Словник метеорологічних термінів - С
А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
Самум – місцева назва сухого гарячого вітру в пустелях Аравії і Північної Африки. Самум має характер шквалу з сильною піщаною бурею, інколи з грозою.
Сезонна мерзлота – природне явище, що викликає утворення мерзлих горизонтів, які відтають протягом теплого періоду.
Семиарідний клімат, напіварідний клімат – клімат із зволоженням, але частими засухами. Характерний для степів.
Середземноморський клімат – вид субтропічного клімату з сухим літом та дощовою зимою.
Серпанок - слабке помутніння повітря біля земної поверхні, що виникає внаслідок розсіювання світла на зважених у повітрі дрібних крапельках води або кристалах льоду. Надає повітрю блакитно-сірого відтінку. Видимість при серпанку становить понад 1 км.
Сила вітру – швидкість вітру, що визначається в балах за шкалою Бофорта.
Сила Коріоліса – див. відхиляюча сила обертання Землі.
Сила тертя – результуюча напрямків, що діють на одиничний об¢єм повітря. Сила тертя зменшує швидкість вітру і відхиляє його напрямок в сторону низького тиску.
Синій (блакитний) джет – рідкісне електричне явище у вигляді яскравих спалахів конічної форми переважно синьо-фіолетових відтінків, які виникають у верхній частині грозової хмари та розповсюджуються до висоти 40-45 км. Не плутати з гігантськими джетами.
Синоптика (Синоптична метеорологія) - наука про атмосферні макромасштабні процеси та про прогноз погоди на основі їх дослідження. Такими процесами є виникнення, еволюція та переміщення циклонів і антициклонів, що перебувають у тісному зв'язку з виникненням, переміщенням та еволюцією повітряних мас та атмосферних фронтів між ними. Дослідження цих синоптичних процесів здійснюється за допомогою систематичного аналізу синоптичних карт, вертикальних розрізів атмосфери, аерологічних діаграм та інших допоміжних засобів.
Смерч (торнадо, тромб) – потужний атмосферний вихор з вертикальною віссю обертання, висотою в кілька сотень метрів. Виникає під розвиненою купчасто-дощовою хмарою і переміщується разом з нею. Швидкість руху повітря всередині смерчу досягає 70 - 100 м/с і більше при сильній висхідній складовій. Діаметр смерчу складає в середньому 200 – 1500 метрів, час існування від кількох хвилин до кількох годин. Супроводжується грозою та градом. Може призводити до катастрофічних руйнувань і людських жертв.
Смог - інтенсивне забруднення повітря у великих містах і промислових районах, двох різних типів:
1. Димний туман: суміш туману і диму; туман, що містить домішку продуктів неповного згорання або відходів хімічного виробництва, в тій або іншій мірі шкідливих для здоров'я (лондонський тип смогу).
2. Їдкі гази, пари і аерозолі підвищеної концентрації в нижніх шарах атмосфери, без туману (лос-анджелесський тип смогу). Особливу роль відіграють в цьому випадку викиди вихлопних газів автомашин в атмосферу великого міста, внаслідок чого туди можуть попадати кожного дня сотні тон шкідливих домішок, і наступні фотохімічні реакції.
Сніг – тверді атмосферні опади у вигляді льодяних кристалів, ізольованих або злиплих, що випадають із хмари.
Снігова крупа – зливовий тип атмосферних опадів, що має вигляд білих, матових, сферичних або конусоподібних частинок пухкого льоду, часто випадають разом зі снігом з купчасто-дощових хмар (Cumulonimbus) при температурі повітря близько 0 °C, іноді може супроводжуватися грозою. Снігова крупа зазвичай має діаметр від 2 до 7 мм, вона розсипчаста, легко розламується пальцями і відскакує при падінні на тверду поверхню.
Снігова лінія – межа, вище якої в горах зберігається сніг, який не тане, і не перетворюється в лід.
Снігомір – прилад для визначення щільності снігу.
Снігура - в¢язка кашеподібна маса, що утворюється за умов рясного снігопаду на охолоджену воду.
Сніжний покрив – шар снігу, що лежить на поверхні ґрунту; утворюється внаслідок снігопадів. Термін вживається, якщо шар вкриває більше половини видимої поверхні в даному регіоні.
Сніжники – скопичення снігу і фірну в гірських місцях, захищених від вітру, які лежать протягом всього року.
Солярний клімат – клімат, який описується на основі надходження сонячної радіації, інші складові не враховуються.
Сонячна активність – сукупність фізичних змін, які відбуваються на Сонці. Зовнішні прояви сонячної активності – сонячні плями, факели, флокули, протуберанці тощо. Впливає на зміну погоди та клімату.
Сонячна радіація – випромінювання Сонця, яке поширюється у вигляді електромагнітних хвиль зі швидкістю 300 000 км/с.
Сонячна стала – інтенсивність сонячної радіації, що надходить перпендикулярно верхній межі атмосфери. Стандартне значення її 1,98 кал/хв на 1 см2 поверхні.
Сріблясті хмари – дуже тонкі і найбільш високі з усіх хмари, що не ослабляють світла зірок, спостерігаються у верхній частині мезосфери на висотах 75-85 км.; помітні унаслідок їх слабкого переважно сріблясто-синього світіння на темному фоні нічного неба. Виникають влітку у помірних широтах.
Стратифікація атмосфери – розподіл температури в атмосфері з висотою. Вона може бути стійкою – вертикальний градієнт температури менший від адіабатичного, нестійкою – більше адіабатичного чи байдужою – дорівнює адіабатичному. Нестійка стратифікація підтримує розвиток конвекції і хмарності.
Стратосфера – шар атмосфери між тропосферою і мезосферою, тобто від 10-18 км до 40-50 км. Містить озон, який активно поглинає ультрафіолетову радіацію.
Струйна течія – переніс повітря в верхній частині тропосфери та нижній частині стратосфери у вигляді вузької течії західного напрямку зі швидкістю 200 км/год.
Сублімація – перехід речовини з газоподібного стану в твердий.
Сумарна радіація – сукупність прямої сонячної радіації і розсіяної, що надходить на горизонтальну поверхню.
Сумарне випаровування – випаровування з земної поверхні, включає транспірацію рослин.
Сутінки – оптичне явище, що спостерігається перед сходом чи після заходу Сонця.
Сухоадіабатичний градієнт – зміна температури в сухому повітрі, що адіабатично підіймається чи опускається на одиницю відстані по вертикалі. Дорівнює +10С на 100 м.
Сухоадіабатичний процес – адіабатичний процес, що відбувається в ненасиченому повітрі. Зміна температури при підйомі чи опусканні відбувається відповідно сухоадіабатичному градієнту.
Суховій – вітер при високій температурі і низькій вологості повітря. При суховії підвищується випаровування, що призводить до нестачі вологи у ґрунті і виникненні атмосферної і ґрунтової посухи.