Словник метеорологічних термінів - М

А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ь Ю Я 

Магнітна буря – швидкі, інколи вельми сильні, коливання елементів земного магнетизму, що продовжуються звичайно декілька годин, зрідка декілька днів. Магнітні бурі пов'язані із спорадичним проникненням в магнітосферу Землі потоків сонячної корпускулярної радіації (сонячного вітру) з високою енергією.

Макроклімат – клімат великих географічних регіонів.

Максимальна температура – найвища температура повітря, ґрунту чи води протягом певного проміжку часу: доби, місяця, року чи за багаторічний період.

Максимальний термометр – ртутний термометр, який фіксує найвищу температуру між двома термінами спостереження.

Мезосфера – шар атмосфери між стратосферою і термосферою (від 40 км до 80 км). Характеризується зниженням температури від 0°С до –90°С.

Меліорація клімату – покращення клімату шляхом зміни кліматичного режиму в потрібну людині сторону: насадження лісосмуг, зрошення, обводнення тощо.

Метеори – короткочасні спалахи в атмосфері, що виникають при вторгненні в неї з космічною швидкістю невеликих твердих частинок.

Метеорологічна ракета – ракета, призначена для досліджень верхніх шарів атмосфери (виміру тиску, температури, складу повітря тощо).

Метеорологічна станція – станція для проведення спостережень за погодою. Складена з метеомайданчика, на якому розташована більшість приладів, що фіксують метеоелементи, і замкненого приміщення, в якому встановлюється барометр і барограф і ведеться обробка спостережень.

Метеорологічний супутник – штучний супутник Землі, в програму роботи якого входить фотографування хмарності і інші спостереження за станом нижнього стану атмосфери.

Метеорологічні елементи – характеристики стану нижнього шару атмосфери, до яких відносяться: температура і вологість повітря, атмосферний тиск, видимість, хмарність, опади, заметілі, грози тощо).

Метеорологія – наука про атмосферу. Основні об¢єкти дослідження: склад і будова атмосфери, тепловий режим атмосфери, волого обіг, загальна циркуляція, електричні поля, оптичні і акустичні явища.

Метод аналогів – метод довготривалих прогнозів погоди, в основі яких лежать висновки про майбутні атмосферні процеси і про майбутнє погоди по аналогії з такими, що раніше відбулися.

Міжнародна класифікація хмар – поділ хмар на класи, види, різновиди за висотою нижньої підошви та генезису.

Мікроклімат – клімат невеликої ділянки, наприклад, схил гори, узлісся, міського майданчика тощо. Маються на увазі особливості клімату, якими він відрізняється від загальних кліматичних характеристик.

Мілібар – одиниця атмосферного тиску, що дорівнює 1000 дін/см², одна тисячна частка бара. Тиск в 1 мб дорівнює тиску в 0,75 мм ртутного стовпчика..

Міліметр ртутного стовпчика – одиниця атмосферного тиску, що дорівнює тиску стовпчика ртуті висотою в 1 мм при нормальній силі тяжіння (на рівні моря і широті 45⁰).

Мінімальна температура – найменша температура повітря, ґрунту, води, що спостерігалась в даному місці чи даній області протягом деякого часу: доби, місяця, року тощо.

Мінімальний термометр – спиртовий термометр для визначення найнижчої температури між двома термінами спостереження. В капілярі термометра знаходиться легкий штифт з потовщеннями на кінцях. При зниженні температури штифт захоплюється меніском спирту, що опускається внаслідок сили поверхневого натягу. При підвищенні температури штифт залишається на місці і показує мінімальну температуру.

Міраж – це оптичне явище в атмосфері, що виникає внаслідок атмосферної рефракції, тобто заломлення потоків світла на кордоні між різними за щільністю і температурою шарами повітря. Для спостерігача таке явище полягає у тому, що з реально видимим віддаленим об'єктом (чи ділянкою неба) також відмічається і його відбиток у атмосфері. Міражі бувають верхніми, нижніми та боковими. Окремо виділяють Фата-Моргану – складний міраж, який змінюється з плином часу.

Міський острів тепла - територія у внутрішній частині великого міста, що характеризується підвищеними в порівнянні з периферією міста температурами повітря. На детальних картах синоптичного або середнього розподілу температури змальовується замкнутими ізотермами.

Місцеві вітри – вітри, що утворюють характерний для даного регіону режим погоди і мають велику повторюваність (фен, сирокко, самум, хамсин, чінук, баргузин, бора тощо).

Місцеві циркуляції атмосфери – циркуляції атмосфери над порівняно невеликою територією чи акваторією, обумовлені їх специфічними особливостями, наприклад, бризи, гірсько-долинні вітри тощо.

Мокрий сніг – сніг, що випадає при близьких до нуля додатних температурах повітря, коли сніжинки підтають або разом зі снігом випадає дощ. Випадіння мокрого снігу часто супроводжується його налипанням на гілках дерев, дротах та інших наземних предметах.

Молодий циклон – фронтальний позатропічний циклон у стадії розвитку, що має відносно широкий теплий сектор, який обмежується теплим фронтом, а з тилу – холодним.

Мороз - температура нижче 0°C (точка замерзання води) в навколишньому середовищі.

Морське повітря – повітряні маси, що формуються над поверхнею моря. Вони характеризуються підвищеним вологовмістом і зменшеною амплітудою температури: взимку воно тепліше континентального повітря, влітку – холодніше.

Морський клімат – клімат, особливості якого визначаються переважаючим впливом моря (основними властивостями морського повітря).

Мряка — стійкі вітри нижнього шару тропосфери, що протилежно змінюють свій напрямок два рази на рік. Зимовий мусон має напрямок з суходолу на море, літній – з моря на суходіл. Характерні райони мусонів – східні узбережжя материків, а також тропічні широти північної півкулі. Мусонний клімат характеризується підвищеною вологістю в літній період, коли спостерігається сезон дощів.

Мусони – стійкі вітри нижнього шару тропосфери, що протилежно змінюють свій напрямок два рази на рік. Зимовий мусон має напрямок з суходолу на море, літній – з моря на суходіл. Характерні райони мусонів – східні узбережжя материків, а також тропічні широти північної півкулі.