Гідрометеорологічна ситуація в басейнах річок України станом на 10 лютого 2025 року

та попередня оцінка водності весняного періоду 2025 р.

 Упродовж осінньо-зимового періоду 2024-2025 рр. в басейнах всіх річок України склалися вкрай несприятливі гідрометеорологічні умови для формування весняного водопілля, подібні то тих умов, що спостерігались у 2020 році, коли на більшості рівнинних річок України відмічалось невиражене водопілля (або його відсутність) та маловодість річок упродовж весняного періоду та погіршення ситуації в період межені.

 Календарна зима 2024-2025 рр. характеризується аномально теплим температурним фоном з періодичними короткочасними затоками холоду, що не призвело до утворення стійкого снігового покриву та його накопичення протягом зимового періоду. Середня місячна температура грудня була на 1-3 °С вище кліматичної норми, а в січні – на 3-5 °С. У першій декаді лютого спостерігається стабільне зниження температур повітря до від’ємних значень, середня температура повітря за декаду становить 1-2 °С морозу на рівнинній території країни та 5-6 °С морозу в Карпатах (на 1-2 °С вище за кліматичну норму).

Аномально тепла погода та відсутність метеорологічної зими обумовили відсутність основного чинника весняного стоку – снігових запасів. Сніговий покрив на рівнинній частині України почав утворюватися наприкінці листопада 2024 року, проте на початку грудня станув. Надалі стійкий сніговий покрив практично не спостерігався, короткочасні нестабільні періоди утворення снігового покриву нерівномірно спостерігались по території країни. Сталий сніговий покрив утримувався тільки на високогір'ї Карпат. У періоди танення снігового покриву на рівнинних річках  спостерігалось поступове підвищення їх водності, а на річках Карпат – формування невисоких паводків.

За результатами снігомірної зйомки 10 лютого суцільний сніговий покрив зберігається лише на високогір’ї Івано-Франківської, східної частини Закарпатської областей 40-80 см та на Лівобережжі України – висотою 1-2 см. На решті території сніговий покрив відсутній або ж залягає окремими плямами.

Промерзання ґрунту за зимовий період було мінімальним, лише в першій декаді лютого, внаслідок утримання морозів, відбувалось збільшення цієї величини і на кінець першої декади лютого було мінімальним (переважно 5-18 см, у басейнах Прип’яті, Десни  і частково Сіверського Дінця - до 23 см).

З осені метровий шар ґрунту був переважно достатньо (80-120 % середніх багаторічних значень) та оптимально зволоженим (120-160 % і більше). У басейнах Сіверського Дінця, лівобережних притоках Середнього та Нижнього Дніпра та української ділянки Дунаю – недостатньо та незадовільно зволоженим. Внаслідок переважання теплої погоди та випадіння опадів, ґрунтові вологозапаси збільшилися на рівнинній частині України переважно на 40-60 %, а у басейнах Сіверського Дінця, лівобережних притоках Середнього та Нижнього Дніпра та української ділянки Дунаю в 2-4 рази і станом на 8 лютого запаси вологи у метровому шарі ґрунту дорівнюють переважно 100-200 мм, що дещо менше за середні багаторічні величини.

Водність більшості річок країни є нижчою за середні багаторічні значення (30-70 % норми), лише на річках басейну Дністра, Західного Бугу, пригирлової ділянки Прип’яті – близькою до норми та дещо нижчою за неї  (80-90 % норми), а В.Дніпра, по припливу води до Київського водосховища та Десни більше за норму і складає 120-190 %. Маловоддя спостерігається (у % від місячної норми) на окремих ділянках: приток Середнього Дніпра рр. Тетерів, Рось (7-11), притоці Нижнього Дніпра р. Оріль (14), на притоках Сіверського Дінця р. Уди (19) та р.Сухий Торець (9).

Льодоутворення практично не спостерігалося. Масово на всіх річках та водосховищах (окрім української ділянки Дунаю) льодові явища з’явилися лише у першій декаді лютого (у вигляді заберегів, шуги до встановлення неповного та суцільного льодоставу з товщиною криги до 7 см, на гірських ділянках річок Карпат - до 10 см), без негативних наслідків.

Висновки.
За розрахунками станом на 10 лютого, весняне водопілля 2025 року очікується нижчим за середні багаторічні значення на річках басейну Верхнього Дніпра, Десни, Сіверського Дінця, Прута та Тиси, на решті річок країни – весняне водопілля буде невираженим та водність річок в весняний період буде визначатись безпосередньо характером випадіння опадів. Небезпечної дії високих річкових вод не очікується, лише можливий вихід води на заплаву понижених прируслових ділянок, що є природнім процесом.  

Зважаючи на стан русел окремих річок країни (зарегульованість чисельними ставками та водосховищами, їх неконтрольовані скиди, заростання очеретом, несправність гідротехнічних споруд тощо) існує ймовірність локальних підтоплень місцевим стоком на окремих понижених прируслових ділянок під час танення наявних снігозапасів та ймовірних подальших опадів.

Безумовно, що зоною потенційної небезпеки є річки Карпатського регіону, де зараз зберігаються, хоч і незначні, снігозапаси. У разі інтенсивного наростання тепла та випадінні значних/сильних дощів в період сніготанення, можуть швидко формуватися високі тало-дощові паводки.

Подальший розвиток гідрологічної ситуації весняного періоду залежатиме від погодних умов лютого-березня. Аналіз багаторічних даних показує, що в зими з відсутністю снігу у її першій половині, снігонакопичення може відбуватися у лютому-березні. Водопілля в такі роки були невисокими або ж слабко вираженими і не супроводжувалися масовими негативними наслідками.

Існує ймовірність формування у весняний період суто дощових паводків, які можуть супроводжуватися не тільки виходом води на заплавні території, але й мати «швидкі» негативні наслідки, в тому числі й місцевого локального характеру, що не можна виключити й для цього року.

При використанні інформації та даних Українського гідрометцентру посилання обов'язкове.