Словник метеорологічних термінів - А

А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я 

Абляція (від латинського ablatio – відняття) – зменшення маси снігу чи льоду на льодовику внаслідок його танення та випаровування.

Абсолютна вологість – щільність водяної пари в повітрі; практично – кількість водяної пари в грамах в 1 м³ повітря при даній температурі.

Абсолютний максимум – найбільше значення метеорологічного елементу в даній місцевості чи на всій Землі за багаторічний період спостережень.

Абсолютний мінімум - найменше значення метеорологічного елементу в даній місцевості чи на всій Землі за багаторічний період спостережень.

Агрокліматологія (від грецького agros – поле, klima - клімат, logos - наука) – вчення про клімат як про чинник землеробства.

Агрометеорологія – розділ метеорології, що вивчає та описує вплив різноманітних погодних чинників на вегетацію та розвиток сільськогосподарських рослин і аграрний сектор в цілому.

Адвекція – переніс повітря та його властивостей в горизонтальному напрямку.

Адіабата – крива, що графічно зображує зв'язок між двома характеристиками стану атмосферного повітря при адіабатичних процесах в атмосфері.

Адіабатичні процеси (від грецького adiabatos - замкнений) в атмосфері – зміни стану повітря, що відбуваються без обміну теплом з оточуючим середовищем. Температура повітря змінюється разом зі зміною тиску за рахунок стиснення чи розширення повітря. Адіабатичне зниження тиску і температури відбувається при висхідних рухах повітря і навпаки – при низхідних. В сухому та ненасиченому повітрі зниження чи підвищення температури на кожні 100 м дорівнює 1⁰С. У повітрі, насиченому водяною парою – приблизно 0,5⁰С.

Акліматизація - пристосування рослин, тварин і людини до нових умов зовнішнього середовища, в першу чергу до кліматичних умов.

Активна температура – температура повітря  більша за біологічний мінімум протягом всього періоду вегетації.

Активний вплив на атмосферу – різні впливи людини на хід атмосферних процесів: розсіювання хмар, туману, запобігання граду, послаблення заморозків тощо.

Актинометр – прилад для вимірювання прямої сонячної радіації.

Актинометрія – розділ метеорології, що вивчає енергію, яку випромінюють Сонце, атмосфера, Земля, та її перетворення і перерозподіл в умовах атмосфери.

Альбедо – характеристика відбиваючої властивості поверхні по відношенню до сонячної радіації. Визначається відношенням радіації, відбитої даною поверхнею, до радіації, що надійшла на цю поверхню (у відсотках).

Альбедометр – прилад для вимірювання альбедо земної поверхні.

Анемометр – прилад для визначення швидкості вітру.

Анеморумбометр – прилад для вимірювання напрямку та швидкості вітру.

Анероїд – прилад для вимірювання атмосферного тиску, що діє без рідини.

Аномалія – відхилення показника будь-якого елемента від його багаторічного середнього значення.

Антарктична (арктична) повітряна маса – формується над льодовою поверхнею Антарктиди (Арктики) - дуже холодна, суха і прозора.

Антарктичний (арктичний) фронт –один з головних атмосферних фронтів, що поділяє полярні повітряні маси і арктичні. Змінює своє положення по сезонах.

Антициклон – замкнена область підвищеного атмосферного тиску з максимальним тиском в центрі. Вітри в антициклоні огинають центр за годинниковою стрілкою в північній півкулі і проти годинникової стрілки в південній. Низхідний рух повітря в антициклоні обумовлює неутворення хмарності. Влітку переважає жарка та суха погода, взимку – морозна та ясна.

Арідний клімат – сухий клімат, при якому атмосферне зволоження недостатнє для обробки сільськогосподарських культур.

Атмосфера – повітряна оболонка Землі, пов'язана з нею силою тяжіння.

Атмосферне збурення – загальна назва циклонічних та антициклонічних вихорів в атмосфері.

Атмосферна електрика – електричні явища, що відбуваються в атмосфері (блискавки, вогні Святого Ельма, червоні спрайти, тощо).

Атмосферний тиск – тиск, з яким атмосфера діє на земну поверхню і всі предмети, що на ній розташовані.

Атмосферні аерозолі – тверді і рідкі частини, звішені в повітрі. Збільшують розсіювання сонячної радіації і зменшують видимість.

Атмосферні опади – вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети. З хмар випадають: дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, крупа, град, льодяний дощ. З повітря виділяються: роса, рідкий наліт, іній, твердий наліт, паморозь.