Словник метеорологічних термінів - Е
А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я
Екваторіальна депресія - смуга низького атмосферного тиску, що охоплює земну кулю на екваторіальних широтах, і зміщується в травні – вересні на 150 – 200 північної широти. З екваторіальною депресією пов'язана зона конвергенції і активної конвекції.
Екваторіальне повітря – повітряні маси, що формуються в області екватора. Характеризуються температурами 260 – 280 С, високою насиченістю вологою.
Екваторіальний мусон – див. тропічний мусон.
Екзосфера – зовнішня частина земної атмосфери, що розташована на висотах приблизно від 800 до 3000 км. Складається переважно з водню та гелію.
Екстремальні значення - найбільше і найменше значення (максимум і мінімум) метеорологічного елементу в добовому або річному ході, тобто за добу або за рік.
Ельф – рідкісне атмосферне явище, яке виникає під час сильної грози у верхній атмосфері; представляє собою плазмову структуру в іоносфері на висотах 75 - 105 км, яка має форму величезного тьмяного диска або кільця (діаметром 300 – 400 км) з розширенням у горизонтальній площині і темно-червоним кольором.
Ефект Воєйкова – додаткове підвищення температури повітря внаслідок вмісту в ньому великої кількості пилу. Зважені тверді частинки нагріваються сонячними променями і впливають на температурний фон приземного шару повітря.
Ефективна температура – уявна температура, яку буде відчувати людина, одягнена по сезону. Розраховується комплексно з урахуванням фактичної температури повітря, вологості і швидкості вітру.
Ефективне випромінювання – різниця між власним випромінюванням земною поверхнею і зустрічним випромінюванням, що до неї надходить з атмосфери. При ясному небі ефективне випромінювання високе, із збільшенням хмарності воно зменшується.