Словник метеорологічних термінів - Т

А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я 

Тайфун – місцева назва тропічних циклонів зі швидкістю вітру більше 33 м/с, що виникають в районі Південно-Китайського моря, Філіппінських островів та в цілому у північно-західній частині Тихого океану. Тайфуни мають найбільшу повторюваністю порівняно з тропічними циклонами інших районів: середнє річне число їх близько З0. Максимум повторюваності припадає на другу половину літа і осінь.

Твердий наліт – білий шар з дрібних крижаних кристаликів, що утворюється внаслідок сублімації водяної пари на холодних поверхнях (каміння, кам'яні стіни, колони тощо), переважно з навітряного боку. Виникає при ослабленні морозу, часто при відлизі, зазвичай у похмуру погоду. Поверхні, на яких він утворюється, попередньо сильно охолоджені морозом і мають від’ємну температуру, нижчу, ніж температура повітря. Товщина нальоту не перевищує кількох міліметрів.

Тверді опади – атмосферні опади у вигляді льодяних частинок: сніг, крупа, льодяний дощ, град, іній, паморозь, твердий наліт, ожеледь, снігові зерна, льодяні голки.

Тепла повітряна маса – маса повітря, що переміщується на більш холодну поверхню.

Теплий сектор - частина циклону, яка розташована між теплим і холодним фронтами біля землі, містить тепле повітря.

Теплий фронт – атмосферний фронт, що рухається в сторону холодного повітря. Частіше пов’язаний з системою шарувато-дощових та купчасто-дощових хмар, суцільними дощами і подальшим потеплінням. Взимку на теплих фронтах спостерігаються тривалі снігопади з хуртовинами, а також тверді і змішані опади.

Теплове випромінювання – випромінювання всіх тіл, які мають температуру вище абсолютного нуля.

Тепловий баланс земної поверхні – сума потоків тепла, що надходять та відходять від земної поверхні.

Терміки - стійкі і сильні висхідні потоки повітря, важливі для планеризму. Вертикальні швидкості можуть перевищувати 20 м/с. Крім терміків, пов'язаних з термічною конвекцією, розрізняють ще вітрові терміки, у яких бере участь динамічна турбулентність.

Термічний градієнт в атмосфері – зміна температури повітря по вертикалі у вільній атмосфері. Дорівнює 0,6⁰С на кожні 100 м в тропосфері.

Термічний екватор – ізотерма з найбільш високою температурою повітря за місяць. В січні він співпадає з географічним, до липня переміщується на 20-25⁰С північної широти.

Термограф – самописний метеорологічний прилад, призначений для неперервної реєстрації температури повітря на метеостанціях. 

Термокарст – процес протанення багаторічних мерзлих ґрунтів, що містять лід. В результаті утворюються котловини, провали тощо.

Термометр - прилад для вимірювання температури. За принципом дії термометри діляться на: рідинні, газові, деформаційні, електричні. У метеорології для проведення основних спостережень за температурою повітря і ґрунту користуються ртутними і спиртовими термометрами.

Термосфера - шар атмосфери над мезосферою, тобто починаючи з висот 80 - 90 км. Температура в термосфері швидко зростає до висот близько 200 - 300 км, де сягає значень приблизно 1500 °С, а потім залишається майже сталою до великих висот.

Тил циклону - тилова частина циклону (під час руху із заходу на схід - західна). Північні та північно-західні вітри приносять сюди холодні та зазвичай нестійкі повітряні маси. Тому погода в тилу циклону характеризується хмарами конвекції зі зливовими опадами, що швидко проходять, і шквалами, які змінюються проясненнями. Температура повітря у тиловій частині суттєво знижується, а тиск навпаки – зростає.

Точка оклюзії - точка на земній поверхні (синоптичній карті), від якої розходяться ділянки, що залишаються незамкненими, теплого і холодного фронтів в циклоні, який заповнюється.

Торнадо – див. смерч.

Точка роси – температура, при якій повітря досягає стану насиченості при даному вмісті водяної пари і атмосферному тиску, тобто відбувається конденсація.

Трансформація повітряної маси – зміна термічного режиму повітряної маси внаслідок її переміщення з одного географічного регіону до іншого.

Тромб – сильний вихор (смерч) над суходолом діаметром в декілька десятків метрів, що виникає під грозовою хмарою в жарку погоду.

Тропіки – паралелі, які знаходяться на 23⁰27' на північ і південь від екватора. В день літнього сонцестояння (22 червня) Сонце опівдні знаходиться в зеніті на північному тропіку, а в день зимового сонцестояння (22 грудня) – на південному.

Тропічна депресія – погодна система низького тиску у тропічних широтах, для якої характерна дощова погода і вітер з поривами від 12 до 17 м/с.

Тропічне збурення - найменш інтенсивна тропічна депресія з однією замкненою ізобарою або без замкнутих ізобар на синоптичній карті. Характеризується зливовими опадами у супроводі гроз та малою швидкістю зміщення.

Тропічне повітря – повітряні маси, сформовані в тропічних широтах. Характеризуються високими температурами, низькою відносною вологістю і запиленістю.

Тропічний фронт – зона поділу між тропічним і екваторіальним повітрям.

Тропічний циклон – атмосферний вихор з низьким тиском у центрі, який виникає в тропічних широтах над теплою океанічною поверхнею, коли температура води перевищує +26,5 °С. Супроводжується утворенням потужних купчасто-дощових хмар, випадінням зливових опадів і штормової сили вітрами. Якщо швидкість вітру перевищує 32,5 м/с, то такі тропічні циклони називають ураганами, тайфунами чи циклонічними штормами в залежності від регіону, де був сформований вихор. Тропічні циклони не мають атмосферних фронтів, їх діаметр становить кілька сотень кілометрів. При виході на суходіл швидко втрачають силу та руйнуються.

Тропічний шторм – тропічна депресія з розвиненою циклонічною системою циркуляції та кількома замкненими ізобарами на карті погоди, для якої характерні зливові опади у супроводі штормового вітру з поривами 18 – 32 м/с. 

Тропічні мусони – мусони тропічних широт, найбільш поширені в басейні Індійського океану, в центральних районах Африки, на півночі Австралії. Пов’язані з переміщенням термічного екватора внаслідок більшого прогріву суходолу в північній чи південній півкулях (в залежності від пори року).

Тропопауза – перехідний шар між тропосферою і стратосферою, в якому зниження температури з висотою припиняється. 

Тропосфера – нижній шар атмосфери, в якому зосереджено більше 4/5 всієї маси атмосферного повітря і майже вся атмосферна водяна пара. Характеризується зменшенням температури з висотою в середньому на 6°С на кожний кілометр. У тропосфері формуються основні види хмар і погода. Вона простягається від земної поверхні до висоти 12 – 20 км, де переходить у стратосферу.

Туман – скупчення продуктів конденсації, звішених в повітрі безпосередньо над земною поверхнею, що супроводжується зменшенням горизонтальної дальності видимості менше 1 км. Виникає внаслідок охолодження повітря від земної поверхні чи випаровування з теплої води. Туманів існує багато типів в залежності від умов їх утворення – під час надходження теплого повітря на холодну підстильну поверхню, видіння облогових опадів, великої кількості граду тощо.

Турбулентність - стан крапельної рідини або газу, що характеризується турбулентним (хаотичним) рухом і наслідками, що випливають з нього. Турбулентність є невід’ємною рисою атмосфери, яка впливає на температурні, вологістні характеристики і режим вітру.