Гідрометеорологічні умови, що склались в басейнах річок України

станом на 20 лютого 2025 року

та очікувані характеристики  весняного водопілля 2025 р.

Календарна зима 2024-2025 рр. характеризується аномально теплим температурним фоном з періодичними короткочасними затоками холоду, який не сприяв утворенню стійкого снігового покриву та його накопиченню протягом зимового періоду.

Сніговий покрив на рівнинній частині України почав утворюватися наприкінці листопада 2024 року, проте на початку грудня станув. Надалі стійкий сніговий покрив практично не спостерігався, короткочасні нестабільні періоди утворення снігового покриву нерівномірно розподілялися по території країни. У періоди танення снігового покриву на рівнинних річках  відбувалося поступове підвищення їх водності, а на річках Карпат – формування невисоких паводків.

Процес снігонакопичення по території країни розпочався у другій декаді лютого 2025 року, і за результатами снігомірної зйомки 20 лютого суцільний сніговий покрив спостерігався незначною висотою (до 5 см) на більшій території України, за винятком суббасейну Тиси, Західного Бугу та річок басейну Причорномор’я, де сніговий покрив був відсутнім; дещо більший за висотою сніговий покрив відмічався у басейні Десни, східної частини басейну Прип’яті, окремих притоках Середнього Дніпра - 6-10 см та на високогір’ї Карпат – 10-67 см.

Запаси води у сніговому покриві були незначними – до 5 мм, на водозборах Десни, Сіверського Дінця, окремих приток Середнього Дніпра – 1-15 мм, на водозборі р. Прут – 1-10 мм, що загалом значно менше норми для цього періоду.

Промерзання ґрунту за зимовий період було мінімальним, лише протягом лютого, внаслідок утримання морозів, відбувалось збільшення цієї величини і на кінець другої декади лютого становило від 18 до 43 см, на території Карпатського регіону та басейну річок Причорномор’я – 5-18 см.

Внаслідок переважання теплої погоди та випадіння опадів, ґрунтові вологозапаси збільшилися на рівнинній частині України переважно на 40-60 %, а в суббасейнах Сіверського Дінця, лівобережних притоках Середнього і Нижнього Дніпра, басейні Південного Бугу та української ділянки Дунаю в 2-4 рази і станом на початок лютого запаси вологи у метровому шарі ґрунту були близькими до середніх багаторічних величин.

Льодоутворення практично не спостерігалося. Масово на всіх річках та водосховищах (окрім української ділянки Дунаю) льодові явища з’явилися лише у першій декаді лютого у вигляді заберегів, шуги з подальшим їх посиленням до встановлення неповного та суцільного льодоставу. Товщина криги на річках, де спостерігався неповний та суцільний льодостав становила 1-15 см; на окремих ділянках притоки Сіверського Дінця р. Лопань та притоки Середнього Дніпра р.Берестова (Харківська обл.), р.Інгул (Миколаївська обл.) 16-26 см; на Київському водосховищі - 13-18 см, Канівському - 8-11 см, Кременчуцькому - 8-17 см, Кам'янському - 7-12 см, Печенізькому вдсх. – 16-18 см. На Верхньому Дніпрі, Десні в межах країни, окремих притоках Прип’яті, Дністрі вище Дністровського водосховища активні процеси льодоутворення спричиняли зажорні явища з різкими коливаннями рівнів води, без негативних наслідків.

Висновок

Упродовж осінньо-зимового періоду 2024-2025 рр. в басейнах всіх річок України склалися несприятливі гідрометеорологічні умови для формування весняного водопілля подібні то тих умов, що спостерігались у 2020 році, коли на більшості рівнинних річок України відмічалось невиражене водопілля (або його відсутність), маловодність річок упродовж весняного періоду та погіршення ситуації в період межені.

