с (0,2-0,4 км3), що за серединою інтервалу відповідає 65 % норми та 70 % забезпеченості.
При використанні інформації та даних Українського гідрометцентру посилання обов'язкове.