За розрахунками весняне водопілля 2025 року очікується нижчим за середні багаторічні значення на річках суббасейнів Верхнього Дніпра, Десни, Сіверського Дінця, окремих притоках Середнього Дніпра та Прута на решті річок країни – весняне водопілля спостерігатиметься невираженим та водність річок в весняний період буде визначатись безпосередньо характером випадіння опадів.

Проходження водопілля може супроводжуватися виходом води на заплаву та утримання води на ній, що є природним процесом. На окремих ділянках спостерігатиметься досягнення та перевищення відміток небезпечних гідрологічних явищ.

Ймовірні негативні наслідки

Рівнинні річки. При проходженні водопілля найбільш ймовірне затоплення заплави Верхнього Дніпра (в межах країни), а також можливе затоплення понижених прируслових ділянок з порушенням транспортного сполучення та частковим затопленням господарських об’єктів окремих прирічкових сіл в Чернігівському районі Чернігівської області.

Можна очікувати складні умови пропуску водопілля на Дніпрі біля Києва, які важко спрогнозувати через російську агресію. Максимальний рівень водопілля на Дніпрі у м. Києві очікується нижчим за середнє багаторічне значення і залежатиме від роботи Київської ГЕС та режиму роботи каскаду дніпровських водосховищ в період пропуску весняного водопілля. При цьому часткове затоплення відмічатиметься лише на понижених ділянках і прируслових територіях поза межами жилої та промислової забудови міста.

Річки Карпат є зоною потенційної небезпеки, оскільки гідрометеорологічна ситуація тут може різко змінюватися за короткий проміжок часу. Розвиток весняного водопілля, його обсяги та наслідки, будуть залежати від гідрометеорологічних умов впродовж третьої декади лютого та березня.

При можливому подальшому відновленні снігонакопичення у басейнах річок ситуація може суттєво змінитись і значно ускладнити процес формування водопілля випадінням значних або сильних опадів. При таких умовах в нижніх течіях Боржави та Латориці можливе формування максимальних рівнів води близьких до середніх максимальних за багаторіччя; вихід води на заплаву можливий в створах гідрологічних постів Тиса-Тячів, Боржава-В.Ремети, Латориця-Мукачево, Латориця-Чоп та Уж-Ужгород; негативні наслідки можливі в нижніх течіях р. Латориця – довготермінове утримання води на заплаві міждамбового простору та р. Боржава – часткове затоплення сільгоспугідь та автодоріг у Хустському та Берегівському районах Закарпатської області.

Висока ймовірність формування поточного року низького весняного водопілля може мати істотні й довготривалі негативні наслідки:

• можлива низька водність Дністра у весняний період зумовить загрозу виконання екологічного паводку у пониззя річки з Дністровського водосховища (в разі, якщо він плануватиметься) за рахунок подальшого спрацювання водосховища;
• будуть обмежені можливості наповнення природним стоком водосховищ, ставків;
• може ускладнитися загальна водогосподарська й екологічна ситуація, особливо на водних об’єктах зі значним антропогенним навантаженням (Південний Буг, притоки Середнього та Нижнього Дніпра) - погіршення якості води, обмеження обсягів розбавлення забруднених скидних вод, неможливість природної промивки русел річок тощо);
• у разі жаркої й сухої погоди (періодів) влітку, що є характерною ознакою минулих років, маловоддя весняного періоду може перейти в маловоддя (гідрологічну посуху) літа-осені, зменшуватиметься річковий стік аж до пересихання малих водотоків.

Рекомендуємо звертати увагу відповідних органів на необхідність перевірки стану малих водосховищ і гідротехнічних споруд на них, зливової каналізації, стану русел малих водотоків у населених пунктах та необхідність розчистки русел річок тощо.

У разі різких змін гідрометеорологічної ситуації та по мірі розвитку весняного водопілля наведені у випуску консультації будуть уточнюватися в короткостроковому порядку, про хід водопілля УкрГМЦ інформуватиме попередженнями та оперативними інформаціями.

При використанні інформації та даних Українського гідрометцентру посилання обов'язкове.